WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аналіз форм навчання вчителів-предметників інформаційно-комунікаційним технологіям - Реферат

Аналіз форм навчання вчителів-предметників інформаційно-комунікаційним технологіям - Реферат


Реферат на тему:
Аналіз форм навчання вчителів-предметників інформаційно-комунікаційним технологіям
З кожним днем інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) все глибше проникають у навчально-виховний процес, стають їх невід'ємною складовою. Ще недавно інформаційними технологіями опікувалися тільки вчителі інформатики, нині ж це питання є актуальним для кожного педагогічного працівника від директора школи до завідуючого господарською частиною. Ці зміни дають нам можливість спостерігати закладення фундаменту інформаційного суспільства [4]. Процеси становлення інформаційного суспільства сьогодні не залежать від освітян, та освітяни є складовою цього процесу.
Настав той час, коли ІКТ охоплюють різні сфери суспільного життя і їх можна застосувати при викладанні всіх базових дисциплін: фізики, математики, біології, музики, фізкультури і т.д. На жаль, більша частина вчителів-предметників не володіє цими технологіями на належному рівні. Впровадження технологій в освіті, в основному, базується на демонстрації готових лабораторних робіт, записаних на CD, демонстрації готових фрагментів презентацій, використанні електронних енциклопедій. Мало хто з вчителів-предметників загальноосвітніх навчальних закладів самостійно розробляє електронні уроки, готує конспекти уроків в електронному форматі чи використовує при підготовці до уроків готові прикладні програмні засоби (ППЗ). Вчитель-предметник виступає у ролі користувача чужих знань.
Дослідження проблеми впровадження ІКТ у загальноосвітні навчальні заклади підняли на поверхню проблему навчання вчителів новітніми технологіям. На цьому наголошували у своїх працях Биков В.Ю., Брескіна Л.В., Звягіна А.С., Зіяутдінов В.С., Жалдак М.І., Клочко О.В., Морзе Н.В., Прокопенко І.Ф., Пшукова М.М., Співаковський О.В. Дослідження психологічного стану вчителя під час навчання ІКТ показали, що вчителі-предметники готові опанувати навичками ІКТ і застосовувати їх у навчально-виховному процесі [3]. Та чи можна застосувати те, чого не знаєш? Спочатку треба навчитися. Постає проблема обрання форми навчання.
У державній програмі "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки та Програмі "Освіта столиці 2006-2010 рр." піднімається питання неперервної післядипломної освіти. На перший погляд здається, що проблема навчання вчителів ІКТ вирішена, адже існують курси підвищення кваліфікації вчителів, які забезпечують якісну освіту і рівний доступ до неперервної освіти. Розглянемо детальніше.
У м. Києві курси підвищення кваліфікації вчителів-предметників проходять один раз на п'ять років. На курси вчителі потрапляють відповідно до своєї категорії: спеціаліст, друга, перша, вища. Мета курсів - післядипломне підвищення кваліфікації вчителів. Навчально-тематичний план включає: гуманітарно-соціальний цикл, психолого-педагогічний цикл, професійно-орієнтований цикл. Курс розраховано на 144 години і він включає такі теми: "Українська держава: історія і сучасність"; "Проблеми етногенезу народу України"; "Акмеологічні підходи сучасної педагогіки, формування ціннісних орієнтацій"; "Теоретико-методологічні засади професійної адаптації молодих вчителів у системі післядипломної освіти"; "Удосконалення методів і форм навчально-виховного процесу, створення і впровадження перспективних педагогічних технологій"; "Психологічний зміст навчальної діяльності"; "Врахування вікових та індивідуальних психічних властивостей учнів у навчальній діяльності"; "Психологічні фактори, що впливають на засвоєння навчальної інформації"; "Психічні властивості педагога і необхідні йому в діяльності психологічні знання"; "Аналіз програм і навчально-методичного забезпечення шкільного курсу конкретного предмета"; "Методика викладання конкретного предмета за темами".
Формами організації навчання є лекції, практичні заняття, самостійна робота. Форми контрольно-оцінювальних занять залежать від категорії вчителя: випускна робота - методична розробка теми, уроків, реферат або екзамен. Форми навчання: очна (2 тижні), очно-заочна (5днів +3дні), заочна (3дні +3дні).
За навчально-тематичним планом на вивчення ІКТ відводиться 4 години практичних занять без теоретичної частини. Для всіх вчителів-предметників пропонується Microsoft PowerPoint. Кількість комп'ютерів в комп'ютерному класі - 10 штук. Кількість вчителів в групах сягає від 25 до 73 осіб (з поділом на 2 групи). Кількість груп, які проходять навчання за рік, - близько 13, а кількість вчителів - близько 307 осіб з одного предмету. Отже, в середньому 1 група - це 23,6 особи. Одночасно на курси підвищення кваліфікації приходить 360 вчителів, а комп'ютерний клас - один. Кількість вчителів, які одночасно мають працювати на 1 комп'ютері, - 45 осіб.
У Харківському обласному науково-методичному інституті безперервної освіти за навчально-тематичним планом на ІКТ планується 16 годин: "Основні завдання та напрямки розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті" - 6 годин, "Дидактичні можливості персонального комп'ютера" - 5 годин, "Використання цільового програмного забезпечення у викладанні конкретного предмету (фізики, біології, математики)" - 5 годин. Наприклад, для вчителів математики пропонується вивчення Gran1, Gran2D, Gran3D, пакет-DG (динамічна геометрія) Mathematika, MathLab, Numeri, Reduce.
Санкт-Петербург на вивчення ІКТ планує 72 години, у навчально-тематичному плані сплановано вивчення основних програм Microsoft Office.
У міжкурсовий період (3-4 роки) учитель не має можливості підвищити свою кваліфікацію за напрямком ІКТ - відповідні державні структури відсутні.
Отже вчитель має шукати відповіді на питання: де і як опанувати знаннями в області ІКТ? Про курси ІКТ вчитель-предметник може дізнатися з газет, журналів, від друзів або знайомих, з дошки оголошень у навчальному закладі.
На перший погляд, оволодіти ІКТ можна сівши за комп'ютер з підручником "Для чайників" - встати знавцем з певного розділу. Вивчивши деякі назви програмних пакетів, здається, що і саму програму вже знаєш досконало. Нажаль, так легко освоєння ІКТ не проходить. Стійкі навички роботи на комп'ютері можна напрацювати тільки багатократним повторенням конкретних операцій. До того ж у більшості вчителів дома немає комп'ютера, а у комп'ютерний клас потрапити не так просто. Як правило, уроки інформатики у розкладі стоять останніми, і без дозволу вчителя інформатики знаходитися у класі стороннім не можна.
Перед вчителем постає проблема вибору форм навчання. На даний момент форми навчання можна розділити на дві основні групи: традиційні та інноваційні (рис. 1)
Рис.1.
Кореспондентська форма навчання. Яскравим прикладом її є ЕШКО. Кореспондентська освіта (освіта через листування) розрахована на осіб, які через специфіку своєї роботи чи інші життєві обставини потребують певної освіти, але не мають змоги залишати місце проживання. Зв'язок між студентом та викладачем здійснюється телефоном (консультування) та поштою (надсилання контрольних таінших видів робіт). Навчальний план кожного навчального блоку складається так, щоб студент, який отримав комплект навчально-методичної літератури, регулярно виконував і надсилав для перевірки кілька контрольних робіт. Заліково-екзаменаційні сесії замінюються виконанням та надсиланням на перевірку ґрунтовних комплексних тестових завдань.
Заочна форма навчання дає змогу здобути спеціальну освіту без відриву від основної діяльності. Ця форма навчання набула популярності у ХХ столітті й обґрунтована специфікою роботи педагогічних працівників.
Денна форма навчання (стаціонар). Навчальний процес здійснюється як за традиційними, так і за новітніми для України формами, кожна з яких має певні переваги. Студенти денної форми навчання мають змогу: безпосередньо спілкуватися з досвідченими викладачами, відомими вченими та фахівцями; працювати у комп'ютерних класах , виконувати практичні й лабораторні роботи.
Напівстаціонар. Ця форма навчання вимагає від вчителя відвідування занять у суботу та неділю. Час навчання можна обрати самостійно - ранок або день, при тривалості одного заняття 4-6 годин. Навчальний курс розраховується на кілька місяців.
Вечірня форма навчання надає можливість поєднувати навчання з професійною діяльністю (зранку - робота, увечері - навчання). Студенти цієї форм навчання мають змогу: безпосередньо спілкуватися з досвідченими викладачами, відомими вченими та фахівцями; працювати у комп'ютерних класах, виконувати практичні й лабораторні роботи.
Дистанційна освіта через Іnternet. Дистанційну освіту від традиційних форм відрізняють такі характерні риси:
Гнучкість. Можливість займатися в зручний для себе час, у зручному місці й темпі;
Loading...

 
 

Цікаве