WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ключові чинники та сучасні інструменти розвитку системи освіти - Реферат

Ключові чинники та сучасні інструменти розвитку системи освіти - Реферат

кожний міг би створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися й обмі-нюватися ними з тим, щоб дати окремим особам, громадянам і народам мож-ливість повною мірою реалізувати свій потенціал...".
Група експертів Колегії Європейських співавторів, яка була створена у травні 1995 року з метою аналізу соціальних аспектів ІС характеризує таке суспільство як глобальне суспільство, у якому обмін інформацією не буде ма-ти ні часових, ні просторових, ні політичних кордонів; яке, з одного боку, сприяє взаємопроникненню культур, а, з іншого - відкриває кожному співто-вариству нові можливості для самоідентифікації й розвитку власної унікаль-ної культури.
Інформаційне суспільство (information society, digital society, electronic society, e-society) розглядається як етап переходу до нового перспективного стану свого соціально-економічного і науково-технічного розвитку - до суспільства знань (knowledge society, k-society), в якому головним джерелом існування і розвитку, основним ресурсом функціонування і рушійною силою прогресивних перетворень стануть знання, які накопичило і продовжуватиме здобувати і накопичувати людство і які будуть ефективно використовуватись практично усіма підсистемами суспільства, переважною більшістю його членів для розв'язування своїх повсякденних і перспективних завдань.
В основі створення ІС лежить процес його інформатизації, який в [14] визначається як "організований соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для вдосконалення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, громадських об'єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів".
Вивченням проблем створення ІС, його особливостей, визначенням цього поняття займаються вчені багатьох країн світу. Багато з них визнача-ють контури ІС, як суспільства, у якому процес комп'ютеризації надає лю-дям доступ до надійних джерел інформації, позбавляє їх від рутинної робо-ти, забезпечує високий рівень автоматизації виробництва. В багатьох роботах вітчизняних і зарубіжних авторів ІС характеризується як постіндус-тріальне суспільсво, де інформація використовується як стратегічний ресурс. Сьогодні новітні засоби зв'язку та системи комунікацій стирають кордони між країнами і націями. Цифрові технології принципово змінюють не тільки можливості зв'язку, а й технології обміну товарами, послугами, знаннями, управління виробничими, соціально-економічними й політичними процесами в житті колективів регіонів, та країн. На світовому обрії вимальовуються кон-тури цифрової економіки і глобального ІС, в якому нації об'єднуються та співіснують на основі сучасних ІКТ. Встановлено, що найбільш конкуренто-спроможними є ті країни, в яких вдало поєднуються високотехнологічне ви-робництво й раціональне використання власних природних ресурсів, знання та ІКТ [13,10].
Отже, ІС - це комплексне поняття, що складається з множини різнома-нітних аспектів політичної, соціальної, економічної та технологічної приро-ди, якому властива висока динаміка розвитку.
Найбільш розвинуті країни світу наприкінці ХХ сторіччя поставили собі за мету прискорений перехід до нового етапу свого розвитку людства - ІС, соціально-економічного середовища, що характеризується [3]:
" розвиненою інформаційно-комунікаційною інфраструктурою та прискореним розвитком високотехнологічних галузей економіки;
" широким доступом громадян до інформації, освіти, культурного надбання, можливостей роботи і спілкування;
" новими вимірами прав і свобод громадян;
" високими темпами економічного зростання.
Інформаційне суспільство суттєво змінює традиційні уявлення про працю, освіту, культуру, спілкування, соціально-політичне життя. Сьогодні якнайшвидше впровадження тих або інших рис ІС в існуючу соціально-економічну систему - головне завдання політичних та професійних еліт найбільш розвинутих країн Європи, Америки, Азії. У той же час, головною проблемою інших країн стає так званий "цифровий розрив" (інформаційна нерівність) - розрив у можливостях та способах життя між державами, що будують ІС, та рештою держав. Особливо загрозливим "цифровий розрив" є для пострадянських країн, які ще не завершили соціально-політичну трансформацію.
Об'єктивною передумовою формування ІС є бурхливий розвиток і глобальне поширення персональних комп'ютерних засобів, практично неосяжні масштаби Інтернет, науково-технічний рівень його комунікативних можливостей і сервісів.
Суть концепції ІС полягає в тому, що першорядного значення в розвит-ку всіх суспільних сфер набувають знання, інформація та інтелектуальний потенціал людини. Основними особливостями ІС є [3]:
" збільшення ролі інформації і знань у політичному, економічному, со-ціальному та культурному житті суспільства;
" зростання обсягу інформаційно-комунікаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті;
" створення глобального інформаційного простору, що забезпечує:
а) ефективну інформаційну взаємодію людей;
б) доступ членів суспільства до світових інформаційних ресурсів;
в) задоволення потреб членів суспільства в інформаційних продуктах та послугах.
Метою ІС є комплексний та органічний розвиток людини, створення умов для їхнього духовного та розумового збагачення, нарощування націо-нального людського капіталу як основи розвитку політичної, соціальної, еко-номічної, гуманітарної, культурної таінших сфер суспільного життя насам-перед в інтересах підвищення добробуту громадян, ефективності економіки та зміцнення державності [3].
Побудова ІС - не самоціль, а інструмент економічної, соціальної, науково-технічної, міжнародної політики України, яка будує нове сучасне суспільство.
До основних стратегічних цілій розвитку ІС в Україні у [3,9,7,8] віднесені:
" створення постіндустріальної економіки в Україні шляхом прискореного впровадження новітніх ІКТ в усі сфери суспільного життя, дія-льності органів державної влади та місцевого самоврядування;
" широке застосування ІКТ як інструменту для затвердження демокра-тичних форм державного управління, удосконалення відносин між державою і громадянами, зміцнення демократичних інститутів, становлення електро-нної форми взаємодії між владою і громадянами;
" забезпечення комп'ютерної грамотності населення, насамперед шля-хом створення освітньої системи, орієнтованої на виклики ІС; формування в суспільстві системи цінностей і пріоритетів ІС, які спрямовують і стимулюють його членів і суспільні підсистеми використовувати новітні ІКТ у формуванні особистості;
" створення національної інформаційно-комунікаційної інфраструкту-ри та інтеграція її із світовою інфраструктурою.
Для оцінки стану розвитку ІКТ країн світу в 2002 році Міжнародна академія зв'язку ввела показник-індекс цифрового доступу, значення якого може змінюватись від нуля до одиниці і який розраховується на основі таких восьми показників: кількість абонентів фіксованого зв'язку; кількість абонен-тів мобільного зв'язку; кількість абонентів широкосмугового зв'язку; освіта дорослого населення; загальне охоплення шкільною освітою; ціна доступу до Інтернету; кількість користувачів Інтернету; якість міжнародного трафіку. Для України у 2005 році цей індекс не перевищував 0,5, і був помітно меншим ніж для розвинутих країнах світу (наприклад, для Швеції він
Loading...

 
 

Цікаве