WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вплив комп’ютерно орієнтованих засобів навчання на розвиток наочно-образного мислення дошкільників - Реферат

Вплив комп’ютерно орієнтованих засобів навчання на розвиток наочно-образного мислення дошкільників - Реферат

найбільш важливих сторін психіки дитини.
При цьому ми керувалися положенням С.Л.Рубінштейна, який вважав, що ядром або загальним компонентом різних розумових здібностей є властива кожній людині якість процесів аналізу та синтезу, їх рівень розвитку.
Дослідження проводилося в дошкільних закладах м. Києва, в яких створені найкращі умови для особистісного розвитку дітей. Ці дошкільні заклади добре оснащені наочними посібниками, спеціальним інвентарем та технічними засобами навчання. В дошкільних закладах, де в роботі з дітьми застосовували комп'ютерно-ігрові комплекси, використовувалися комп'ютерні програми, зміст яких відповідав віковим психофізичним можливостямдітей і одночасно забезпечував подальші перспективи їх розвитку. Ці програми, здебільшого, пізнавального і дидактичного змісту, які навчають математиці, грамоті, конструюванню тощо.
Відомо, що якість виконання дитиною завдань залежить від того, наскільки дитина відчуває себе природно і невимушено. Для цього була створена така емоційна атмосфера, в якій дитина не боялася би помилитися, намагались досягти того, щоб всі завдання сприймалися дитиною як гра, в якій інструкція виконувала роль правила, а експериментатор був партнером по грі. Намагались створити атмосферу доброзичливості, щоб досягти розкутості дітей. Експеримент проводили експериментатор і асистент, який спостерігав за тим, як діти виконують завдання в демонстраційних серіях і пояснював при необхідності та надавав допомогу при виконанні. Завдання діти виконували невеличкими групками по 5-6 дітей, їх садили за окремі столи, щоб уникнути можливість наслідування й копіювання рішень інших дітей. Столи розставляли таким чином, щоб дорослим добре була видна робота кожної дитини.
Дітей попереджали про те, що працювати вони повинні самостійно, не радячись з іншими дітьми не підглядаючи один у одного, а в разі виникнення ускладнень або нерозуміння завдання звертатись за допомогою до дорослого. Для проведення обстеження з допомогою вихователів підбирали підгрупи дітей з приблизно однаковою швидкістю виконання завдання. У випадках, коли дитина не справляється з загальним темпом виконання роботи, проводили додаткові обстеження.
Для визначення рівня сформованості наочно-образного мислення були обрані декілька груп тестів. В першу групу входили п'ять тестів. Кожен тест складався із серії картинок, які послідовно зображували події, що відбувалися з персонажами, якщо їх розкласти в правильній послідовності.
Завдання тестів першої групи полягало в тому, що дітям пропонувалося за визначений час - одну хвилину - впорядкувати запропоновані їм в неправильному порядку картинки так, щоб потім за ними можна було скласти оповідання.
При оцінюванні цього тесту експериментатор повинен керуватися наступним правилом: "за кожну картинку, яка розміщена на правильному місці, нараховується 1 бал, але лише за умови, що, по меншій мірі, 2 картинки підряд розміщені правильно". Таким чином, при правильному викладанні всіх картинок в серії дитина отримує наступну кількість балів: в 1 серії - "насіння" - 4 бали; в 2 серії - "поїздка" - 4 бали; в 3 серії - "шкарпетки" - 5 балів; в 4 серії - "рибалки" - 6 балів; в 5 серії - "санчата"- 7 балів. Максимальна кількість балів за правильне виконання всіх серій завдання складала 26 балів. Потім бали були переведені в проценти.
Як відомо, процентиль є стандартна міра успішності виконання завдання і характеризує кількість піддослідних в процентному співвідношенні до всієї обстеженої вибірки. Прочерк в строчках процентілій означає, що в наших дослідженнях не було дітей, які б отримали за виконання завдання відповідних балів.
Дані, отримані підчас виконання дітьми експериментальних дитячих садків першої групи тестів, статистично оброблені і представлені в табл. № 1.
Таблиця № 1
Бали 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Проценти - діти без комп'ютера -- -- -- -- 3,8 З,8 -- 3,8 3,8 7,6 -- -- 3,8
Проценти - діти з комп'ютером -- -- -- -- -- 3,8 -- -- -- -- -- 3,8 3,8
Бали 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26
Проценти - діти без комп'ютера 3,8 -- 3,8 7,6 3,8 -- -- 3,8 -- -- -- -- --
Проценти - діти з комп'ютером 3,8 -- 3,8 11,4 11,4 3,8 7,6 3,8 -- -- 3,8 -- --
Аналіз даних, представлених в таблицях, свідчить, що бали, отримані дітьми дитячого садочка, де в навчально-виховній роботі з ними застосовували інформаційні технології, вищі за результатами. Тут переважна більшість дітей отримали середні бали за виконання експериментальних завдань від 12 балів до 21. Діти садочка, де не застосовували ці технології, за виконання аналогічних завдань отримали значно нижчі бали, вони складали проміжок між 5 балами і 18. Якщо дітей, які набрали до 10 балів, у садочку, де були комп'ютери, було лише 3,8 %, то таких дітей у садочку, де не було комп'ютера, було значно більше і складало 22,8% дітей. Аналізуючи далі кількісні показники видно, що і в отриманні високих балів першість мають також ці діти. Високі бали - від 20 до 24 - отримали 57 % дітей з садочків, де були комп'ютери Діти садочка, де не було комп'ютерів, за аналогічні завдання отримали 26,6%. Тобто в два рази менше .
Друга група тестів складалась з тестів, які були направлені на діагностику розвитку вищих форм образного мислення. Образне мислення - основна форма мислення дитини-дошкільника. При вирішені завдань не з прямим, а опосередкованим результатом починає виникати більш висока форма наочно-образного мислення, яку можна назвати наочно-схематичною. Наочно-схематична форма мислення вперше дає можливість відображати зв'язки і відношення, які існують об'єктивно незалежно від дій, бажань і намірів самої дитини. Відображення об'єктивних зв'язків - необхідна умова засвоєння знань, які виходять за рамки ознайомлення з окремими предметами і їх якостями. Наочно-схематичне мислення зберігає образний характер, але самі образи стають іншими, в них відображаються не окремі предмети і їх якості, а зв'язки і відношення між предметами і якостями. Схематизм дитячого мислення проявляється в тому, що діти дуже легко і швидко розуміють різні схеми і з успіхом користуються ними. Вміння створювати і використовувати схематичні образи - велике досягнення розвитку мислення дитини. Саме розумові дії, які основні на таких образах, дозволяють
Loading...

 
 

Цікаве