WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моделювання інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу: наукові підходи - Реферат

Моделювання інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу: наукові підходи - Реферат

організація елементів, що не зводиться до їх простої суми і являє собою певну цілісність. "Ціле - завжди є організацією, а організація - це система, що має структуру" [9, с. 54]. Системний підхід до педагогічного моделювання забезпечує розгляд об'єкта моделювання, процесу моделювання та його результату (моделі) як системних об'єктів.
Освітній простір школи - це системний об'єкт педагогічного проектування, що передбачає виокремлення та вивчення її структурних елементів, зв'язків, системоутворюючих факторів. Аналіз педагогічної літератури доводить, що не існує чітко визначених структурних компонентів освітнього простору школи. Так, Н. Рибка, наголошує, що поняття освітній простір відбиває переважно внутрішні (педагогічні, психологічні, дидактичні та ін.) зміни в системі освіти [8, с. 8]. Н. Масюкова [6] зазначає, що освітній простір складається з освітніх процесів - навчання, виховання, соціалізації, підготовки та ін. Оскільки освітній простір виражається взаємодією людини з оточуючими її елементами-носіями культури через знаковість освітнього середовища, компонентами моделювання освітнього простору можуть виступати компоненти освітнього середовища. Так, характеризуючи освітній простір вищого навчального закладу, Г. Щевелева виокремлює такі основні його компоненти, як середовища: штучне робоче (навчальне) середовище, інформаційне середовище, соціальне середовище, внутрішнє середовище тощо [11, с. 27.]. Також можна визначити запропоновані В. Ясвіним [12] компоненти освітнього середовища: соціальний, просторово-предметний, психодидактичний. Н. Колесникова [4] виокремлює фізичні, соціокультурні, психологічні, комунікативні, віртуальні, парадигмальні характеристики освітнього простору. У педагогічній літературі також виокремлюють такі складові простору, як рівні (методологічний, методичний та ін.), сегменти (виховний простір, інформаційний простір, індивідуальні простори учасників навчально-виховного процесу та ін.), поля (етичне та ін.) та інші конструкти й вузлові структури. Кожна з представлених структур може обиратися за основу залежно від того, наскільки вони зможуть дати чітке, ґрунтовне розгортання авторського бачення моделі інноваційного освітнього простору школи.
На теоретичних засадах системних досліджень (И. Блауберг, В. Садовський, В. Тюхтин, Е. Юдін та ін.) ґрунтується й процес педагогічного моделювання інноваційного освітнього простору. Він є впорядкованою системою, що містить: виокремлення певних елементів, які становлять систему освітнього простору школи; визначення зв'язків між елементами, у тому числі системоутворюючих; виявлення структури й організації системи; аналіз принципів поведінки системи; вивчення процесів управління системою; дослідження історії системи (як у минулому, так і прогностично); синтез отриманої інформації та побудову моделі.
Модель освітнього простору як результат моделювання також є педагогічною системою, що має характеризувати побудову та функціонування інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу. За педагогічного моделювання, аби об'єкт можна було вважати моделлю іншого об'єкта, він має відповідати певним умовам, першою серед яких є його системність.
Таким чином, використання системного підходу під час моделювання інноваційного освітнього простору школи передбачає розгляд об'єкта, процесу та результату (моделі) моделювання як системних об'єктів, що мають нову якість, спільну мету функціонування і централізоване управління.
Виокремлення діяльнісного підходу до моделювання інноваційного освітнього простору школи дозволяє визначити компоненти діяльності розробника моделі, виокремити її особливості та визначити ефективність результату. Спираючись на організаційну структуру діяльності (суб'єкт - об'єкт - предмет - умови - продукт), процедуру моделювання інноваційного освітнього простору школи, можна визначити таким чином:
" суб'єктом моделювання інноваційного освітнього простору школи можуть виступати: окремі вчителі, моделюючі пари, творчі групи, команди однодумців тощо;
" об'єктом моделювання є освітній простір загальноосвітнього навчального закладу;
" предметом моделювання є інноваційний освітній простір загальноосвітнього навчального закладу;
" умовами ефективності моделювання інноваційного освітнього простору є: мотиваційна спрямованість педагогічного колективу на означений вид діяльності; організація проектної діяльності учасників навчально-виховного процесу; забезпечення готовності педагогічного колективу до педагогічного моделювання; моніторинг процесу моделювання інноваційного освітнього простору школи;
" продуктом педагогічного моделювання є модель інноваційного освітнього простору, що орієнтована на використання як масового, тому вона має бути водночас прогностичною та реалістичною. Ця модель може бути представлена будь-яким способом - словесно-описово, схематично тощо.
Спираючись на психологічну структуру діяльності (мета - мотив - спосіб - результат), педагогічне моделювання інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу можна визначити так:
" метою моделювання інноваційного освітнього простору школи завжди є розв'язання існуючої актуальної проблеми, що декомпонується в низку завдань, спрямованих на визначення шляхів її розв'язання, розробку та впровадження в освітній процес. Виявляючи проблемне поле, кожна школа визначає свої завдання. Наприклад, забезпечення вищого рівня інформатизації освітнього простору школи, комунікативної культури учасників навчально-виховного процесу, розширення меж освітнього простору школи (через обмін учнями, учителями освітніх закладів інших країн та ін.) тощо;
" мотиви моделювання інноваційного освітнього простру школи можуть бути як внутрішні, так і зовнішні. Наприклад, мотивами можуть виступати: спрямованість сучасних нормативно-правових документів у галузі освіти на інноваційний розвиток загальноосвітніх навчальних закладів; бажання педагогічного колективу підвищити престиж навчального закладу; прагнення вчителів до професійного зростання та проявів педагогічної творчості тощо;
" спосіб - це форми, методи означеного виду діяльності. Педагогічне моделювання інноваційного освітнього простору здійснюється за допомогою технічних засобів, теоретичних розробок з проблем моделювання,творчого потенціалу суб'єктів моделювання. Методами моделювання інноваційного освітнього простору, по-перше, можна визначити формальні методи: статистичні, аналітичні, структурні, що дозволять розробити модель з урахуванням окремих компонентів, характеру їх взаємодії, якісних характеристик. По-друге, можуть бути методи діалектичного пізнання - метод сходження від абстрактного до конкретного, індукція, дедукція, мислений експеримент тощо;
" результатом моделювання інноваційного освітнього простору школи можна вважати ефект, до якого призведе впровадження інноваційної моделі в освітній процес (наслідки можуть бути як позитивні, так і негативні). Результат співвідноситься з метою, відбувається рефлексія.
Спираючись на теорію традиційного моделювання педагогічних об'єктів [2], можна виокремити такі етапи діяльності щодо розробки моделі інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу:
1) входження у процес і вибір методологічних підстав для моделювання інноваційного освітнього простору школи, якісний опис предмета освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу;
2) визначення завдань моделювання інноваційного освітнього простору школи;
3) конструювання моделі інноваційного освітнього простору школи з уточненням залежності між основними елементами об'єкта дослідження, визначення параметрів
Loading...

 
 

Цікаве