WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вивчення містерії "Великий льох" Т. Г. Шевченка - Сценарій

Вивчення містерії "Великий льох" Т. Г. Шевченка - Сценарій

21 Октября 1845 Марьинское. Таке ж датування - у кінці поезій, поміщених у І томі 6-томного зібрання творів Т. Г. Шевченка (вид. Академії Наук УРСР, К., 1964).
У "Літописі життя і творчості Т. Г. Шевченка" (В. Анісов, Є. Середа, К., вид. "Дніпро", 1964) поема "Великий льох", як і "Сліпий", зовсім випали із творчої спадщини поета. Перебування Т.Шевченка у с. Мар'їнському значиться 20 жовтня 1845 р., коли була написана поема "Єретик". 23 жовтня поет вже був у Миргороді, звідки писав лист до А. і П. Родзянків.Але і тут про дану поему немає ніякої згадки.
Ю. Івакін у статті "Великий льох" ("Шевченківський словник", т. 1, 1976). пояснює, що основну частину "Великого льоху" написано в Миргороді (проте у статті "Миргород" теж не згадується про твір). Все ж таки, стверджує Ю. Івакін, "датою закінчення твору слід вважати 21.Х.1845, оскільки так датовано автограф вірша "Стоїть в селі Суботові", який за змістом є епілогом "Великого льоху".
Павло Зайцев (монографія "Життя Тараса Шевченка", К., "Мистецтво", 1994) зазначає, що Т. Шевченко у 1845 р. повертається "на Миргородщину до Лукіяновича, магната, що жив розкішно, часто робив бучні прийняття-бенкети і був завзятим мисливим".
Прожив поет у Мар'їнському до середини серпня. Захворів. Не зважаючи на хворобу, переїздив із Миргорода до Мар'їнського і назад. У цей час, зазначає автор монографії, переживав Т.Шевченко пору надзвичайного творчого піднесення, бо за якихось два тижні "створив тут такі великі речі, як поеми "Єретик", "Сліпий" і містерію "Великий льох". Нарешті! Вперше зустрічаємо послідовність написання творів миргородсько-мар'їнського періоду. П. Зайцев писав про це у 30-х роках, перебуваючи вже в еміграції, тому в українському шевченкознавстві така хронологія твору не була відомою.
Критики рецензують дослідження істориків літератури і додають: непослідовність "біографії" твору налагоджує нас на те, що в період "оновленої червоної імперії" (за Є. Сверстюком) доля поеми Т. Шевченка була скривдженою, зміст її перекручувався й переінакшувався на новий лад, або ігнорувався зовсім. Так, у "Кобзарі", виданому 1980 року ("Дніпро), текст поеми відсутній. Прикро, що у такому чудовому виданні "Кобзаря", ілюстрованому народним художником УРСР Василем Касіяном, теж не знайшлося місця для поеми.
Критики звертаються до характеристики твору, поданого у 8-томній "Історії Української літератури" вченим-шевченкознавцем Є. П. Кирилюком: "Шевченко бачив першу причину зла в присязі Богдана Хмельницького на підданство цареві в січні 1654р. в Переяславі. Поет не міг свого часу дати об'єктивну й всебічну оцінку цього історичного акту". Повністю з таким висновком не можна погодитись, оскільки найбільше зло припадає на дальший історичний період: царювання Петра І, Катерини II, зраду козацької старшини, які договір 1654 року про возз'єднання України з Росією після смерті Богдана Хмельницького перекрутили на свою користь.
Літературознавець Андрій Скоць підкреслює: "Найбільше клопоту радянському літературознавству завдав Шевченко саме цією поемою-містерією. Ніяк не вкладалася вона в прокрустове ложе марксистсько-ленінської ідеології та методології". ("Дивослово", № 3-4, 1992).
Отже, багатьох не влаштовував цей твір своєю викривальною силою, боялися його друкувати і сказати велику Шевченківську правду.
2. Група теорії літератури доводить, що заголовок твору - алегоричний. Слово "льох" у тлумачному словнику пояснюється як спеціально обладнана яма для зберігання продуктів харчування; а також приміщення для переховування або ув'язнення кого-небудь. За своїм значенням відповідно до змісту твору найточніше підходить друга частина тлумачення цього слова. За алегоричним змістом у творі великий льох - це великий скарб: незалежна Українська держава, яка за часів Богдана Хмельницького була визнана Європою як суб'єкт міжнародного права, що відзначає і Микола Аркас.
Цей "скарб" - звільнена Україна (як далі трактується епіграфом), покладений сусідам нашим, московському уряду на зухвальство і знущання. Зрадивши своїй державі, втративши самостійність, ми стали предметом загального осуду й глузування:
Так сміються ж з України
Стороннії люди!
Далі визначаються жанр: "містерія". "Словник літературознавчих термінів" (В. Лесин, О. Пулинець, К., "Радянська школа", 1971) пояснює, що це слово грецького походження, означає таїнство, таємничий релігійний обряд на честь якогось божества в стародавні часи - масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд, які здійснювалися у святковий день на майдані. "Шевченківський словник" (т. І) дає таке тлумачення:
1. Жанр західноєвропейської середньовічної релігійної драми, її елементи відбилися в українській драмі XVII-XVIII ст.
2. Різновид романтичної алегорично-символічної поеми, для якої характерні поєднання фантастичного з реальним, таємничість, символіка, філософічність і тяжіння до драматизації (діалогічність). Ці риси властиві поемі Шевченка "Великий льох".
Це тлумачення дає можливість дізнатися більше як про поняття самого слова (грецьк. mystereion - таїнство, таємничий релігійний обряд на честь якогось божества), так і про історію цього літературного жанру. Виникнувши у ХІІІ ст., вона поширилась у ХІV-ХV ст. в Італії, Англії, Німеччині, Нідерландах, Франції у вигляді масових видовищ. Містерія інсценізувала народження, смерть і воскресіння Хреста - три події християнства стали її композиційними центрами.
Тому Тарас Шевченко свій твір також подав у трьох частинах, наповнивши їх українськими фольклорними образами-символами, алегоріями, що дало йому можливість художньо втілити відповідні політичні мотиви.
Спостерігаємо цікаву деталь, як жанр твору впливає на його композицію і символічність образів. Містерія інсценізувала народження Христа - у творі це заснована Богданом Хмельницьким Українська держава; смерть Христа - у творі знищення Української держави Петром І та Катериною II; воскресіння Хреста - у творі відродження Української держави.
Теоретики звертають увагу на "Автопортрет" Т. Г. Шевченка 1845 року, коли був написаний "Великий льох". Учні підкреслюють позицію Тараса Шевченка як поета-патріота, націоналіста, що яскраво виражається на "Автопортреті" і в цьому творі.
3. Перша група науковців-дослідників розкриває зміст розділу "Три душі".
Як сніг, три пташечки летіли
Через Суботове і сіли
На похиленному хресті
На старій церкві...
Спостерігаємо на рисунку
Loading...

 
 

Цікаве