WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вивчення містерії "Великий льох" Т. Г. Шевченка - Сценарій

Вивчення містерії "Великий льох" Т. Г. Шевченка - Сценарій

"патріотів", зображених Тарасом Шевченком у сатиричній поемі-комедії "Сон", у посланні "І мертвим, і живим, і ненарожденним..." Україна у творах поета виступає в образі великої руїни, "розритої могили", "Богданових руїн".
Отже, дослідники разом із критиками переконують: "Великий льох" - це продовження великої тривоги поета-патріота за зганьблену долю України, яка знайде своє відображення і в наступних його поезіях.
"Три лірники".
III група науковців-дослідників аналізує розділ "Три лірники": якщо у попередніх частинах минувшина України зображена у символах, міфічних сюжетах, алегоріях, то лірники подані у нинішніх для поета стосунках України із російськими поневолювачами.
Лірники - сліпі старці, що в супроводі ліри виконують переважно "набожні" пісні, здебільшого книжного походження.
Нема кому продовжувати славу Богданову: одні загинули, інші, зневірившись у братстві північного сусіда, відокремились (кошовий Сірко і полковник Богун), треті продались Московщині, зрадили Україну. Прийшли тільки лірники - старі, немічні, із фізичними вадами: сліпі, криві й горбаті - ось на що перетворила Московщина український народ. Не дивлячись на свою старість і втому, лірники йшли до льоху виконати свій обов'язок: заспівати про Богдана. Та не зчулись, як заснули, не бачать, розкопують Богданів маєток: скарб шукають. Знайшли тільки кістки в кайданах, черепок і гниле корито - символи смерті, рабства, голоду й бідності.
Учні-дослідники звертають увагу на відповідність опису до зображуваного на рисунку "Богданові руїни в Суботові". А скарбів знайти не можуть. Відцього справник, який керував розкопками, скаженіє і лють свою зганяє на простих людей, в тім числі на лірників:
"Вы што делаете, плуты?!"
"Та ми, бачте, пане,
Співаємо про Богдана..."
"Я вам дам Богдана!
Мошенники, дармоеды!
И песню сложили
Про такого ж мошенника..,"
Справник вдається до більшого деспотизму: наказує завалити лірників і випарить у московській бані-прохолоді. Автор показує, як московська влада розправлялася з українською духовністю, щоб і пісень не було чути, щоб перетворити український народ на німих рабів-виконавців, які, ставши рабами, повинні проявляти байдужість до поневолення рідного краю. Але
...малий льох в Суботові
Москва розкопала!
Великого ж того льоху
Ще й не дошукалась.
Йдеться про Богданову церкву, яка стояла на черзі наступних розкопок. Там - могила Богданова, там - дух України, захований за міцною будівлею, тому недоступний сатрапам-загарбникам. Цей дух свободи й незалежності за українською ментальністю - незборимий, святий, великий, бо захований там, де знаходиться душа Богдана: у великому льосі, у Богдановій церкві.
Дослідники із критиками роблять висновок, що в попередніх трьох частинах, використовуючи образи-символи та відповідні алегорії, автор змалював трагічний образ України від часів договірного акту про возз'єднання України з Росією до часів Миколи І.
Епілог - найбільш вагома частина "Великого льоху", в якому розкривається ідея твору. Тому варто характеризувати його вчителеві. Богданова церква символічно означає домовину України - поховання Української Держави. Автор болісно оцінює діяння Богдана, із-за яких тепер очухрали Україну, попрікає його за те, що "занапастив єси вбогу сироту Украйну", "все оддав приятелям". Тарас Шевченко жалкує за часами гетьманства Богдана Хмельницького, за створеною ним вільністю, яку насправді не Богдан занапастив, а його наступники дозволили Московщині панувати на українських землях. Адже умови єднання були складені досить грамотно (забезпечувалась автономія, незалежність України - див. посібники з історії І. Крип'якевича, М. Аркаса, М. Грушевського). Та договір був зразу ж порушений з боку московської сторони: відмовилися присягати, щоб вільність і порядки України були недоторканими. Не знав Богдан, що через три роки (1657) після прийняття угоди помре, а документи угоди (Березневі статті) будуть сфальсифіковані російською стороною і права України будуть знищені його наступниками, зокрема і сином Юрієм.
Автор вірить у державне воскресіння, що "церков-домовина розвалиться", духові волі стане там тісно, бо що ж то за воля - замурована стінами, міцно зачинена дверми?
Вчитель читає напам'ять епілог, наголошуючи, що
...встане Україна.
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить.
І помоляться на волі
Невольничі діти!..
Так в історичному й філософському плані Тарас Шевченко розглядає проблеми політичної свідомості, її втрати, що спричинило втрату державності. Епілог, як і більшість поезії Тараса Шевченка, звучить оптимістично.
Група теоретиків літератури визначає тему та ідею твору: за допомогою символічних та алегоричних образів, автор показав трагічну минувшину України від часів союзу із загарбницькою Москвою, від гнітючої політики Петра І та Катерини II, коли викорінювалися залишки української свідомості, до безвольної німої й сліпої України часів Миколи І.
Ідея полягає у безсмерті українського духу, у відродженні Української державності, української нації, духовності. Але воно можливе тільки при патріотичному сумлінні українців, які повинні пробудитися від колоніально-націоналістичного сну й тотального поневолення.
Останнє завдання розкриває група істориків літератури: актуальність і значення твору випливає із пророцтва поета-патріота, його вболівання за долю України, велику ненависть до злочинів, заподіяних зрадниками і братами-загарбниками. Звертаємось до епіграфа уроку і робимо висновок, що Тарас Шевченко - істинний захисник прав українського народу, його держави, нації, справжній поет-патріот, поет-націоналіст.
III етап уроку
Учні підводять підсумок: що вони досягли (дослідили) на уроці, чи задоволені своєю працею, що нового відкрили для себе, перегортаючи ще одну сторінку поетичного таланту Т. Г. Шевченка - поему-містерію "Великий льох", яка є (що було переконливо доведено під час дослідницької роботи) однією з вершин творчого генія великого Кобзаря України.
Учитель оцінює роботу учнів, вмотивовуючи їхні відповіді, вміння працювати й осмислювати потрібні факти із рекомендованої літератури. Дає поради на подальші етапи роботи.
IV етап уроку
Завдання додому: дати характеристику образу України за поемою-містерією Т. Г. Шевченка "Великий льох".
Вивчити напам'ять епілог - поезію "Стоїть в селі Суботові".
Loading...

 
 

Цікаве