WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання класифікаторів у системах вимірювання рівня навчальних досягнень - Реферат

Використання класифікаторів у системах вимірювання рівня навчальних досягнень - Реферат


Реферат на тему:
Використання класифікаторів у системах вимірювання рівня навчальних досягнень
Процес проектування навчального середовища і, особливо, середовища з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) вимагає чіткої організації обміну інформацією та взаємодії виконавців. Таку взаємодію неможливо організувати без відповідної системи стандартизації. Одним із ключових елементів будь-якої системи стандартизації є відповідна система класифікаторів (довідників). На даний час немає чіткої системи класифікаторів, яку б можна було використовувати в проектуванні навчальних середовищ з використанням ІКТ. Така ситуація особливо критична під час створення та впровадження інформаційних систем збирання, накопичення і вимірювання рівня навчальних досягнень, а також створення, наприклад, дистанційних курсів. Без наявності детальних узгоджених класифікаторів предметних галузей неможливо створювати ефективні інформаційні системи педагогічного призначення. Тому задача створення системи класифікаторів педагогічного призначення є досить актуальною в рамках загальної задачі стандартизації освітніх ресурсів. [5].
Під час проектування навчального середовища розглядаються такі питання:
" цілей навчання [2];
" змісту навчання;
" методів навчання;
" засобів навчання;
" процедури (організації) навчання[3, 4];
" контролю й оцінювання навчальної діяльності та її результатів[1, 6, 7];
" моделі учня;
" моделі вчителя.
Кожне з цих питань у разі детального розгляду розкладається на множину дрібніших. Тому для ефективної взаємодії як учасників проектування навчального середовища, так і учасників педагогічного процесу з цих питань необхідне створення відповідних класифікаторів з однозначним встановленням "об'єкта" - "назви" - "опису". Для можливості ж використання таких класифікаторів в інформаційних системах ще, як правило, потрібен і відповідний код для кожного рядка класифікатора.
Класифікатор чи класифікаційна схема (від лат. classis - розряд і facere - робити) - систематизований перелік назв об'єктів, кожному з яких у відповідність поставлено унікальний код. Систематизація об'єктів проводиться згідно з правилами розподілу заданої множини на підмножини (класифікаційні групи) відповідно до встановлених ознак (переліку ознак та їхніх значень), їх відмінності чи подібності.
Види класифікаторів. Класифікатори розроблюються як на рівні окремих підприємств (організацій), відомств, так і на рівні держав. Є такі рівні класифікаторів:
" міжнародні - стандартні класифікатори, що використовуються в усьому світі;
" міждержавні - класифікатори, що використовуються в рамках економічних союзів та інших державних об'єднань, наприклад, класифікатори, що використовуються в ЄС, СНД і та ін.;
" національні чи міжгалузеві - класифікатори, що використовуються в межах держави (вони не повинні суперечити міжнародним класифікаторам);
" галузеві - класифікатори, що використовуються в межах одної галузі;
" системні - класифікатори, прийняті окремим підприємством (організацією) для використання в рамках своєї автоматизованої системи (АС). Вони містять інформацію, необхідну для вирішення задач в окремій АС, відсутню в національному чи галузевому класифікаторі.
Методи класифікації. Найчастіше в класифікаторах використовується два методи класифікації: ієрархічний та фасетний. Вибір між цими двома методами залежить від особливостей відповідної предметної галузі. Вимоги для вибору системи класифікації такі:
" достатня місткість і необхідна повнота, які гарантують охоплення всіх об'єктів класифікації в заданих межах;
" виправдана глибина класифікації;
" забезпечення можливості вирішення комплексу задач різного рівня в даній предметній галузі;
" можливість розширення множини об'єктів класифікації і внесення необхідних змін до структури класифікації;
" забезпечення можливості взаємодії з іншими класифікаціями однорідних об'єктів;
" забезпечення повноти ведення і використання класифікатора.
Ієрархічний метод класифікації. Під ієрархічним методом класифікації розуміють метод, за якого задана множина послідовно ділиться на підпорядковані підмножини, поступово конкретизуючи належність об'єкта класифікації. Водночас основою поділу на кожному рівні служить деяка вибрана ознака. Сукупність отриманих угруповань утворює ієрархічну деревовидну структуру у вигляді розгалуженого графа, вузлами якого є угруповання.
Вибір послідовності ознак в ієрархічному класифікаторі залежить, перш за все, від характеру об'єктів класифікації та типових задач, де використовується такий класифікатор.. Під час побудови класифікації вибір послідовності ознак залежить від ймовірності використання тієї чи іншої ознаки. Водночас найбільш ймовірним використанням повинні відповідати вищі рівні класифікації.
Вимоги до класифікатора, побудованого за ієрархічним методом класифікації, такі:
1. Класифікаційні угруповання, розміщені в одному ступені класифікатора, не повинні перетинатись, тобто не повинні включати в себе аналогічних понять.
2. На кожному ступені класифікатора для поділу угруповання на підгрупи має використовуватись лише одна ознака.
3. Сума підмножин завжди повинна давати повну множину об'єктів, не повинна залишатись частина об'єктів, що не ввійшли до складу певної підмножини класифікації.
Основними перевагами ієрархічного методу є велика інформаційна місткість, традиційність і звичність використання, можливість створення для об'єктів класифікації мнемонічних кодів, що несуть смислове навантаження.
Значним недоліком ієрархічної класифікації є слаба гнучкість структури, обумовлена фіксованою основою поділу і наперед встановленим порядком слідування, що не допускає включення нових об'єктів і класифікаційних угруповань. Таким чином, суттєва зміна складу об'єктів класифікації і наборів їхніх характеристик потребує докорінної модифікації всієї класифікаційної схеми.
Фасетний метод класифікації. Фасетний метод класифікації передбачає паралельний поділ множини об'єктів на незалежні класифікаційні угруповання. При цьому не передбачається жорсткої класифікаційної структури і наперед побудованих кінцевих угруповань. Класифікаційні угруповання формуються шляхом комбінації взятих із відповідних фасетів. Послідовність розташування фасетів під час утворення класифікаційного угруповання задається фасетною формулою. Кількість фасетних формул визначається можливими поєднаннями ознак.
До класифікатора, побудованого з використанням фасетного методу класифікації, пред'являються такі вимоги:
1. Повинен дотримуватись принцип неперетину фасету, тобто склад ознак одного фасету не повинен повторюватись в інших фасетах цього ж класу;
2. До складу класифікатора повинні бути включені лише такі фасети, які необхідні для вирішення конкретних задач.
Основною перевагою класифікації з використанням фасетного методу є гнучкість структури її побудови. Зміни вбудь-якому з фасетів не спричиняють суттєвого впливу на всі інші. Більша гнучкість класифікації обумовлює легкість її пристосування до змін характеру задач, для вирішення яких вона створювалась. У фасетній класифікації з'являється можливість агрегації об'єктів і здійснення інформаційного пошуку за будь-яким поєднанням фасетів.
Недоліком фасетного методу класифікації є неповне використання місткості, нетрадиційність, а інколи і складність використання.
Методи кодування в класифікаторах. Під кодуванням розуміють присвоєння коду класифікаційному угрупованню чи об'єкту класифікації. Кодування призначене для формалізованого опису назв різних аспектів даних. Як правило, кодування - це процес позначення вихідної множини об'єктів чи повідомлень набором символів заданого алфавіту на основі сукупності певних правил.
" Порядковий метод - кожен з об'єктів множини кодується за допомогою порядкового номера. Метод забезпечує простоту додавання нових об'єктів і стислість коду, хоча такий код не несе ніякої інформації про об'єкт. Використовується у випадках, коли не треба складного поділу на множини.
" Серійно-порядковий метод - кодами слугують числа натурального ряду із закріпленням окремої серії цих чисел за об'єктами класифікації з однаковими ознаками. Частіше всього використовується для ідентифікації об'єктів у поєднанні з класифікаційним методом (класифікатор посад та службовців).
" Послідовний метод - у кодовому позначенні знаки на кожному кроці поділу залежать від результатів поділу на попередніх кроках. У результаті кодове позначення угруповання дає інформацію про послідовність ознак,
Loading...

 
 

Цікаве