WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем - Реферат

Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем - Реферат

визначальним.
Для відбитку, подальшого вивчення і врахування цього визначального елементу сучасної освітньої парадигми інтелектуальну складову педагогічної системи представимо у складі трьох її суттєвих компонент (підсистем) - учнівської компоненти інтелектуальної складової педагогічної системи, або просто учнівської складової педагогічної системи (учень, студент), вчительської компоненти інтелектуальної складової педагогічної системи, або просто вчительської складової педагогічної системи (вчитель, викладач, тьютор, професор), освітнього мікросоціуму інтелектуальної складової педагогічної системи, або просто освітньогомікросоціуму.
В свою чергу, сучасна освітня парадигма спирається на особистісно орієнтовану педагогіку, яка принципово передбачає аби в епіцентрі навчально-виховного процесу знаходився учень - той, на кого, в головному, спрямовані навчальні дії і заради якого, в інтересах якого, врешті решт, здійснюється навчально-виховний процес, створюються педагогічні системи і системи освіти в цілому. На сучасному етапі модернізації освіти необхідно забезпечити "утвердження особистісно орієнтованої педагогічної системи, яка б могла реалізувати принцип дитиноцентризму в навчально-виховному процесі як відображення людиноцентристської тенденції розвитку суспільства". Таким чином, утвердження в освіті принципів особистісно орієнтованої педагогіки передбачає аби НС визначалось, формувалось і розвивалось відносно вимог учнівської компоненти інтелектуальної складової педагогічної системи. В межах цієї статті ми будемо розглядати як раз таке НС.
Підсумовуючи вище викладене, визначимо суттєві, з позицій нашого розгляду, аспекти моделювання, побудови і розвитку НС. За таким розумінням, до складу НС входять (НС характеризують, відбивають такі його аспекти, підсистеми):
" цільова складова, яка включає часткові (щодо загальної мети навчання і виховання) цілі побудови і використання НС і його окремих складових - однієї з підцілей загальної мети навчання (підцілі загальної мети навчання і виховання, яка не стосуються і не передбачають безпосередньої взаємодії учасників навчально-виховного процесу, тобто такої їх взаємодії, коли вони не використовують ЗН);
" змістовно-інформаційна складова (навчально-наукова, навчально-методична, навчально-організаційна), яка визначається, відбиває і організується змістом навчання;
" вчительська складова педагогічної системи, яка здійснює спрямоване на цілі освіти управління навчально-виховним процесом, що базується на педагогіці толерантності, особистісно орієнтованих методах навчання і виховання, інших сучасних психолого-педагогічних методах навчання і виховання, і забезпечує формування і розвиток у учнів (учнівської компоненти інтелектуальної складової педагогічної системи) знань, умінь і навичок, способів продуктивного мислення і пізнання, соціально-значущих цінностей і відносин особистісного розвитку, рефлексивно-гуманістичного менталітету особистості, здатності до навчання і самонавчання впродовж життя тощо;
" освітній мікросоціум, склад якого утворюють люди і суспільні системи, які суттєво (реально і/або потенційно) впливають (можуть впливати) на результати навчально-виховної діяльності;
" система засобів навчання, до складу якої входить сукупність матеріальних об'єктів, які можуть використовуватися учасниками навчально-виховного процесу протягом навчання;
" технологічна складова, яку утворюють моделі технологій навчання і виховання, що відбивають обрані (в загальному випадку, учнем і/або вчителем) у кожному конкретному випадку методи навчання і виховання, дидактичні стратегії, а також базові технології організації взаємодії суттєвих складових педагогічної системи, зокрема інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ);
" навчальні приміщення, типові і нетипові - спеціалізовані приміщення (шкільні кімнати, кабінети, аудиторії, лабораторії, навчальні майстерні, спортивні зали і майданчики тощо), в яких розгортається навчально-виховний процес і в яких створюються необхідні умови (психолого-педагогічні, санітарно-гігієнічні і архітектурно-естетичні тощо) для його ефективного здійснення.
Освітній мікросоціум доцільно поділяти на навчальногруповий освітній мікросоціум, склад якого утворюють учні навчальних груп (клас, академічна група, факультет тощо), навчальнозакладний освітній мікросоціум, склад якого утворюють працівники навчального закладу (члени колективу навчального закладу - його керівники, вчителі, допоміжний учбовий персонал тощо), які безпосередньо не входять до складу учнівської і вчительської складових НС даного навчального закладі, але з якими учні можуть суттєво взаємодіяти в межах даного навчального закладу, і оточуючий освітній простір, склад якого утворюють освітньо-виховні, соціально-економічні і інформаційно-технологічні системи суспільства, які безпосередньо не входять до складу учнівської і вчительської складових педагогічної системи, але з якими учні можуть суттєво взаємодіяти за межами даного навчального закладу. Найважливішими з педагогічної точки зору компонентами оточуючого освітнього простору, які визначально впливає на розвиток особистості є мікросоціум родини, системи позашкільних закладів освіти, масової інформації, спорту і дозвілля, а також мікросоціум за місцем переважного мешкання людини.
Структура цільової складової НС відбиває упорядкованість цілей створення і використання НС, їх підпорядкованість загальній меті і навчально-виховним цілям, які реалізуються у відповідних педагогічних системах. Це, в свою чергу, передбачає взаємозалежність всіх складових НС, зумовлює можливість здіснення в педагогічних системах тільки тих технологій навчання і виховання, тої навчально-виховної діяльності, які можуть бути практично забезпечені необхідним складом системи ЗН. Таким чином, важливою складовою НС є ЗН.
У навчально-виховній діяльності ЗН виступають як ресурси здійснення навчально-виховної діяльності, структурно-упорядкована взаємодія яких створює умови для ефективного досягнення цілей навчання і виховання.
З метою підвищення ефективності використання ЗН у навчально-виховному процесі з множини усіх ЗН, що необхідні для досягнення цілей навчання і виховання, утворюються відповідні їх сукупності, в яких забезпечується техніко-технологічна і функціонально-цільова інтеграція.
Визначимо, що: окремі
Loading...

 
 

Цікаве