WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні ідеї М.Корфа щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в початковій школі - Реферат

Педагогічні ідеї М.Корфа щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в початковій школі - Реферат


Реферат на тему:
Педагогічні ідеї М.Корфа щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в початковій школі
Відомий педагог, методист, діяч у галузі народної освіти Микола Олександрович Корф був прихильником реформаторського шляху вдосконалення народної освіти 60-80 років ХІХ століття. Його педагогічна діяльність припадає на часи після скасування кріпацтва, коли більше 40 мільйонів селян отримали громадянські права, а питання про народну освіту стало першочерговим. Народну школу почали розглядати як інституцію, що повинна мати соціальне й державне значення, і водночас велися дискусії щодо зміни характеру, змісту і методів навчання, збільшення кількості шкіл та контингенту учнів. М.Корф саме в поширенні знань серед народу вбачав свій патріотичний обов'язок. Він створив новий тип сільської школи ("корфівська тризимка") - початкову школу з трирічним навчанням, розробив методику навчання, навчальні посібники "Малютка", "Русская начальная школа", "Наш друг", "Наше школьное дело". Тривалий час ця школа була зразком для всіх земських шкіл Приазовського регіону.
М.Корф розглядав земську школу як загальноосвітню з 3-річним терміном навчання лише як однокомплектну, де один учитель проводить заняття з усіма трьома класами - 1-го, 2-го, 3-го років навчання. Такі школи, як відомо, прижилися в Олександрівському повіті й почали поширюватися по всій території України та Росії за підтримки земських установ.
Земські заклади запроваджувались не скрізь, лише у 34-х губерніях Європейської Росії, серед них - у 9 українських, куди увійшли Катеринославська й Таврійська (з Бердянським, Мелітопольським, Олександрівським, Маріупольським повітами), де земські установи було засновано у 1866 році.
Поява земських шкіл з великим інтересом була зустрінута видатним педагогом К.Ушинським, який завжди підкреслював, що народна освіта повинна стати громадською справою. Земська школа імпонувала Костянтину Дмитровичу тим, що в ній втілювалися і його передові ідеї щодо змісту елементарної освіти. Протестуючи проти релігійно-схоластичного навчання у церковнопарафіяльних школах, видатний педагог уважав, що діти повинні вивчати навколишню природу та народне життя, а основою навчання мають стати реальні знання, рідна мова та народна творчість [7, с.564].
Педагог справедливо вважав, що земська школа може бути основою народної освіти, і підкреслював, що "земська школа і народна школа - синоніми [6, с.14]". Цікаво, що впевненість К.Ушинського в можливостях земств у справі розвитку народної школи виникла після ознайомлення з діяльністю Олександрівського й Бердянського земств. За справами у цій "педагогічній Мецці" він стежив давно й зі справжньою насолодою завдяки заочному знайомству з М.Корфом.
З ініціативи М.Корфа Олександрівська повітова училищна рада, Бердянське, Маріупольське та Мелітопольське земства, починаючи з 1869 року, щорічно друкували звіти про стан народної освіти у своїх повітах. Ці звіти, у яких детально висвітлювались питання організації та фінансування земських шкіл, програми проведення екзаменів та методичної підготовки вчителів та чимало інших матеріалів, ретельно і з цікавістю вивчав К.Ушинський. В одному з листів до М.Корфа він писав: "Я везу з собою як Ваші звіти, так і кілька інших, щоб на дозвіллі подумати про них як слід..."
На пріоритетний напрямок освітньої діяльності Бердянського земства неодноразово вказував М.Корф як організатор народної школи та як земський гласний Олександрівського повіту. Так, у журналі "Вісник Європи" за 1881 р. він писав: "У Бердянському повіті, що був майже пустелею вісімдесят років тому, земський кошторис у поточному році доходить до майже неймовірної суми - 237274 крб., з яких 151858 витрачаються на необов'язкові для земства освітянські витрати, що значно перевищує весь кошторис обов'язкових і необов'язкових витрат Олександрівського земства, яке існує за умов, нормальних для більшості наших повітів. При показаному вище бюджеті Бердянське земство витрачає щорічно на освіту населення 73868 крб., з яких 55228 (74,8%) крб. тільки на народні школи одного повіту, то навряд чи знайдеться ще інший подібний повіт у Росії" [2, с.798].
Потужною об'єднуючою енергією земської освіти, зокрема і педагогічної системи земських шкіл, була християнська релігія. Православ'я було невід'ємною частиною життя майже 87% селян регіону. У цьому криється одна з причин того, що земські діячі, вчителі, розглядаючи православну культуру як Богом дану українцеві, росіянину, болгарину, грекові, наповнили її змістом і педагогічну систему земської школи. Насамперед ідеться про конструктивні пропозиції М.Корфа щодо наповнення релігійним змістом навчально-виховного процесу земської школи. Так, виступаючи на вчительському з'їзді 10 червня 1883 р. у м. Бердянську, М.Корф звернув увагу присутніх на виховний потенціал предмета "Закон Божий", нагадавши присутнім слова К.Ушинського про необхідність розуміння дітьми премудрості Божих законів. На думку М.Корфа, це допоможе вирішити головне завдання морального виховання - "побороти зло в людині і спрямувати її на добро" [5, с.567].
Тобто на цьому шляху, вважав педагог, православний учитель не може покладатися лише на власні сили, треба просити допомоги в Бога, якому відомо призначення кожної людини на Землі. І, як свідчать протоколи згаданого вчительського з'їзду, педагогами було висловлено серйозні та аргументовані судження щодо ефективних прийомів та методів викладання предметів релігійного циклу - Закону Божого й церковнослов'янської мови та морально-релігійного виховання учнів.
Головним засобом розумового розвитку учнів у земських школах були підручники М.Корфа. У них подавалися наукові відомості, які мали практичне значення для майбутнього життя й діяльності учнів, сприяли розширенню їх світогляду, розвиткові логічного мислення. У книзі "Наш друг" разом з оповіданнями та байками подавалося багато "ділових статей" побутового характеру й технічного змісту (виготовлення одягу, посуду, сільськогосподарського інвентаря тощо). Такий матеріал, вміло застосований учителем, викликав в учнів активне мислення, збуджував до пошуку істини, схиляв до критики, тим більш, що педагоги розробили для цього спеціальні технології та засоби [3, с.205].
М.Корф, який усе життя боровся за реалізацію ідеї загального обов'язкового навчання, земську школу вважав лише першою сходинкою в освіті. Тому мету такої школи він визначив у її сенсі - готувати до життя в
Loading...

 
 

Цікаве