WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вивчення містерії "Великий льох" Т. Г. Шевченка - Сценарій

Вивчення містерії "Великий льох" Т. Г. Шевченка - Сценарій


Урок на тему:
Вивчення містерії "Великий льох" Т. Г. Шевченка
Коментар до уроку.
Пропоную вивчення містерії "Великий льох" Т. Г. Шевченка на основі сучасної навчальної технології інтерактивне-продуктивного навчання при використанні пошукового (аналіз художнього тексту як літературознавче дослідження) методу інноваційного викладання української літератури.
Такий тип уроку бажано реалізовувати в гуманітарному навчальному закладі в класі з поглибленим вивченням гуманітарних предметів, де учні вже вміють самостійно працювати із рекомендованою літературою, мають навички аналізувати, досліджувати художній твір на засаді практичного досвіду: результат праці окремих галузей діяльності (зокрема: істориків літератури, теоретиків, критиків, дослідників, журналістів) вводиться у навчальний процес. З досвіду роботи маю право зазначити: учні з великим задоволенням працюють на уроці, тому що почувають себе активними учасниками тієї галузі, яку вони обрали, яка забезпечує індивідуальний розвиток особистості. Але реалізації такого уроку передує велика праця учителя:
підбір відповідної літератури, намагання, щоб учні її опрацювали;
проведення загальних і галузевих консультацій;
допомогти кожній групі оволодіти конкретними навичками досліджувати твір і обґрунтовувати (вмотивовувати) свої думки;
уміти знайти результат своєї праці, поєднати її з іншими галузями, як наслідок отримати цілісний урок, на якому розкривається дана тема, досягається відповідна мета.
Тема: "Великий льох" Т. Г. Шевченка - одна з вершин творчого генія поета в зображенні трагічних епізодів історії України.
Мета навчальна: через використання Т. Г. Шевченком образів-символів, реального й містичного дослідити минуле України; визначити критичну оцінку поета-патріота до зображених подій;
Мета виховна: на основі розуміння істинної історії України виховати почуття любові і співпереживання за її трагічну долю; виховати почуття гордості за свою націю і державу;
Соціальні та комунікативні компетенції: поглибити поняття про містерію як жанр твору.
Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка 1845 року; репродукції малюнків Т.Г.Шевченка 1845 року: "Богданова церква у Суботові", "Богданові руїни в Суботові"; портрет гетьмана Богдана Хмельницького; ілюстративний матеріал із зображенням кобзи, бандури, ліри.
Тип уроку: урок-дослідження (проводиться у формі засідання наукового товариства гімназійного інституту шевченкознавства) із використанням сучасної технології інтерактивно-продуктивного навчання при пошуковому (аналіз художнього тексту з застосуванням знань літературознавства, історії України, народознавства) методі інноваційного навчання.
Епіграф: Не можна, одначе заперечувати, що Шевченко не тільки поет національний, але й поет-націоналіст. Питання про долю української національності займає перше місце в його поезії. А. Луначарський.
Хід уроку
І етап уроку.
Вступне слово вчителя:
Образ німої, сплюндрованої, закутої в кайдани України постійно тривожив душу поета-патріота і ставив перед ним болючі питання: як сталося, що його народ живе без держави? Які причини привели до втрати національного обличчя? Чому
...Заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла,
В калюжі, в болоті серце прогноїла
І в дупло холодне гадюк напустила?..
Ланцюг таких запитань і привів Т. Шевченка до написання поеми "Великий льох".
Далі вчитель пропонує зосередитись на дослідженні завдань, вирішення яких нас переконає, що "Великий льох" - це дійсно одна з вершин творчого генія Тараса Шевченка.
Завдання уроку:
1. Причини і час написання Т. Шевченком твору "Великий льох" та його подальша доля.
2. Зміст заголовка, епіграфа.
3. Визначення жанру. Композиція твору.
4. Символічність образів.
5. Тема та ідея твору.
6. Актуальність і значення поезії.
Уроку-дослідженню на дану тему сприятиме застосування сучасної технології продуктивного навчання. На уроці працюватимуть такі групи:
група історії літератури;
група теорії літератури;
група науковців-дослідників (їх три, відповідно до розділів поеми);
літературних критиків (2-3 учні);
журналістики (2-3 учні).
Учні відповідно до своїх уподобань діляться на групи і обирають конкретні завдання. Учитель оголошує засідання наукового товариства відкритим. Учні працюють над конкретними завданнями (№1, №6 - група історії літератури, №2, №4 - група теорії літератури, №3, №5 - науковці-дослідники, критики оцінять роботу всіх груп, порівнявши із попередніми дослідженнями цього твору, журналісти слідкуватимуть за глибиною, логікою думок і підготують статтю до шкільної газети "Дзвоник").
II етап уроку.
Опрацювання нового матеріалу (дослідницька робота).
1. Першими до слова запрошуються представники секції історії літератури. Перед ними стоїть завдання: з'ясувати причини і час написання Т.Шевченком поеми "Великий льох" та розкрити його подальшу долю (№1).
Учні пригадують біографію письменника: у 1845 році Т. Шевченко прибув із Петербурга в Україну, щоб працювати в Археографічній комісії при Київському університеті. Вивчав і зарисовував пам'ятки старовини, тому що не покидав думки і далі видавати "Живописную Украину". Продовжував цікавитися Богдановою темою. У Суботові, біля колишньої резиденції гетьмана, замальовує козацькі хрести, збудовану гетьманом церкву Іллі ("Богданова церква в Суботові") і розриті москалями підземелля - залишки колишніх гетьманських палат ("Богданові руїни").
Саме тут, на руїнах Суботова й Чигирина, почуття тривоги за долю зганьбленої України знайшли своє відображення в поезіях "Розрита могила", "Чигирин", "Великий льох". Тут, можна вважати, остаточно сформувалась його антимосковська концепція: думаючи про "сплюндровану", "обчухрану" російським братом Україну, дивлячись на Богданову церкву, як символ руїни нації, письменник робить висновок: все це є від возз'єднання з Росією.
Учні повідомляють, що Т. Шевченко у квітні 1845 року був запрошений поміщиком Олександром Лук'яновичем у село Мар'їнське для малювання портретів його родини. Жив поет у цьому селі і восени 1845 року. Тут він написав поеми "Єретик" (10.Х), "Сліпий"" (16.Х). Так датує "Шевченківський словник" (т. І, с. 385), та, на жаль, про "Великий льох" у статті "Мар'їнське" не згадується. У "Кобзарі" (1960 р.) під першими трьома частинами твору стоїть : 1845 Миргород. Під поезією "Стоїть в селі Суботові" -
Loading...

 
 

Цікаве