WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підготовка майбутніх учителів української мови до педагогічного конструювання - Реферат

Підготовка майбутніх учителів української мови до педагогічного конструювання - Реферат

вчителям української мови на селі бракує сучасної методичної та дидактичної допомоги і через це вони змушені самостійно створювати різноманітні дидактичні засоби, зокрема навчальні завдання. І, по-четверте, саме у методиці навчання української мови раніше і ґрунтовніше, ніж в інших методиках, з'явились спроби застосування педагогічного конструювання навчальних завдань як дієвого методу творчого розвитку як тих, хто навчається, так і тих, хто навчає.
Перед учителем української мови дуже часто виникає завдання - придумати певну розповідь за потребою ситуації. Тому спроба навчити цього студентів-філологів, майбутніх учителів української мови, безперечно, є вчасною. Цим ми намагаємося уникнути ситуації, схожої на таку:
Викладач студенту: "Думай! Фантазуй! Не виходить?"
Студент: "Фантазуй! Вигадуй! А як це?"
З подібних фактів можна констатувати, що заклики викладача (учителя): "Думайте!", "Подумайте ще трішки!" і подібні до них майже ніколи результатів не приносять. Тут потрібні правила, як думати, в якому напрямку. Для цього необхідні певні відправні точки, заготовки-приклади, орієнтовні схеми, від яких можна відштовхнутися, щоб запустити в дію уяву, фантазію, і потім рухатися далі, дотримуючись логіки. Саме в цьому і полягає дидактична мета цієї роботи - спрямувати і організувати мислення студента на розвиток конструктивної творчості. Це сприяє і формуванню культури творчого мислення учителя в цілому, і його конкретній готовності до самостійної розробки текстів навчальних завдань.
Однією з основних причин неспроможності більшості з нас до такого, взагалі нескладного, виду діяльності є нестача вихідної інформації. Ліквідувати її реально можливо шляхом створення і комбінування асоціацій, які дозволяють не тільки знаходити, але й створювати додаткову інформацію. На активізацію генерування асоціацій спрямовані добре відомі в евристиці, але, на жаль, не у практичній педагогіці вправи, такі як: ланцюжок асоціацій, гірлянди асоціацій [6]. Наша мета, точніше, розвиваюча складова дидактичної мети, - не просто активізувати цей процес (власне, асоціативне поле), а розширити його за рахунок свідомого керування генеруванням асоціацій. При цьому досягається й утилітарна мета - засвоєння ефективних і раціональних засобів накопичення "матеріалу" для написання розповідей для їх наступного використання в якості навчальних текстів при вивченні української мови. Таким чином, практично вправа "ялинка асоціацій" починається з вибору стартового слова, яким має бути іменник у називному відмінку однини. Це може бути і будь-яке інше слово у будь-якій іншій формі, але у нашому випадку дидактичної творчості, це слово - носій дії певного правила граматики української мови, що вивчається.
Далі під цим обраним стартовим словом записуються у стовпчик інші слова (також іменники у називному відмінку однини), що виникають із різноманітних асоціацій, з різних "асоціативних просторів". Через короткий проміжок часу (приблизно 30-40 секунд) робиться "перемикання": з отриманого стовпчика слів обирається будь-яке слово, наприклад, четверте, і вже на його основі повторюється та сама операція, тобто складається новий стовпчик слів. Так само, використовуючи одне із слів другого стовпчика, складається третій стовпчик. При цьому одні і ті самі слова у різних стовпчиках повторювати не можна. Ця операція повторюється 5-6 разів протягом 3-5 хвилин. Команди на "перемикання" дає ведучий (частіше, сам викладач).
Ця вправа дає можливість за короткий проміжок часу активізувати словниковий запас людини. Випадкові "перемикання" надають можливість відійти від стартового слова та збільшити кількість асоціативних комплексів та ланцюжків, розширюючи зону галузей, з яких набираються активні слова. Таким чином, при сприйнятті будь-якого слова відбувається перенос його змісту на ряд слів, пов'язаних з ним асоціативно. Наприклад, слово "люлька" може означати як засіб для паління, так і дитячу колиску. Асоціативна пам'ять "розмножує" основний зміст слова і викликає велику кількість близьких та далеких асоціацій. Люлька для паління, наприклад, це - тютюн, вогонь, сірники, дим, вогнище, попіл і так далі. А люлька для дитини - це колиска, дитина, немовля, мати, плач, родина і так далі. Наприклад, візьмемо стартове слово "прапор" (див. таблиця 1).
Таблиця 1
Асоціації до слова "прапор"
Прапор Свято Народ Жінка Діти
Держава Демонстрація Нація Господиня Радість
Тризуб Народ* Людина Оселя Школа
Свято* Натовп Чоловік Діти* Допомога
Колір Вулиця Жінка* Затишок Розваги
Уряд Радощі Мати Сніданок Батьки
Президент Усмішка Родина Кохання Майбутнє
(* - означає, що це слово використано як стартове для наступного стовпчика).
У нашому випадку спрямованого накопичення словникового матеріалу з метою подальшого складання навчальних текстів, для підвищення їх насиченості словами, що демонструють та підтверджують дію певних граматичних правил, бажано і можливо при доборі асоціацій (і складанні стовпчиків слів) обирати стартовими саме слова, що стосуються певного правила. Практичне застосування цього методу значно розширює словниковий потенціал для створення навчальних текстів. Однак з часом виникає деяке незадоволення його ефективністю, яке викликано тим, що, з одного боку, випадкові переключення плутають: тільки-но налаштувався на певний порядок слів, як вже треба переходити на інше слово і починати рухатися в іншому напрямі; а, з іншого боку, коли треба для більшого за обсягом оповідання (чи тексту) збільшити кількість слів у стовпчику, одразу ж виникає відчуття того, що слів явно не вистачає. Що ж робити? Але вихід є!
Збільшити кількість асоціативних зв'язків, а також і всього асоціативного простору як основи для створення зв'язних тематичних текстів можливо, якщо викликати ці асоціації свідомо, тобто керувати ними. Допомагає в цьому функціонально-системний підхід, який полягає в тому, що, отримавши стартове слово, необхідно передусім відповісти собі на запитання: яку саме функцію виконує поняття, а також - відповідні йому реальні предмет чи явище, що стоять за цим словом? Інакше кажучи, необхідно згадати, де і коли ви з цим словом стикалися. Наприклад, візьмемо слово "тісто" і подивимось на нього як на елемент певної системи. В його склад входять також різні підсистеми, тобто його складові: борошно, вода, молоко, цукор, яйця, дріжджі, олія і так далі - 20-30 слів набрати дуже легко.
Власне тісто є частиною (елементом) більш складної підсистеми: торта, пирога, вареників, тобто якоїсь кулінарної страви. Тепер можна подивитись на якості самого тіста. Воно може бути легким та пухким, як пір'їнка; в'язким, як гума; або твердим, як каміння. А ще існують такі аспекти як форма, розмір, колір, смак… І кожна з цих ознак виводить нас на нові простори асоціацій та на нові слова. Але крім цього існують ще й паралельні системи -начинка, крем, прикраси; або кухня, плита, повар, кулінар; або торт, подарунок, свято, День народження і так далі…
Таким чином, джерелами виникнення асоціацій можуть бути: функції об'єктів;
Loading...

 
 

Цікаве