WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічне управління процесом формування професійних компетентностей студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів - Реферат

Педагогічне управління процесом формування професійних компетентностей студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів - Реферат

може знаходитися в стані спокою. В іншому випадку - це шлях до регресу.
Питання професійних компетентностей були предметом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних учених: ключові кваліфікації (Німеччина), базові навички (Данія), ключові навички (Великобританія).
Проблема компетентності вивчається вченими, починаючи з 90-х років. У педагогіці ця категорія розглядається як: похідний компонент "загальнокультурної компетентності" (Н. Розов, Є.В. Бондаревська); "рівень освіченості фахівця" (Б.С. Гершунський, А.Д. Щекатунова); системне явище, що включає знання, уміння, навички, професійно значущі якості особи фахівця, що забезпечують виконання ним власних професійних обов'язків (Т.Г. Браже, Н.І. Запрудський).
Проблема формування професійної компетентності висвітлювалась у працях Ю.В. Варданян, М.І. Дяченко, П.Ф. Зєєра, І.А. Зимньої, В.А. Наперова, В.А. Сластеніна, А.В. Смирнова, В.Ф. Спиридона, Н.В. Чекальової, С.Е.Шишова та ін.; зміст і структура професійної компетентності з урахуванням основних положень рівневого підходу (Г.С. Абрамова, Б.С. Братусь, Є.М. Іванова, Є.А. Климов та ін.), професійно-графічного (Г.М. Білокрилова, А.І. Донцов, І.В. Дубровіна, Л.М. Митіна, Р.С. Нємов, В.Е. Пахальян та ін.), модельного (Ю.П. Азаров, Т.А. Казанцева, Г.У. Матушанський, О.С. Мельнічук, В.Г. Піщулін, Г.В. Суходольський та ін.), розвивального, особистісно-орієнтованого підходів (Л.С. Виготський, П.Ф. Каптерьов, В.Н. Мясіщев, С.Л. Рубінштейн та ін.). Особистісно-орієнтований і діяльністний підходи дозволяють розглядати формування професійної компетентності як процес діалогічної взаємодії, розгортання механізмів особистісного становлення і професійного самовизначення (Л.І. Божович, Е.В. Бондаревська, І.І. Зарецька, М.С. Савіна, І.С. Якиманська та ін.), як прояв суб'єктності студента (А.А. Бодальов, А.А. Вербицький, В.А. Петровський і ін.), як формування особистісно значущих і професійно важливих якостей фахівців (Г.В. Безюльова, Г.М. Шеламова та ін.). Підготовка фахівців в установах вищої професійної освіти доводиться на юнацький період, характеристика якого представлена в роботах І.С. Кона, Ф. Райса, Х. Ремшмідта, Є.Ф. Рибалко, Д.І. Фельдштейна та ін. Питання економічного виховання й освіти відображені в дослідженнях А.Ф.Аменда, С.В. Євтєєвої, А.П. Куракова, Л.П. Мельникової, В.К. Розова, Б.П. Шемякіна та ін.
Знання нині виступають лише потенціалом, яким має володіти фахівець, головним є результативність діяльності спеціаліста в конкретних умовах, тому одним із напрямів модернізації освіти є запровадження та реалізація компетентнісного підходу в навчанні. Компетентнісний підхід орієнтується на кінцевий результат освітнього процесу та спрямовується на формування у випускника готовності ефективно зорганізовувати внутрішні (знання, уміння, цінності, психологічні особливості й т. п.) і зовнішні (інформаційні, людські, матеріальні й т. п.) ресурси для досягнення поставленої мети. Компетентність характеризує міру включення в активну діяльність, здатність ефективно розв'язувати конкретну ситуацію, мобілізуючи при цьому знання, уміння, досвід, поведінкові відносини та цінності. На перший план виходить категорія "здатності до дії" як уміння використовувати знання у практичній діяльності.
Педагогічне управління процесом формування професійної компетентності студентів відкриває нові можливості для оптимізації навчального процесу, докорінного змінення технології отримання нового знання та становлення педагогічної творчості викладача. Результати вивчення проблеми оптимізації навчального процесу вказують на те, що педагогічне управління повинно бути постійною складовою професійної підготовки студента, який повинен сприймати, аналізувати, обробляти, застосовувати, оцінювати інформацію, яка до нього надходить (нові ідеї, передовий досвід), уміти вчитися (аналізувати стан і перспективи власного розвитку), регулювати та корегувати складові навчально-виховного процесу.
Виконання цих функцій неможливе без розвитку самостійності та здатності критично мислити, тобто потрібно мати бажання постійно поглиблювати свої знання, неупереджено ставитися до різних точок зору, характеризуватися мобільністю та раціональністю під час прийняття рішень.
У Первомайській філії Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки протягом 2002-2005 років В.О. Іващуком, І.В. Демурою зроблені перші кроки до вдосконалення управління освітніми процесами. Вони зумовлені насамперед бажанням перемогти в жорсткій конкурентній боротьбі з іншими вищими навчальними закладами. Розуміння того, що право на існування має ВНЗ, де краще навчають, де кращі науково-педагогічні кадри, де краща й новітня навчально-матеріальна база, зумовило перегляд управлінських стандартів, які за своєю суттю були скопійовані з державних ВНЗ, де більшість із нас починали свою педагогічну й наукову діяльність.
Вивчення кращого управлінського досвіду привело до створення у філії цілісної системи управління якістю підготовки спеціалістів, складовими частинами якої є:
" Положення про систему управління якістю підготовки спеціалістів (воно є доповненням до Статуту інституту);
" план-схема роботи колективу філії в навчальному році;
" освітньо-професійні програми, кваліфікаційні характеристики й робочі навчальні плани;
" санітарно-технічний паспорт філії та перспективне планування розвитку;
" плани роботи структурних підрозділів.
У Положенні про управління якістю підготовки спеціалістів ми намагалися передбачити основні питання розподілу функцій планування, виконання й контролю всієї освітньої системи на рівні нашого структурного підрозділу; проблеми підвищення кваліфікації й відповідальності кадрів; регламент діяльності структурних підрозділів. Очевидно, що розробка такого документа має дві мети: систематизація знань, відомостей про інститут як навчальну систему і створення особливого алгоритму управління.
Заходи для кожного навчального закладу свої, але основна ідеятакого плану-схеми: зведення всіх дій загального управлінського характеру в єдину систему, що дозволяє побачити навчальний заклад як цілісний організм. А наступним кроком ефективного управління вже повинен бути аналіз стану й регулювання діяльності кожної складової цього організму. Тому до переліку заходів ми внесли: графік навчального процесу; засідання навчально-методичної ради; загальні збори трудового колективу; наради при директорові; засідання секцій кафедр; робота приймальної комісії; профорієнтаційна робота; засідання ради виховної роботи; засідання студкому; кураторські години; тиждень науки; науково-практичні конференції; тиждень спорту; конкурс стіннівок; загальні збори студентів; батьківські збори; зустрічі з відмінниками навчання; контроль самостійної роботи студентів; контроль стану відвідування занять; контроль викладання навчальних дисциплін і перевірка стану ведення документації; робота клубу "Дозвілля"; робота студентських наукових гуртків; робота "Бізнес-інкубатора"; робота спортивних секцій; огляд-конкурс художньої самодіяльності; тематичні вечори відпочинку; робота студентського загону волонтерів.
Організація роботи колективу за таким жорстким регламентом дозволила нам зовсім по-іншому подивитися на саму сутність оволодіння професією як ремеслом та формування професійних компетентностей майбутніх економістів.
На нашу думку, одним із шляхів удосконалення професійної підготовки й наближення її до потреб сучасного виробництва є організація студентських бізнес-інкубаторів, який створено в нашій філії ще у 2000 році.
Світова практика створення бізнес-інкубаторів, зазвичай, ставить за мету навчання його слухачів на рівні початкових знань, елементів ведення бізнесу. У нас же ідея створення такої форми навчання студентів передбачає набуття ними практичних навичок у процесі реалізації знань, одержаних ними під час основного навчального процесу. Водночас ми керувалися ще й тим, що навчально-виробнича практика студентів за межами ВНЗ не завжди досягає поставленої мети навіть у частині
Loading...

 
 

Цікаве