WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування в учнів географічних понять - Реферат

Формування в учнів географічних понять - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Формування в учнів географічних понять
Для глибокого засвоєння учнями змісту географічної освіти в сучасній школі слід особливу увагу звернути на удосконалення та впровадження в практику теоретичних основ формування географічних понять.
У теорії пізнання поняття трактується як одна з вищих форм мислення, а також існування людських знань, зміст якої в цілому визначається суттєвими ознаками предметів і явищ навколишньої дійсності, взаємозв'язками і взаємовідношеннями між ними. Множина предметів, кожному з яких належать ознаки, які відносяться до змісту поняття, утворюють його обсяг.
Як провідні форми пізнання, поняття складають логічний каркас будь-яких наукових систем і теорій. Тому потребують свідомого засвоєння особистістю їх сутності.
Результативність засвоєння учнями понять знаходить своє відображення у двох формах: знання понять (які не вичерпуються лише знаннями визначень) і правильне оперування ними в конкретних видах розумової діяльності.
Аналіз передового досвіду та власних спостережень на уроках і позаурочних виховних заходах з географії в сучасній школі показав, що ці форми засвоєння географічних понять часто перебувають у різних відношеннях одна до одної, а саме: з одного боку - поняття засвоєне, але учневі оперувати ним важко або неможливо, а також вживає він його неправильно. Це проявляється насамперед тоді, коли необхідно виконати завдання іншого типу (не аналогічне). З другого боку - поняттям оперувати учень вміє, але достатньо не розуміє його сутності, тобто не може виділити істотних ознак його змісту. Для свідомого оперування поняттями потрібно, щоб вони були не формально засвоєними (запам'ятовування термінів чи визначень), а осмисленими під час спеціально організованої активної пізнавальної діяльності.
Далеко не всі вчені, методисти, вчителі розуміють, що формування понять - це спеціально організований, складний, цілісний, психолого-педагогічний процес. У педагогічній практиці його компоненти тісно переплітаються між собою. Проте свою функцію у забезпеченні засвоєння учнями поняття вони виконують на окремих етапах цього процесу. На кожному з них домінує певний компонент : сприймання, усвідомлення, осмислення, серед елементів якого є узагальнення і систематизація.
Інтегруючи результати психолого-педагогічних досліджень С.В. Васильєва, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Г.Є. Ковальової, О.Я. Савченко, Г.Є. Уварової, А.В. Усової, М.М. Шардакова та інших вчених ми виділили п'ять етапів процесу формування географічних понять:
1. Мотиваційна і змістова підготовка до засвоєння поняття.
2. Організація чуттєвого сприймання предметів і явищ природи.
3. Організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак поняття.
4. Узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном.
5. Введення сформованого поняття в систему географічних знань.
Реалізація кожного етапу вимагає раціонального поєднання пояснювально-ілюстративних, спонукально-репродуктивних, частково-пошукових, проблемних, навчально- і науково-дослідних та інших методів навчання; внутріпредметних і міжпредметних зв'язків; конструювання системи пізнавальних завдань; здійснення системно-структурного підходу тощо. Конкретно зупинимося на теоретичному обґрунтуванні та практичному втіленні кожного з виділених етапів на прикладі формування поняття "клімат "("Загальна географія", 6 клас).
ПЕРШИЙ ЕТАП. Мотиваційна і змістова підготовка до засвоєння поняття.
Для того, щоб учні включилися у роботу під час спеціально організованого процесу формування поняття, їм слід усвідомити: по-перше, для чого потрібно знати сутність поняття, що формується; по-друге, що необхідно зробити, щоб засвоїти це поняття свідомо, тобто мотив своєї діяльності.
Зауважимо, що результати наукових досліджень ( Ю.К. Бабанський, А.К. Маркова, М.І. Махмутов, В.О. Онищук, О.Л. Савченко та ін.), аналізу педагогічного досвіду засвідчують, що навчально-пізнавальні (внутрішні) мотиви часто поступаються суспільно-особистісним (зовнішнім).
Завдання першого етапу - забезпечити сталу мотивацію учнів до процесу формування понять.
Пізнавальний інтерес і позитивне ставлення школярів до засвоєння поняття забезпечується шляхом добору доступного, цікавого матеріалу, зокрема, зачитування уривків з оповідань, демонстрування фрагментів діафільмів чи кінофільмів, ілюстрацій, натуральних об'єктів, відгадування загадок, ребусів, кросвордів, проведення дослідів тощо.
Мотивація формування поняття "клімат" починається з вступної розповіді вчителя (з елементами бесіди) про практичне значення знань про клімат в житті та господарській діяльності людей; про їх місце в курсі шкільної географії та науки в цілому. Розповідь супроводжується різними наочними засобами.
Однак, зазначимо, що мотивація навчальної діяльності не закінчується на першому етапі, а здійснюється протягом усього процесу формування поняття.
На цьому етапі вчитель також виявляє опорні знання учнів, що слугують основою формування нового поняття. Наприклад, для засвоєння поняття "клімат"
потрібно знати, що таке атмосфера, температура повітря, добова амплітуда, річна амплітуда, атмосферний тиск, вітер, вологість повітря (абсолютна, відносна), атмосферні опади, погода, повітряні маси, їх типи, пори року, теплові пояси тощо.
Важливо з'ясувати чи учні усвідомили сутність опорних понять , чи вміють ними оперувати в будь-яких ситуаціях. При цьому доречно виконати низку пізнавальних завдань. (Пізнавальне завдання - це таке завдання, яке потребує для свого розв'язання різних методів наукової діяльності, завдяки яким досягається результат, що розкриває провідні стержневі лінії теми і забезпечує оптимальне просування вперед у межах її змісту). Наприклад:
а). Розв'яжіть кросворд. Це допоможе вам відновити знання, які необхідні будуть для з'ясування сутності терміну, що утвориться між подвійними лініями.
1. м о р с ь К і
2 к о н т и н е н т а Л ь н і
3. в І т е р
4. а т М о с ф е р а
5. о п А д и
6. Т р о п о с ф е р а
По горизонталі
1. Повітряні маси, що формуються над морем.
2. Повітряні маси, що формуються над сушею.
3. Переміщення повітря над земною поверхнею в горизонтальному напрямі.
4. Повітряна оболонка, що оточує нашу планету.
5. Вода, що випадає з атмосфери на земну поверхню.
6. Нижній шар атмосфери.
б). Дайте відповідь на запитання:
- - Які компоненти характеризують стан нижнього шару атмосфери?
- - Від чого залежить зміна температури повітря?
- - Від чого залежить сила вітру?
- - Що впливає на випадання опадів у твердому, рідкому чи газоподібному стані?
в). Покажіть схематично сукупність істотних ознак поняття "повітряна маса".
г). Порівняйте морські і континентальні повітряні маси. Назвіть спільні та відмінні ознаки.
д) Покажіть на карті теплові пояси: жаркий, холодний, помірний. Назвітьістотні ознаки кожного з них.
Узагальнюючи відповіді дітей, вчитель з'ясовує рівень знань змісту термінів, якими необхідно буде оперувати у процесі формування
Loading...

 
 

Цікаве