WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток у майбутніх учителів початкових класів готовності до самостійної навчально-пізнавальної діяльності - Реферат

Розвиток у майбутніх учителів початкових класів готовності до самостійної навчально-пізнавальної діяльності - Реферат

необхідності евристичної діяльності. Студенти повинні зрозуміти суть самостійної роботи як цілеспрямованої внутрішньо вмотивованої, структурованої самим суб'єктом діяльності, виконання якої вимагає досить високого рівня самосвідомості, рефлексивності, самодисципліни, особистої відповідальності.
На цьому етапі доцільно спочатку застосовувати методи навчання, які передбачають діяльність студентів за аналогією, за відомими зразками та алгоритмами, розв'язання завдань у межах заданого чи первісно знайденого способу дії.
Проте, на нашу думку, не варто тривалий час застосовувати такі методи, оскільки це може призвести до звички діяти лише за зразком, аналогією, буде гальмувати розвиток творчого мислення майбутніх фахівців, студенти будуть відзначатися яскраво вираженим прямолінійним використанням засвоєних схем самостійного виконання певних завдань. Студентові необхідно стати одночасно об'єктом і суб'єктом керування, який створює процес руху від незнання до знання, у процесі чого відбувається формування інтелектуальних умінь і особистісних якостей; він не лише засвоює зміст навчальної дисципліни, а й співвідносить його зі змістом власного досвіду, накопиченого як у результаті попереднього навчання, так і в повсякденній практиці. Тому потрібно пропонувати завдання, в яких студент би не просто пригадав знання і застосував їх, а мав можливість планувати, проектувати, організовувати, мотивувати, контролювати, оцінювати, аналізувати свої дії в різноманітних ситуаціях, спираючись не теоретичні знання.
Для формування компетентного вчителя надзвичайно важливою є необхідність створення цілісної системи залучення студентів спочатку до активної пізнавальної діяльності, яка повинна трансформуватися у потребу до самовираження у пошуковій, науковій діяльності. Тому маємо впроваджувати такі методи навчання, при застосуванні яких студент змушений активно здобувати, переробляти й реалізовувати навчальну інформацію, які допомагають вийти на особистісний рівень виявлення й розвитку творчої особистості майбутнього вчителя, як от: рольові педагогічні ігри, аналіз педагогічних ситуацій, групові дискусії з аналізом різних підходів до розв'язування педагогічних задач та їх самоаналізом, а також методи, які забезпечують практичну підготовку кожного студента до професійної діяльності.
У процесі підготовки сучасного педагога необхідно змінювати ставлення до самостійності студента: він має діяти самостійно не лише після отримання завдання, а й у процесі пошуку інформації, під час осмислення лекційного матеріалу, у виявленні й формулюванні як пізнавальної, так і професійної проблеми, її розв'язанні. Наводимо різноманітні види вправ, які ми використовуємо у процесі вивчення майбутніми вчителями початкових класів циклу педагогічних дисциплін, спрямованих на формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності (уміння знаходити інформацію, уміння виділяти головне, вести конспекти, уміння формулювати запитання, що є основою для бачення проблеми, суперечності, вміння визначати задачі тощо).
Вправа "Знайди інформацію". Студентам пропонуються картки, на яких подаються вихідні дані та анотації педагогічних монографій та навчально-методичних видань. Завдання полягає в тому, щоб підібрати ті джерела, в яких може бути матеріал, що розкриває зміст окремого питання з теми, що розглядалась на лекції і буде систематизуватися на наступному семінарському занятті. При цьому пропонуються такі видання, в назві та анотації яких немає термінів, за допомогою яких формулюється питання теми. У цьому разі студенти повинні пов'язати поняття, які вивчаються, із тими поняттями, про які йде мова у назві та анотації джерела, і вибрати можливі твори, а потім перевірити в читальній залі, наскільки вдалим був їх вибір. До наступного заняття необхідно скласти нову анотацію таким чином, щоб вона відображала зміст окремого розділу монографії чи навчально-методичного видання з погляду питання, що розглядається.
Вправа "Конспект". Студентам пропонується фрагмент статті (5-7 абзаців) із періодичного педагогічного видання, що відповідає темі заняття. Їм потрібно кожен абзац статті коротко законспектувати (або виділити головну думку) на окремих аркушах, не проставляючи номер абзацу. Потім кожен студент змішує аркуші й передає їх своєму сусідові зліва, який на кожному аркуші проставляє номер абзацу, зміст якого, на його думку, розкритий у конспекті. І так аркуші передаються по колу, поки автори не отримають свої конспекти. Кожний студент у своїх аркушах перевіряє правильність номерів абзаців. Найвище оцінюються конспекти тих авторів, у яких всі абзаци всіма студентами були пронумеровані правильно. Як матеріал для цієї вправи добираємо статті дискусійного характеру, або ж такі, які не містять відомої студентам інформації з питання, що вивчається, розширюють знання студентів, з тим, щоб можна було організувати групову дискусію.
Продовжити роботу із цими матеріалами можна у вправі "Найкраще запитання". Студенти мають сформулювати оригінальні запитання за змістом фрагменту статті. Спочатку вони працюють індивідуально, а потім об'єднуються в групи (5-7 осіб) і вибирають найбільш оригінальне запитання, на яке мають відповісти студенти інших груп. На завершення визначається, яке питання було найбільш оригінальним і яка відповідь була найкращою.
Аналогічною за способом проведення є вправа "Заборонене поняття". Студенти мають сформулювати оригінальні запитання за змістом фрагменту статті чи навчальноготексту, не використовуючи основні терміни теми, що вивчається. Наприклад, при вивченні теми "Методи навчання" не можна використовувати у запитаннях терміни "методи навчання", "прийоми навчання", "засоби навчання", "способи навчання".
Доцільним є створення студентами за власним проектом професійного творчого продукту, наприклад, написання казки, що відповідає змісту навчального матеріалу чи висвітлює питання моралі, підготовка педагогічної розповіді, розробка сценаріїв різноманітних виховних заходів, модифікація розроблених іншими вправ, тренінгових занять відповідно до поставленої мети тощо, а потім його захист і впровадження.
Прикладом завдання на модифікацію вправи є завдання, яке студенти виконують при вивченні теми "Місце і роль сім'ї у вихованні. Форми зв'язку школи і сім'ї". При опрацюванні інших тем вони познайомилися із вправою "Казковий герой", яка передбачає, що вихованці по колу називають казкового героя, вказують, які він має позитивні й негативні риси, і які риси цього героя є у самого вихованця. Тепер потрібно розробити правила гри "Казковий герой" для батьків, які мають конфлікт із своїми дітьми. Виконання таких завдань спонукає студентів відходити від стереотипів, розвивати пізнавальну самостійність, творче мислення, творче застосування раніше набутих знань.
У процесі виконання таких завдань необхідною є опора на суб'єктний досвід студента, врахування його самобутності, самоцінності. У такому разі процес виконання завдань стає суб'єктно значущим, наповненим для студента особистісним сенсом, почуттями, зафіксованими в його суб'єктному досвіді. Суб'єктний досвід є тим простором, у якому створюється позитивна мотивація самостійної роботи на всіх її етапах, і водночас він є тим простором, у якому можливе співробітництво викладача і студента. Однією з умов ефективної організації самостійної роботи студентів є перетворення студента на активного і творчого суб'єкта власного розвитку й розвитку оточуючого його середовища, він сам має ставити цілі і планувати їхнє досягнення.
Отже, оволодівши досвідом самостійної діяльності під час навчання, майбутній фахівець зможе постійно поглиблювати свої знання, розвивати свої здібності розв'язувати професійні задачі, у нього виробиться позитивна мотивація самоосвітньої діяльності. Успіх ефективної організації самостійної роботи студентів значною мірою визначається рівнем професійної компетентності викладача вищої школи, його готовністю передати частину своїх функцій майбутнім фахівцям.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гавриш Н.В., Лопухіна Т.В. Організація самостійної пізнавальної діяльності майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки // Проблеми сучасної педагогічної освіти. - Серія: Педагогіка і психологія. - Вип.8. - Ч.1. - Ялта: РВВ КГУ, 2005. - С.8-14.
2. Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів. - К.: "Магістр-S", 1998. - 200с.
3. Чернякова В.Е. Активізація творчого потенціалу особистості // Збірник наукових праць: Педагогічні науки. - Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2005. - С.179-184.
Loading...

 
 

Цікаве