WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Роль інформаційної культури в удосконаленні професійної компетентності вчителів - Реферат

Роль інформаційної культури в удосконаленні професійної компетентності вчителів - Реферат


Реферат на тему:
Роль інформаційної культури в удосконаленні професійної компетентності вчителів
На межі XX-XXI століть у соціальному житті відбулися значні зміни, що призвели до формування нового типу суспільства - інформаційного. За визначенням В.Г. Кременя, інформаційне суспільство, незважаючи на його матеріальне вираження, таке як інформаційна техніка, є "багатоаспектним, об'єктивно зумовленим етапом у розвитку людства і супроводжується двома провідними тенденціями сучасної цивілізації: глобалізацією, з одного боку, та створенням усе більш сприятливих умов для індивідуалізації та розвитку людини, з іншого боку" [6 ,с. 5]. У зв'язку з цим великого значення набуває роль вчителя, у числі головних здібностей якого має бути індивідуальний підхід та вміння доцільно використовувати у своїй професійній діяльності нові надбання інформаційного суспільства, оскільки саме завдяки їм реалізується можливість індивідуалізації навчання [6], що є одним із важливих кроків до модернізації освіти.
У свою чергу, український дослідник І.А. Зязюн у зв'язку з універсальністю сучасної культури, що вимагає формування такої соціокультурної "організації суспільства, яка сприяла б не хаотичному, а усвідомленому розвитку кожної особистості та стимулювала б підвищення рівня групової консолідації ефективності взаємодії суб'єктів з метою нагромадження досвіду міжкультурної взаємодії" [3, c. 13], найважливішим визначає формування і педагога "інформологічної культури", що поєднує в собі "всебічну інформацію про соціальні процеси, технічні засоби підтримки цих явищ, а також про усвідомлену необхідність і доцільність цих процесів" [3, c. 13]. Водночас виховання інформологічно культурного спеціаліста можливе за умови вмінь і навичок диференціації етапів одержання й аналізу інформації, побудови систем оцінювання адекватності знань і рівня професійної компетентності, використання інформаційних технологій, що "у даному контексті сприятиме розвитку не лише більш високого рівня мотивації особистості, її критичного і проблемного мислення, підвищення якості й успішності досягнень, але й формуванню телекомунікаційного співтовариства, реалізації активних форм конструктивної комунікативної взаємодії" [3, c. 13].Тому все більшої актуальності набуває проблема підвищення інформаційної культури вчителя.
Мета статті - обґрунтувати роль інформаційної культури в удосконаленні професійної компетентності вчителя.
Проблема особистості педагога як суб'єкта педагогічної діяльності, компетентного та здатного до саморозвитку знаходить віддзеркалення в сучасних працях українських та російських науковців. Розвитку професійно-педагогічної компетентності присвячені дослідження таких українських науковців як Н.М. Бібік, Л.С. Ващенко, М.І. Жалдак, О.І. Локшина, О.В. Овчарук, Л.І. Паращенко, О.І. Пометун, О.Я. Савченко, І.В. Табачек, О.І. Шувалова та інших, російських науковців В.А. Адольфа, Є.В. Бондаревської, В.Н. Введенського, І.А. Зимньої, І.Ф. Ісаєва, Н.В. Кузьміної, А.К. Маркової, Н.Н. Нацаренус, А.П. Тряпициної, А.В. Хуторського та інших.
У багатьох дослідженнях (М.І. Жалдак, О.І. Пометун, О.І. Шувалова, І.А. Зимня, А.В. Хуторський та ін.) проблема взаємодії особистості з інформаційним середовищем розглядається як проблема інформаційної культури, яка є однією з головних критеріїв, що безпосередньо впливає на професійний рівень педагога.
Оскільки інформаційна культура виступає основним орієнтиром нової освітньої парадигми, то інформатизація є засобом реалізації функцій прогнозування системи освіти, зв'язку науки й освіти, сприяє новому синтезу гуманітарних та точних наук. Тому сучасна освіта має будуватися на міжпредметності, що повинна проявлятися і в методології, і в освітній практиці.
При цьому у важкому положенні перебувають вчителі гуманітарних наук. Вони опинилися в ситуації пошуку загальнонаукових основ, що дозволили би здійснювати міжпредметні дослідження. Більш вагомим стає не стільки дослідження методів інших наук, скільки пошук універсальних загальнонаукових основ [7]. Під час розгляду цієї проблеми особливу увагу приділяють розвитку інформаційної грамотності особистості.
Поняття "інформаційна грамотність" сформувалось у 90-ті роки в результаті двобічного підходу до вивчення інформаційної культури: з одного боку, - це позиція бібліотековедення та науково-інформаційної діяльності, з іншого, - володіння комп'ютерними технологіями.
Так, Американська бібліотечна асоціація (The American Library Association [ALA]) у 1989 р. закликала до перебудови навчального процесу у зв'язку з тим, що ХХІ століття є епохою інформатизації [10] і, у першу чергу, необхідно було переглянути вимоги до вчителя як інформаційно грамотної особистості. Під інформаційною грамотністю Американська бібліотечна асоціація розуміє можливість особистості знаходити, оцінювати та використовувати інформацію з різних джерел. У 1998 році Асоціацією затверджені "Стандарти інформаційної грамотності" ("Information Literacy Standards," 1998) [9].
Пропонуються п'ять основних стандартів [10; 12; 13], згідно яким освічена людина повинна мати, перш за все, уміння знаходити необхідну інформацію для професійної та повсякденної діяльності, користуватися цією інформацією, аналізувати, синтезувати, оцінювати як її, так і її джерела, використовуючи при цьому новітні інформаційні та комунікаційні технології.
На конференції експертів з інформаційної грамотності у Празі (the Prague Conference of Information Literacy Experts), що відбулася 20-23 вересня 2003 року, було вирішено організувати Міжнародний альянс з інформаційної грамотності (International Alliance for Information Literacy). Цілями Альянсу стали, по-перше, сприяння ефективній участі людей у роботі інформаційного суспільства, що є основною частиною прав людини на освіту протягом усього життя, по-друге, сприяння обміну інформацією та досвідом щодо питань інформаційної грамотності в регіонах та країнах світу [8]. До Альянсу увійшли Інститути з інформаційної грамотності Австралії і Нової Зеландії (Australian and New Zealand Institute for Information Literacy (ANZIIL)), Європейська мережа з інформаційної грамотності Європейського Союзу (European Network on Information Literacy (EnIL) (European Union)), Національний форум з інформаційної грамотності Об'єднаних Штатів Америки (National Forum on Information Literacy (United States)), Мережний альянс для добровільної діяльності (Індія) (Networking Alliance for Voluntary Actions (India)), Російська асоціація читання, Псковський Департамент (Department Russian Reading Association, Pskov), Консультативний комітет з інформаційної грамотності Великобританії (SCONUL Advisory Committee on Information Literacy (United Kingdom)) тощо.
Альянс визначає інформаційну грамотність як здатності розуміти, коли є необхідність в інформації, виявляти, знаходити, оцінювати та ефективно використовувати цю інформацію для розв'язання певних питань та проблем, що є узагальненням п'яти "Стандартів інформаційноїграмотності" Американської бібліотечної асоціації.
Аналіз наукових джерел, що містять характеристики поняття "інформаційна грамотність" дозволяє нам узагальнити визначення цього поняття, а саме: це вміння та навички особистості ідентифікувати інформацію, здійснювати ефективний пошук інформації, відбирати й аналізувати, орієнтуватися в інформаційних ресурсах, інформаційних потоках та інформаційних системах. Це поняття на сучасному етапі розвитку ІКТ має включати в себе також володіння технологічними способами організації і зберігання інформації, що представлена на цифрових носіях. Водночас комп'ютерна та інформаційна грамотність відображають інформаційно-технологічний аспект інформаційної культури.
Слід зауважити також, що інформаційна культура ґрунтується на методологічних, світоглядних, загальноосвітніх та загальнокультурних поглядах, що проявляються в певній
Loading...

 
 

Цікаве