WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → До проблеми застосування іфнормаційно-комунікаційних технологій при вивченні української мови та культури мови у загальноосвітій середній школі (на ма - Реферат

До проблеми застосування іфнормаційно-комунікаційних технологій при вивченні української мови та культури мови у загальноосвітій середній школі (на ма - Реферат

технологій навчання покращить засвоєння та доречне/доцільне використання мови, у 2004-2005 навчальному році (протягом року) проводився лабораторний експеримент у загальноосвітньому середньому навчальному закладі №181. З цією метою було створено сайт "Українська мова, література та культура мови", який був розміщений у локальній мережі ЗНЗ, та проводилися телекомунікаційні проекти.
Теоретичним підґрунтям експерименту виступали наступні головні дидактичні особливості діяльнісного підходу при навчанні мови з використаннямкомп'ютерних технологій:
" підпорядкування змісту кожної системи мовних одиниць не логіці окремої теми, а логіці розвитку української мови в цілому як загальної системи;
" побудова моделей даного об'єкту навчання, у тому числі, моделей помилок, які можуть виникати при спілкуванні та на письмі;
" обов'язкове та спеціальне оформлення мотиваційного етапу;
" можливість виконання завдання програми користувачами із різним ступенем підготовки, тобто адаптація завдань до віку тих, хто навчається (6-9 класи).
Аналіз літератури та наш особистий досвід використання ІКТ на уроках з української мови засвідчив, що можна виокремити наступні переваги їх застосування у навчально-виховному процесі в цілому та на кожному конкретному уроці, що спричинює зміни
1. Організаційних моментів, а саме: відбувається економія часу як уроку, так і підготовки до нього; з'являється зручність у його проведенні; обсяг та технологічні можливості дозволяють будувати будь-які типи уроків та у більшому обсязі використовувати різні види навчальної діяльності учнів (у тому числі, й самостійної).
2. Змістового компоненту викладання. Це вже і згадуваний значний обсяг матеріалу, й додаткові можливості наочності (правила, ілюстрації, малюнки, схеми), різні типи завдань/вправ, супровідні матеріали до уроку (напр., таблиці), відео- та аудіоефекти.
3. Перерозподілу функцій вчителя за рахунок залучення можливостей ІКТ, а саме: повідомлення теми уроку, мети та завдань може бути "передоручене" технічному засобу, до того ж, наявна оцифрована база (у випадку технічних збоїв) може дозволити адекватно провести урок за рахунок паперових/бланкових версій комп'ютерних завдань та/або тестових/контролюючих процедур.
Як певний недолік ми відзначаємо наступний: неможливість повної/тотальної заміни технічним засобом традиційних засобів (крейди і дошки). Це пов'язано з такими факторами: методичними (урізноманітнення видів навчальної діяльності на уроці), технічним (перебудова структури уроку внаслідок технічних збоїв), психологічним (самокорекція та покращення результатів внаслідок механізмів самоусвідомлення, саморефлексії та ефектів групи), фізіологічними (що викликає інформаційне перевантаження, інформаційний стрес та призводить до втрати уваги учнів).
Тим часом, пошук адекватного цілям дослідження технічного ресурсу продовжувався. Так, в літературі зазначалося що для вивчення мов можуть бути використані різні ресурси ІКТ: від комунікаційних ресурсів Інтернет, спеціалізованого лінгводидактичного програмного забезпечення (когнітивні інструменти Concordance, авторські інструменти Wida Authoring Suite, Hot Potatoes, TELOS тощо, матеріали, розміщені на CD-ROM) до програмних додатків загального типу (Word, PowerPoint, Excel тощо) (див., напр., [4]). Зазначається, що у вигляді технологічного базису навчального процесу можуть бути: портал/мікропортал, закрита навчальна платформа, Інтернет-сайт. При цьому вибір технологічного забезпечення навчального процесу обумовлюється тим, що саме можуть дати ці технології мовній освіті.
Як ми вже зазначали вище, свій вибір ми зупинили на таких двох видах технологічного забезпечення, як сайт та телекомунікаційний проект. Наш вибір обґрунтовувався не тільки можливостями згаданих технологій, а й гіпотезою про те, що технологія та методика використання ІКТ істотно відрізняються за мірою довільності, самостійної роботи та розуміння учнем процесу дій, які слід виконувати, в такому ступені, що можна вести мову як про відмінності у використанні самих засобів ІКТ для кожного вікового періоду, так і про відмінності у методиці їх застосування. Слід зазначити, що дане припущення цілком підтвердилося під час експерименту.
Але повернемося до обґрунтування нашого вибору. По-перше, перед нами постало завдання створити таке навчальне середовище, яке, поряд з традиційними засобами представлення навчального матеріалу буде мати можливість представляти й матеріали нового покоління (наприклад, гіперпосилання) та належним чином дозволило б використовувати можливості ІКТ. По-друге, сам ресурс ІКТ повинен бути таким, щоб його можна було використовувати за різними організаційними формами. По-третє, враховуючи гіпотезу вікової диференціації при використанні ІКТ, гіпотезу перенесення вмінь використання ІКТ на предметну сферу та обов'язкові вимоги до проектування та створення умов управління навчальною діяльністю учня (див., напр., [5]), ресурс мав бути спроектованим та алгоритмізованим певним чином. Усім цим вимогам і відповідає створений сайт. У нашому випадку, щоправда, необхідно говорити вже про сайт-мікропортал, оскільки нами активно використовувалися гіперпосилання на інші ресурси мережі Інтернет (розрізнення мікропорталів та Інтернет сайтів див. у [4]), хоча інтерактивні сервіси були й відсутні, що теж враховувалося гіпотезою про вікові обмеження щодо використання різних типів ресурсів ІКТ.
Таким чином, ми отримали такі переваги:
" представлення значного обсягу інформації, враховуючи й можливості мережі Інтернет;
" відсутність інтерактивних сервісів, що не відволікає учнів середньої школи від виконання основної діяльності;
" сприяння отриманню навичок використання можливостей мережі Інтернет через використання розміщеного там сайту, напрацювання стратегій пошуку, отримання знань та вмінь щодо принципів структурування та розміщення матеріалів у мережі;
" відкритий доступ до всіх матеріалів;
" відсутність перевантаження сервісами.
Необхідно зазначити, що останні два пункти одночасно є й недоліками використовуваного ресурсу, але у певному віці виступають фактором, що полегшують навчання інших, базових, предметних навичок.
У експерименті взяли участь учні 6-9 класів по шість осіб з кожного.
Так, експериментальне навчання продемонструвало доречність, в першу чергу, наявності комп'ютерної грамотності в учнів і дозволило сформулювати наступне
Loading...

 
 

Цікаве