WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Байдужість не прощається - Сценарій

Байдужість не прощається - Сценарій


Виховний захід
"Байдужість не прощається"
Мета: формувати в учнів моральні святині та істини, такі як: доброта, милосердя, справедливість, прагнення допомогти ближньому у скрутну хвилину. Пробуджувати інтерес до всього корисного, морального. Виховувати любов і повагу до батьків, дбайливе ставлення до природи та оточуючих. Переконати, що байдужість - негативна людська риса. Вона породжує зло, ненависть, безтурботність і є однією з найтяжчих вад людини. Розвивати в учнів акторські здібності, естетичні смаки та виразність читання.
На дошці вислови:
Людина народжується не для того, щоб загинути безвісною, нікому невідомою пилинкою. Людина народжується для того, щоб залишити по собі слід вічний.
В. О. Сухомлинський
Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим серцем стати на коліна.
В. Гете
Раз добром нагріте серце - вік не прохолоне.
Т. Шевченко
Не будь переможений злом, але перемагай зло добром.
Апостол Павло
Життя так само, як і байку, цінують не за довжину, а за зміст.
Сенека
Не бійся друзів - найгірше, що вони можуть зробити - це зрадити тебе.
Не бійся ворогів - найгірше, що вони можуть зробити - це вбити тебе.
Бійся байдужих. Через їхню мовчазну згоду у світі є і зрада, і вбивство, і всі нещастя на Землі.
Р. Еберхарт
Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди; значно більше треба для того, щоби бути справжньою людиною, коли тебе ніхто не бачить.
В. Сухомлинський
Вихователь. Добрий день усім, хто не залишився байдужим до того, що діється навколо, і прийшов сьогодні до нашого залу, щоб засудити одну з найтяжчих вад людини - байдужість. До суду залишається декілька хвилин, тому давайте поговоримо з вами про життя.
Отак зібралися і поговоримо, поділимося радістю і горем, давайте поговоримо про найцінніше.
Росте людина... Її життя розпочинається світанком душі - дитинством. Назавжди воно залишається в пам'яті як найпотаємніше та найсвітліше. Це пора, коли перед тобою відкривається незвіданий світ таємниць. Це світ, де завжди цікаво, де мама і тато піклуються про тебе, учать, як треба жити, щоб не загубитися в розбурханому океані життя. Здавалося б, усе прекрасно. Але ж звідки в душі береться байдужість? Чому ж згодом люди забувають про те, що є добро, шляхетність, гідність? Найкраще, що є в людини, - це її душа. Душа - це сховище таємниць, почуттів, спогадів, усього доброго та злого, це внутрішній світ людини. Водночас як тіло старіє, хворіє і помирає, душа живе... Душа може вічно жити і вічно бути юною. А може померти, коли тіло ще зовсім молоде, а причиною цього стають її хвороби. Її хвороби - це віруси ненависті, жорстокості, заздрощів і байдужості. Чого ж ми буваємо такі байдужі?
Ще й злішаємо з кожним днем.
І, загубивши власний спокій,
Спокою іншим не даєм?
Чого забули милосердя
І заповідь святих небес?
А перед віщим оком смерті
Чим зможем виправдать себе?
Душа з начинкою лихою
Втрачає людяне тепло,
Ніяк не стане добротою
Байдужість, помножена на зло.
Хіба ми будемо багатші,
Коли розпустим люті дим?
Хай краще серце вже заплаче,
Ніж в грудях стане кам'яним.
Іду назустріч - посміхніться.
І я всміхнусь, немов дитя.
Ні, ще не висохла криниця,
Людська криниця співчуття.
У істини слова не пишні,
Щоб кожен зміг до них дійти,
Бо ж нас усіх створив Всевишній
З живої плоті доброти.
Дійсно, ми створені, щоби творити добро. І тому сьогодні все ж таки людство приходить до усвідомлення необхідності жити за законами взаєморозуміння, взаємоповаги, терпимості. То ж слід лікувати тіло й душу. А ще нинішньому поколінню слід опанувати науку добра. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину й розрадити в біді - це в характері нашого народу. Краса людини не може бути без добра.
Як, на вашу думку, у чому і як виявляється єдність добра і краси людини?
Учениця. Великий педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: "Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди, значно більше треба для того, щоби бути справжньою людиною тоді, коли тебе ніхто не бачить". Адже не кожна людина, яка сяє зовнішньою красою, може бути приємним співрозмовником, може зрозуміти і подати руку допомоги. І навпаки - непримітна зовні, тиха людина може бути найкрасивішою у своїх діях, учинках, жаданою і любою в колективі, у спілкуванні, у сім'ї.
Учениця. Високу моральну цінність добра, яке ми робимо сторонній людині, розуміли люди в сиву давнину. У Вавилоні був такий звичай - недужих виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив, розпитував, коли знав якийсь засіб, радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив. Такий звичай побутував і в ассірійців, єгиптян. Звичай чинити добро безкорисливо.
Учень. Прекрасний звичай побутує й нині на Кавказі. Високо в горах саджають плодові дерева. Випадковий мандрівник, утамувавши голод чи спрагу, не може навіть подякувати, не знає кому. Але смуга відчуження відступає. Чужі стають рідними, близькими, коли потрапляють у скруту.
Учень. А згадайте, як за часів запорізького кошового Сірка наші прадіди допомагали навіть ворогам. Чуєте: ворогам. Це було тоді, коли у Криму вирувала епідемія чуми. Козаки дали змогу кримським татарам переселитися на українські землі, щоби перебути нещастя. А самі козаки! Землянок ніколи не замикали! Будь-який подорожній міг зайти, розвести вогонь, зварити страву, спочити. А прийде хазяїн, ще й радий буде гостеві, привітає його. А буває, що господар, як їде куди, так ще й зоставляє страву для прихожого. Наїдяться мандрівники та зроблять хрест, поставлять його серед землянки - це значить, що були гості й дякують хазяїнові. Прекрасні стосунки, в основі яких - доброта, а не байдужість!
Вихователь. Прекрасні стосунки, в основі яких - доброта, а не байдужість! Давайте зупинимось на цьому моменті. А чи задумувались ви над тим, що таке байдужість? Звичайна людська байдужість. Кожного дня нас оточують різні люди. Їх багато, але вони не схожі між собою: пихаті й веселі, щасливі й не дуже, горді й такі, що
Loading...

 
 

Цікаве