WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аналіз форм навчання вчителів-предметників інформаційно-комунікаційним технологіям - Реферат

Аналіз форм навчання вчителів-предметників інформаційно-комунікаційним технологіям - Реферат

нерегламентований відрізок часу для освоєння дисципліни.
Модульність. Можливість з набору незалежних навчальних курсів-модулів формувати навчальний план, який відповідає індивідуальним або груповим потребам.
Паралельність. Рівнобіжне з професійною діяльністю навчання, тобто без відриву від школи.
Охоплення. Одночасне звернення до багатьох джерел навчальної інформації (електронних бібліотек, банків даних, баз знань і т.д.). Спілкування через мережі зв'язку один на один з викладачами.
Економічність. Ефективне використання навчальних площ, технічних засобів, транспортних засобів, концентроване й уніфіковане представлення навчальної інформації та мультидоступ до неї знижують витрати на підготовку фахівців.
Технологічність. Використання в освітньому процесі новітніх досягнень інформаційних і телекомунікаційних технологій, які сприяють просуванню людини у світовий постіндустріальний інформаційний простір.
Соціальна рівноправність. Рівні можливості одержання освіти незалежно від місця проживання, стану здоров'я, елітарності й матеріального забезпечення студента (через те, що в більшості випадків одержання освіти в дистанційному режимі обходиться істотно дешевше, ніж традиційними способами).
Інтернаціональність. Експорт та імпорт світових досягнень на ринку освітніх послуг.
Нова роль викладача. Дистанційна освіта розширює й оновлює роль викладача, який повинен координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати курси, які він викладає, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій. Позитивний вплив робить дистанційна освіта і на студента, підвищуючи його творчий та інтелектуальний потенціал за рахунок самоорганізації, прагнення до знань, уміння взаємодіяти з комп'ютерною технікою і самостійно приймати відповідальні рішення. Якість дистанційної освіти не поступається якості очної форми одержання освіти, а поліпшується за рахунок залучення кращого кадрового професорсько-викладацького складу та використання в навчальному процесі кращих учбово-методичних видань і контрольних тестів. Створювана система розподіленого дистанційного навчання формує освітнє середовище, у якому забезпечено три основні режими - асинхронного спільного навчання, синхронного спільного навчання і самоосвіти. Викладачі, розробники і адміністратори системи забезпечені повним набором засобів для створення й актуалізації курсів на всіх рівнях організації процесу навчання .
Тренінгові навчання відрізняються від інших форм тим, що навчання проводиться з конкретної дисципліни або теми і направлене на оволодівання конкретними навичками. Наприклад, заповнення бази даних "Учні", розв'язання статистичних задач, робота з PowerPoint і т.д. Тренінг може бути одноденний, триденний, тижневий, 3+3, модульний. Наприклад, 24-годинний - для початківців або 48-годинний - "Intel. Навчання для майбутнього". Це одна з перспективних форм навчання для дорослих. Найпопулярнішими тренінгами в Україні є менеджмент, управління, маркетинг, фінанси, логістика, бухгалтерський облік. Вони розраховані в основному на 3-5 днів. Щоб рухатися вперед, треба постійно вдосконалювати свої знання і навички. Існує думка, що знання, отримані на тренінгах, на відміну від традиційної форми навчання, використовуються на 70-80%.
Недільна школа. Навчання проходить тільки в неділю, у першу або другу половину дня. Тривалість одного заняття - 4 години. Навчальний курс розраховується на навчальний рік (вересень-червень).
На жаль, жодна з форм навчання, які існують на сьогодні, не може бути використана без певної модифікації щодо специфіки освіти:
денна форма навчання буде заважати навчально-виховному процесу (постійні заміни), але її можна застосувати під час канікул як тижневий тренінг;
заочна та кореспондентська форми навчання для вчителя, який не володіє комп'ютером, не мають сенсу. Під час навчання виникає безліч запитань, на які терміново треба надавати відповідь, що є неможливим при цих формах навчання;
дистанційна форма може застосовуватися тільки у тих випадках, коли вчитель вже оволодів навичками роботи на комп'ютері і вміє використовувати Internet;
вечірня форма може застосовуватися під час навчально-виховного процесу, але не постійно - тільки як тренінг, оскільки на другу половину дня припадають шкільні вечори, КВК, семінари, батьківські збори і т.д.
Школа вихідного дня, недільна школа та тренінг (3+3) розтягнуті у часі. Таке навчання викликає труднощі у вчителів-предметників, адже втрачається цілісність курсу. Зауважимо, що у вчителя-предметника при таких формах навчання відсутній відпочинок, що при його емоційно-напруженій роботі є недоцільним.
На допомогу вчителю приходять різні курси. З чого ж почати навчання ІКТ, за якою програмою, який рівень складності обрати? Такі питання постають перед кожним вчителем-предметником. Проаналізувавши рівні навчання, їх можна розділити на чотири групи:
- "початківці" - знайомство із складовими комп'ютера, початкові відомості з Word, Excel, PowerPoint, Internet, створення папок, збереження інформації;
- "середній рівень" - оволодіння програмами Microsoft Office в процесі навчання за програмою "Intel. Навчання для майбутнього" - навчання за методом проектів, тобто "навчаємося в процесідослідження";
- "предметний" - використання ІКТ для розробки електронних уроків, електронних тестів, задач та використання інтерактивної дошки для конкретних шкільних предметів;
- "професійний" - професійні знання у сфері ІКТ - глибоке знання окремих програмних засобів, які вивчаються вчителем за бажанням (Flash-технології, мова програмування, Web-дизайн і т.д.)
Протягом останніх трьох років управлінням освіти Оболонського району проводиться систематичне навчання вчителів-предметників ІКТ по двом рівням: початковий і середній. Форма навчання вчителів - вечірні і денні тренінги під час канікул. 30% вчителів, які пройшли навчання за рівнем "початківці", продовжують підвищення кваліфікації за середнім рівнем. Спостерігається поступове зростання кількості вчителів, які звертаються до інформаційно-комунікаційних технологій для збагачення методики та підвищення якості викладання навчальних предметів. Такі спроби зрушити з напівмертвої точки можуть, певною мірою, вирішити проблему перепідготовки вчителів з впровадження ІКТ в навчальний процес. Зрозуміло, що було б бажано об'єднати зусилля у напрямку навчання вчителів-предметників державних і недержавних організацій, бізнесових структур, міжнародних програм, малого бізнесу і великих корпорацій. Знання ІКТ і їх застосування є невід'ємним елементом інформаційного суспільства майбутнього.
Висновки
1. У навчально-тематичному плані курсів підвищення кваліфікації не враховуються навички, якими володіє конкретний вчитель у сфері ІКТ, тобто відсутня диференціація.
2. По закінченні курсів підвищення кваліфікації вчитель-предметник, як правило, не володіє навичками використання ІКТ, які потрібні йому для проведення і підготовки уроків.
3. Курси підвищення кваліфікації мають включати до плану навчання "Розробку електронних уроків" і "Уроків з використанням інтерактивної дошки", використання готових ППЗ.
4. Навчальний курс для вчителів-початківців доцільно розраховувати не менш, ніж на 40 годин. Курс повинен включати в себе самостійні і практичні роботи. Освоєння ІКТ треба здійснювати "сходинками": від простого до складного.
5. Форму навчання вчитель має обирати самостійно - вечірній тренінг чи денний (під час канікул).
6. Навчання ІКТ має бути багатоступеневим (неперервним).
7. Ключовим елементом впровадженням ІКТ в навчально-виховний процес виступає мотивація.
Список використаних джерел
1. Звягина А.С. Методические средства подготовки будущих учителей информатики для осуществления профильного обучения: Дис… канд. пед. наук: 13.00.02. - М., 2005.
2. Інформаційно-аналітичні матеріали до парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні // Кабінет Міністрів України, Міністерство транспорту та зв'язку України. - К., 2005. - 70 с.
3. Литвинова С.Г. Організація навчання вчителів інформаційно-комунікаційним технологіям. Инновационные технологии в образовании. // Материалы ІІІ Международной научно-практической конференции. - Симферополь, 2006. - С. 38-44.
4. Прокопенко І.Ф. Інформаційне суспільство і освіта // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2003. - №1. - С. 17.
5. Пшукова М.М. Методические аспекты совершенствования подготовки учителей школ в области информационной компетентности в системе повышения квалификации: На примере подготовки учителей информатики: Дис… канд. пед. наук: 13.00.02. - М., 2003.
Loading...

 
 

Цікаве