WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Застосування мультимедійних технологій при вивченні мов у країнах зарубіжжя - Реферат

Застосування мультимедійних технологій при вивченні мов у країнах зарубіжжя - Реферат


Реферат на тему:
Застосування мультимедійних технологій при вивченні мов у країнах зарубіжжя
За останні десять років навчання із застуванням інформаційних та комунікаційних технологій стало звичними для більшості вищих та загальноосвітніх навчальних закладів усього світу. Актуальним також є використання мультимедійних засобів при викладанні мов, оскільки політика освітніх систем у галузі вивчення мов спрямовується не тільки на те, щоб молодь вивчала якомога більше мов, а й на розвиток тих вмінь, що дозволяють бути мобільними, поінформованими, де мова виступає засобом донесення інформації, перш за все через мультимедійні канали. Сьогодні важко визначити питому вагу інформації, яку студенти та школярі отримують безпосередньо від учителя та з різноманітних засобів масової інформації, через мережу Інтернет та мультимедіа. В статті мова піде про місце та роль мультимедійних засобів у вивченні мов у різноманітних країнах світу, зокрема у США, Німеччині, Польщі, Болгарії, Чехії, Росії та Україні.
Серед українських та зарубіжних дослідників, хто торкається питання застосування мультимедійних технологій при навчанні, слід виокремити таких: В.Ю Биков, Ю.О.Жук, М.І.Жалдак, Р.С. Гуревич, В.Ф. Шолохович, В.Г. Афанас'єв, Ю.М. Батурін, Д. Белл, Н. Вінер, Л.М. Землянова, М.М. Мазур, А.Д. Урсул, Р.О. Бріен, П. Росс (Р. Ross), А. Девід (А. David) та ін.. Однак питання застосування сучасних засобів мультимедіа при вивченні мов недостатньо представлено у наукових педагогічних матеріалах. Саме тому слід звернути увагу на досвід зарубіжних систем освіти у даній галузі, що дасть можливість виділити корисні поради для вітчизняної освітньої галузі.
Слід зазначити, що під мультимедійними засобами розуміють сукупність візуальних, аудіо- та інших засобів відображення інформації, що інтегровані в інтерактивному програмному середовищі. [4; 7].
Звернемося до історії питання. Так, перші спроби використання комп'ютера при навчанні мов були здійснені на початку 60-х років у США в Стенфордському (Russian-Program) та Нью-Йоркському університетах (Das deutsche Programm) [6]. Одним із головних кроків у розвитку комп'ютерних технологій для навчання мов став "PLATO проект", що був розпочатий в Іллінойському університеті в 1960 році.
На рубежі 70-х рр., цією проблемою зацікавилися у країнах Західної Європи, Японії та країнах Латинської Америки. З середини 70-х рр. дидактичним використанням комп'ютера при вивченні та викладанні як рідних, так й іноземних мов, зацікавилися дослідники СРСР. З середини 80-х рр. утворюється науковий напрям, який займається комп'ютерною підтримкою навчання мов під назвою Computer-Assisted Language Learning (CALL). [6] CALL визначають як підхід до викладання мов, де комп'ютер виступає допоміжним інструментом для представлення та оцінювання матеріалу. Американський вчений Леві М. розглядає CALL як пошук і дослідження методів використання комп'ютера у навчанні взагалі та викладанні мов, зокрема. [10]
Перша конференція CALL, на якій обговорювалися питання впровадження комп'ютерних технологій вчителями-словесниками, відбулась у 1985 році в Будапешті [11].
Друга конференція CALL відбулась у 1989 році в Німеччині [8]. На ній російським дослідником Р.Г. Піотровським (Російський державний педагогічний університет ім. А. І. Герцена) було представлено та апробовано поняття навчального лінгвістичного апарату (ОЛА - російська абревіатура - "обучающий лингвистический апарат", надалі - НЛА). Поняття розглядалося як лінгвістичне навчальне середовище, до якого входили лінгвістичні навчальні курси на базі авторських систем, універсальні системи автоматичної переробки тексту, текстові редактори та інші програмні засоби, що могли бути використаними при навчанні мов, та техніка, яка мала підтримувати ці засоби. Йдеться про комп'ютер, аудіо- та відеозасоби [9; 11]. Цей підхід до розгляду проблеми викладання мов мультимедійними засобами можна назвати тезаурусним (термін наш - Н.С.)
Другий - когнітивно-інтелектуальний підхід передбачав створення універсального програмного забезпечення для CALL на базі досвіду, що отримується під час розробки різних форм автоматичної переробки тексту. Цій проблемі була присвячена доповідь Р.О. Бріена (Ексетерський університет, Великобританія) [9]. В ній пропонувалася система корекції синтаксичних помилок при навчанні англійської мови як рідної.
Слід відмітити доповідь дослідника А. Бенвеля (Політехнічний інститут, Великобританія) [7, 9], яка, завдяки десятилітньому досвіду використання комп'ютера у навчанні мови, створила навчальне середовище, що складається з авторського пакету, навчальних словникових списків і текстів, довідників з граматики.
Третя конференція CALL проходила 1990 року в Казані. Загалом тематика конференції була спрямована на комп'ютерні технології і методики навчання нерідних (second language) мов. [3] Стосовно навчання рідних мов, на конференції були розглянуті питання створення навчальних автоматичних словників російської мови. Автори (К.Р. Галіулін, Г.В. Дроздецька, Н.А. Обносова) пропонували використовувати ці словники для отримання лексико-граматичної інформації.
К.Р. Піотровський (Російський державний педагогічний університет ім. А. І. Герцена) у доповіді "Система навчального перекладу" описав дидактичну адаптацію системи машинного перекладу MULTIS, яка здійснюється за допомогою надбудови з лексико-граматичного комп'ютерного посібника. Він складається з морфолого-синтаксичного та семантичного довідника і базується на інформації автоматичних словників MULTIS та узагальнених таблиць з граматики [3].
Питанню використання аудіо- та візуальних засобів для НЛА була присвячена доповідь О.Б. Масляєва (Казанський університет) [3]. Ним був представлений програмний комплекс корекції вимови із зворотним зв'язком через візуальний канал, з демонстрацією артикуляційного апарату людини. Цей комплекс дозволяв тому, хто навчається, отримувати акустичні, артикуляційні та транскрипційні характеристики тих звуків і звукосполучень, що він вимовляє, та порівнювати їх із аналогічними характеристиками нормативної вимови.
У 1990 році республіканський (РСФСР) центр нових інформаційних технологій навчання провів в м. Омську нараду, на якій значну увагу було приділено питанням організації CALL-систем. У доповіді Ф.Ф. Лисенка (Ростовський університет) "Використання ЕОМ під час аналізу тексту" [5] була описана практична система лексико-статистичної обробки текстів, яка може використовуватися під час відбору дидактичних матеріалів та створенні автоматизованих навчальних курсів.
Слід також відмітити доповідь Н. Г. Ведерникової (Омський педагогічний інститут) "Приблизний морфологічний аналіз і кореляція орфографії російськомовних текстів" [5], в якій була описана адаптивна система, що пристосовується до особливостей слововживання та орфографічних помилок у тексті. Ця система використовувалася для перевірки орфографії, переробки та аналізу навчальних матеріалів, виявленнясловникового запасу, створенню і веденню різних словників-довідників.
У 1990 р. групою "Статистика мови" і науково-технічним товариством ім. О.С. Попова був проведений симпозіум з лінгвістичних проблем штучного інтелекту. На ньому були розглянуті питання організації лінгвістичного і програмного забезпечення систем машинного перекладу (доповідь С.В. Соколової, с. 34) [2], багатоцільових текстових процесорів (доповідь М.С. Ахмеджанова та ін., с.5), а також проблеми використання систем автоматизованих програмних технологій (АПТ) фреймового типу при відборі навчального матеріалу (доповідь О.А. Мерцалової та О.І. Баранової, с. 17) та створення навчально-комунікативно-тематичних словників
Loading...

 
 

Цікаве