WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підготовка майбутніх учителів української мови до педагогічного конструювання - Реферат

Підготовка майбутніх учителів української мови до педагогічного конструювання - Реферат


Реферат на тему:
Підготовка майбутніх учителів української мови до педагогічного конструювання
Реальна потреба створення інтелектуального потенціалу перетворюючих процесів у нашому суспільстві зумовлює підвищення інтересу науковців до проблеми творчості, як у загальному філософському сенсі, так і в окремих галузях науки. У педагогічній галузі особливо цікавим є такий аспект, як формування готовності майбутніх вчителів до педагогічної творчості. Очевидно, що лише творчий учитель в змозі сформувати творчу особистість вихованця. Ця істина вже стала доволі тривіальною, але, на превеликий жаль, так і залишилась на рівні абстрактних міркувань, не ставши системою конкретних масових дій у практиці. На доконечній потребі і своєчасності останніх ми зараз і робимо особливий наголос.
Природне бажання одразу ж перейти до конкретної справи наштовхується на необхідність попереднього розуміння і визначення сутності справи. Дійсно, спроба відшукати загальноприйняте існуюче визначення педагогічної творчості виявляє таке велике розмаїття поглядів та позицій, що вони іноді не тільки не збігаються, а подекуди навіть суперечать одне одному [2, с.3; 4, с.7; 8, с.9]. Не вдаючись у подробиці, дамо тут лише отримане нами шляхом аналізу та узагальнення попереднє визначення поняття педагогічної творчості, достатнє для виконання нашого конкретного практичного завдання - формування готовності майбутніх учителів до самостійного конструювання текстів вправ при вивченні української мови у школі. Але навіть при такому обмеженні мети та предмета розгляду, визначення поняття педтворчості виявляється досить складним. Це є: 1) пошук, створення та використання нових моделей педагогічної діяльності на всіх рівнях її існування (реально-методичному, нормативному та теоретичному); 2) в усіх її складових, функціонуванні та розвитку; 3) задля формування нової творчої (за усіма відомими показниками) особистості як тих, хто навчається, так і тих, хто навчає.
Оскільки мова йде про формування саме готовності майбутніх вчителів до педтворчості, то дамо також і визначення готовності шляхом переліку відмітних ознак та складових, що містяться у науковій літературі [1; 5; 8]. Це є: 1) інтегроване утворення якостей особистості; 2) яке складається з мотиваційного, емоційно-вольового, змістового, операційно-дійового та рефлексивного (пізнавально-оцінювально-коригувального) компонентів, необхідних для успішної професійної діяльності; 3) яке переводить особистість (за наявності позитивного ставлення) в активний стан; 4) з моменту усвідомлення мети, потреб і мотивів під час підготовки та початку діяльності; 5) з подальшою розробкою плану, моделей наступних дій, власне їх реалізації в предметних діях, до завершальної оцінки та коригування (за необхідності) всього процесу; 6) яке формується внаслідок спеціальних упорядкованих впливів.
Цей перелік складових готовності, на нашу думку, не тільки є упорядкованим описом складу цього явища, а й визначає його як поетапний процес, як перебіг дій під час формування цієї самої готовності до педтворчості. На першому етапі формуються пізнавальні інтереси та потреба у творчій діяльності з одночасним оволодінням знаннями, вміннями та навичками. На другому - стимулюються професійні інтереси та формуються позитивні мотиви з одночасним оволодінням змістовим та операційно-дійовим компонентами. І на третьому етапі вже з'являється потреба у професійній самореалізації з активним одночасним оволодінням рефлексивним компонентом творчої діяльності.
Якщо перейти від такого більш психологічного, ніж педагогічного рівня подання цього процесу до дидактичного, а в перспективі - і до конкретно методичного, то в такому разі увага зосереджується на побудові конкретного навчального процесу, в основу якого покладено формування цієї самої готовності до педагогічної творчості майбутнього учителя певної спеціальності. Провідним методологічним підґрунтям для побудови повного циклу навчання творчої педагогічної діяльності, для формування стійкої тривалої готовності ми обираємо положення соціології праці про гармонізацію праці на сучасному рівні її розвитку [10, с.28-42] шляхом включення в неї усіх структурних складових повного циклу трудової діяльності, а саме: постановки і прийняття мети; ідеального (в уяві) конструювання (проектування); реального конструювання; безпосереднього виконання; опосередкованої діяльності (керування, контроль, випробування); збору та аналізу інформації, що забезпечує зворотній зв'язок для відтворення та розвитку як процесу, так і його виконавця.
Додавши до цього переліку дій ще й відому структуру процесу власне творчої наукової діяльності: виникнення мотиву ? задум ? гіпотеза ? перевірка (верифікація) ідеї, отримуємо узагальнену структуру творчої конструктивної діяльності учителя, яку ми беремо за логічну основу схеми процесу підготовки до неї.
Отже, тепер ми можемо скласти детальну схему-алгоритм конструювання текстів вправ при вивченні української мови: 1) формулювання дидактичних цілей виконання навчального завдання при вивченні певної теми уроку; 2) визначення змісту навчання даної теми з урахуванням реальних умов її вивчення; 3) вибір відповідно до визначених цілей та змісту навчання методів навчання; 4) вибір за визначеними умовами відповідного за всіма ознаками виду (типу) навчального завдання; 5) вибір за визначеним видом навчального завдання відповідної літературної форми та об'єму тексту для вправи; 6) підбір відповідної до літературної форми тексту методики створення; 7) задум ідеї (проекту) тексту вправи; 8) реалізація за відповідною методикою задуманого проекту; 9) перевірка якості створеного тексту вправи за відповідними критеріями; 10) випробування тексту вправи в експериментальних умовах; 11) доопрацювання, удосконалення, "шліфовка" тексту вправи за наслідками експериментального випробування; 12) втілення в широку практику.
В цьому, розробленому нами, "алгоритмі" неважко побачити, окрім ґрунтовності засад, на яких він базується, його універсальний у застосуванні конкретно-методичний характер. Дійсно очевидно, що це є не просто умовна схема дій, а суворо впорядкована їх послідовність, яка гарантовано приводить до отримання бажаного результату при самостійному конструюванні вчителем текстів вправ. Оскільки за кожним пунктом цього алгоритму стоять чітко визначені дії та прийоми виконання дій учителем, то цей алгоритм повною мірою можна вважати змістовою основою методики, що ми її пропонуємо для формування готовності майбутнього учителя до самостійної розробки текстів вправ при вивченні української мови в школі.
Чому саме української мови? Відповідь на це запитання пов'язана з такими міркуваннями. По-перше, ми вважаємо, що поліпшення викладання саме української мови досить вагомо впливає на вирішення освітницьких завдань національного розвитку. По-друге, саме методика навчання української мови є найбільш показовою серед інших методик у її потребі у якісних сучасних змінах. По-третє, таким чином найкращевиконується завдання поліпшення підготовки вчителів для роботи у сільській школі, оскільки саме
Loading...

 
 

Цікаве