WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Історико-педагогічні передумови розвитку освітніх мереж у контексті створення інформаційного середовища (досвід країн Європи) - Реферат

Історико-педагогічні передумови розвитку освітніх мереж у контексті створення інформаційного середовища (досвід країн Європи) - Реферат

просторі освітньої сфери склалася така ситуація, коли майже 95% всієї наукової інформації залишається невикористаною. Причина в тому, що, перш за все, цей факт полягає в обмеженій швидкості переробки інформації людським мозком (десь приблизно 50 біт за секунду). Окрім того, існує ряд так званих інформаційних бар'єрів (мовних, географічних, політичних, історичних, вікових, соціально-психологічних, професійних, організаційних тощо). Виникає ситуація, коли в умовах інформаційного вибуху вчений відчуває "інформаційний голод" [4]. Характерною рисою сучасного суспільства є також і т.зв. інформаційна криза, що існує, як комплексна соціальна проблема сучасної науково-технічної революції. Вона включає в себе як розвитокздібностей людини сприймати та перероблювати інформацію, так і створення відповідних технічних засобів використання інформації, подальше удосконалення соціальних відносин.
Таким чином, можна стверджувати, що сучасність ставить перед наукою завдання вивчення та використання інформаційних процесів в різних сферах життя, особливо освіти, оскільки подальший прогрес неможливий без оптимальної організації процесів обігу інформації. Саме тому слід зупинитись на понятті науково-педагогічної інформації.
До поняття науково-педагогічної інформації (НПІ) відносять систему відомостей про об'єкти та явища, які використовуються для організації та управління навчально-виховним процесом, освітою, і педагогічною наукою та розповсюджуються за допомогою спеціальних видань і технічних засобів [6]. До основних функцій науково-педагогічної інформації належать: вивчення запитань та формування замовлень на нові дослідження; координація науково-дослідних робіт між різними організаціями; збір та обробка документів; вивчення та поширення передового педагогічного досвіду.
Вищезазначені функції НПІ за рубежем здійснюють різноманітні міжнародні центри з документації та інформації, а також інформаційні мережі. Серед них Центр документаційних та інформаційних ресурсів (CREDI, Мадрид, Іспанія); Об'єднання документації та інформації Міжнародного бюро освіти (Женева, Швейцарія); Центр з документації Міжнародного інституту з планування освіти (Париж, Франція), Педагогічна документаційна та інформаційна служба департаменту освіти (Вашингтон, США), а також більш ніж 200 національних центрів з інформації та документації.
При Міжнародному бюро освіти (МБО) (International Bureau of Education - IBE) [7] діє єдина система обміну документами між країнами. Починаючи з 1974 року, реалізується проект міжнародної педагогічної довідково-інформаційної служби. В МБО створена міжнародна мережа педагогічної інформації (INED); видається інформаційний бюлетень "Освітні інновації та інформація" ( з 1975 р.)
Європейська система з документації та інформації в освіті (EUDISED; Страсбург, Франція) надає матеріали національним інформаційно-педагогічним центрам. З 1984 року в цій системі діє термінологічна служба. 1964 року засновано Документаційне об'єднання з педагогіки (DOPAED) як союз західноєвропейських країн, де рідною є німецька мова.
В Україні функції НПІ виконують Академія педагогічних наук України з усіма підвідомчими установами, бібліотека ім. Вернадського, Науково-педагогічна бібліотека ім. В.О.Сухомлинського. АПН України виконує функції проведення науково-педагогічних розробок та поширення їх результатів серед освітян країни через освітянську пресу (газети - "Освіта", "Сільська школа", "Педагогічна газета" тощо; журнали - "Педагогіка та психологія", "Шлях освіти", "Комп'ютер в школі і сім'ї", "Рідна школа" та ін.), видання підручників, посібників, розробки рекомендацій, проведення семінарів, конференцій, засідань тощо. Основною формою зберігання інформаційних ресурсів залишаються автоматизовані бази даних, що створені у Науково-педагогічній бібліотеці та Бібліотеці ім. Вернадського.
Спрямованість розвитку української держави до інтеграції в спільну Європу, вимагає від українських педагогів більш уваги приділяти досягненням, інноваціям та процесам, які відбуваються в системах освіти європейських країн, виникає необхідність знати та володіти новітніми інформаційними технологіями, які вже використовуються в європейських школах.
На цей час в Україні "пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві" [5]. З цією метою в документі окреслено завдання зі створення індустрії сучасних засобів навчання, що відповідали б світовому науково-технічному рівню, що є важливою передумовою реалізації ефективних стратегій досягнення цілей освіти. Особливе місце у процесі побудови індустрії сучасних засобів навчання займає створення науково-інформаційного простору, насамперед, для дітей та молоді з використанням для цього нових інформаційно-комунікаційних засобів.
Інформаційні мережі - невід'ємна складова розвинутого суспільства. Саме вони допомагають накопиченню та розповсюдженню інформації. Інформаційні освітні (педагогічні) мережі можна визначити як систему освітянських (урядових чи неурядових) організацій об'єднаних з метою збору, аналізу, реферування та поширення освітньої інформації серед освітян та широких верств населення, зацікавлених цим напрямком.
Інформаційні науково-педагогічні мережі - це нові інформаційні технології, завдяки яким можливе накопичення, аналіз та розповсюдження науково-педагогічної інформації. Вони спрямовані на розвиток та створення інформаційного освітнього середовища відповідно до вимог сучасного розвитку систем освіти.
Розвиток освітньої галузі неможливий без міжнародного співробітництва та її інтеграції у європейський простір. Поглиблення фахових освітянських зв'язків з колегами зарубіжжя, розширення можливостей участі навчальних закладів, учених, педагогів і вчителів, учнів, студентів у обмінах та проектах міжнародних організацій, співтовариств є важливим компонентом створення інформаційного науково-педагогічного середовища.
Останні роки українські науковці все більше уваги приділяють вивченню розвитку інформаційних процесів в освітній галузі та їх впливу на формування навчально-виховного
Loading...

 
 

Цікаве