WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Воєнно-політичні події 1650-1653 р.р. - Сценарій

Воєнно-політичні події 1650-1653 р.р. - Сценарій


Сценарій уроку
"Воєнно-політичні події 1650-1653 р.р."
Тема уроку : Воєнно-політичні події 1650-1653 рр.
Очікувані результати
Що треба знати:
- Воєнно-політичні події 1650-1653 рр., причини перемог і поразок, їх наслідки;
- Внутрішнє і зовнішньополітичне становище Гетьманщини;
- Про походи Б.Хмельницького в Молдавію;
- Причини відновлення військових дій з Польщею;
- Найважливіші заходи Б.Хмельницького в 1650-1653 рр.
Що треба вміти:
- Аналізувати історичні події 1650-1653 рр.;
- Висвітлювати дипломатичну діяльность Б.Хмельницького;
- Вміти самостійно працювати з документами підручника, додатковою літературою, проводити дослідження відповідно до заданого плану;
- Представляти результати досліджень,
- Розвивати логічне мислення;
- Сприяти розвитку творчої уяви учнів.
Обладнання: підручник, атласи, карта Національно-визвольної війни, контурні карти, таблиці, документи, ілюстрації.
Основні поняття: внутрішня політика, реєстр, сепаративна угода.
Історичні дати:
1651 р.- Берестецька битва, Білоцерківський мирний договір;
1652-1653 рр. - Молдавські походи;
1653 р. - Жванецька облога.
Історичні діячі: В.Лупул, Д.Нечай, І Богун, Т. Хмельницький.
Тип уроку: аналіз ( обговорення ) результатів теоретичних досліджень.
Метод: евристична бесіда, дослідницька робота, гра "Дерево рішень".
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
Актуалізація опорних знань.
Проведення гри "Дерево рішень"/ Оцінювання в балах/.
1. Відповідно до якого договору встановлювалися кордони України? (1).
2. Опишіть структуру Війська Запорозького (2).
3. Назвіть основні органи влади Війська Запорозького (2).
4. Дати характеристику фінансової системи козацької держави (2).
5. Чи було у козацькій державі постійне військо? Обґрунтуйте свою відповідь (2).
6. Назвати державну символіку козацької держави (1).
7. Місто - столиця козацької держави (1).
8. Які функції були в генерального обозного ? (1).
9. Кого ви знаєте з визначних генеральних старшин ?. Які їх функції? (2).
10. Охарактеризуйте дипломатичну діяльність Б.Хмельницького. Висловіть свою думку (3).
Планування досліджень.
Теми досліджень:
1. Відновлення військових дій.
2. Берестецька битва. Білоцерківський мирний договір.
3. Битва під Батогом і Жванцем.1-й і 2-й молдавські походи.
4. Внутрішнє і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
Вступне слово вчителя
Народ України був незадоволений змістом Зборівської угоди, та гетьман змушений був рахуватися з ним. Хан не вирішив остаточно на чиїй стороні він буде виступати.
Тривале лихоліття війни до кінця 1653 року довело українське суспільство та його економіку до критичного стану. Значно погіршалось міжнародне становище України. Тому Б.Хмельницький зрозумів, що виграти війну проти Польщі можна лише з сильними союзниками і він почав шукати союзну з Туреччиною і Московію.
Представлення учнями досліджень.
І група учнів дослідників.
І в Україні, і в Польщі Зборівський договір сприймався як угода, що давала час для нетривалого перепочинку. Козацькі низи, селяни, міщани не визнавали договору з поляками, звинувачували гетьмана в зраді й навіть готові були його вбити. Повстанці не збиралися складати зброю й чинили запеклий опір панам, що поверталися до своїх маєтків. Велика кількість повстанців (понад 40 тис.) і зосередилися на Брацлавщині, Волині, Поділлі. Очолив їх козацький полковник Данило Нечай.
Знаходячись у досить непевному становищі після Зборівської мирної угоди Б.Хмельницький намагався забезпечити незалежність України шукаючи зв'язки з іншими державами. Важливе місце для України мала Молдавія: по - перше, як торговий шлях до Туреччини; по- друге, підтримувати тісні культурні та релігійні зв'язки.
Проте тогочасний правитель Молдавії Василь Лупул в своїй політиці лавірував між Туреччиною і Польщею. Щоб здобути вплив на цю державу, Хмельницький у вересні 1650 року здійснив блискавичний похід на Молдавію з 70 тисячною українським військом і татарами і повністю розгромив військо молдавського господаря. Внаслідок цього Лупул змушений був заключити мирний договір, що передбачав допомогу Богдану Хмельницькому. Гарантією виконання договору було те, що молдавський господар обіцяв віддати свою дочку Розанду за старшого сина гетьмана Тимофія.
2-а група учнів дослідників
Польські війська в лютому 1651 року розпочали військові дії проти Війська Запорозького. Гетьман Калиновський несподівано напав на прикордонне містечко Красне і захопив його. Під час битви загинув брацлавський полковник Данило Нечай, один з найпопулярніших в народі сподвижників Б.Хмельницького. Здобувши перемогу польські війська рушили на Вінничину, але тут зустрілися великий супротив Івана Богуна, який дав гідну відсіч. Втрати були значні з двох сторін. Крім того поширилась чутки, що до козацького війська Б.Хмельницький вислав значну підмогу, тому Калиновський вирішив відступити.
Але всі ці бої були лише підготовкою. Справжня велика битва відбулася в середині червня 1651 року на кордоні Галичини й Волині, під Берестечком.
Загальна кількість з їх союзниками становила 150-200 тис. війська. Військо Б.Хмельницького мало 120-140 тисяч, в кінці червня до нього приєднався Іслам-Гірей з 28 тисячами татар.
Битва розпочалася 28 червня 1651 року. Протягом перших двох днів битви відчувалася значна перевага козаків. На третій день сталося несподіване: поляки почали обстріл татарського табору, і кримчаки почали відступати, відкриваючи фланги козацького війська. Щоб заспокоїти татар Хмельницький разом з генеральним писарем І.Виговським поїхав до хана. Хан захопив у полон гетьмана і всіх, хто з ним був і відступив з військом з-під Берестечка.
Повстанські війська опинилися в оточені. 10 днів тривали запеклі бої. Вночі 10 липня Іван Богун узяв на себе командування, почав виводити армію з оточення. Тоді повстанці поставили вози в чотирикутник, з трьох боків викопали шанці, один фланг прикрили болото.
Під шаленним вогнем польських гармат козаки возами, наметами, власним одягом вимостили шлях через болото. По переказах літописців існує легенда ( а може і правда), що прикривати відступ залишилося 300 козаків, які цілий день стримували наступ поляків і полягли всі як один, але не здалися і не хотіли бути помилуваними, як обіцяли їм поляки.
Так трагічно для України закінчилася битва під Берестечком. Унаслідок Берестецької битви: козаки втратили понад 30 тис. осіб; до поляків потрапила канцелярія гетьмана ;
Тугай-Бей захопив українського гетьмана в полон, загинув митрополит Йоасат і велика кількість селянства.
3-я група учнів дослідників.
Під час Берестецької битви з
Loading...

 
 

Цікаве