WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток у майбутніх учителів початкових класів готовності до самостійної навчально-пізнавальної діяльності - Реферат

Розвиток у майбутніх учителів початкових класів готовності до самостійної навчально-пізнавальної діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Розвиток у майбутніх учителів початкових класів готовності до самостійної навчально-пізнавальної діяльності
Однією з тенденцій розвитку навчально-виховного процесу у вищій школі є розширення самостійності майбутніх фахівців, що передбачає самостійний пошук і засвоєння студентом нової інформації, організацію діяльності, спрямованої на власний саморозвиток. Це зумовлює чітку організацію самостійної роботи студентів, яка була б різноманітною за формами, мала б принципово нову мотивацію. Актуальність проблеми розвитку в майбутніх учителів початкових класів готовності до самостійної пізнавальної діяльності зумовлена також необхідністю забезпечення безперервної освіти та самоосвіти майбутніх педагогів упродовж усього життя.
Якщо перефразувати висловлювання К.Ушинського, що мистецтво виховання має ту особливість, що майже всім воно здається справою легкою і знайомою, але не всі прийшли до розуміння того, що крім терпіння, уроджених здібностей і навичок, необхідні ще спеціальні знання. Стосовно навчання першокурсників у вищих навчальних закладах, то можна відзначити, що певна частина викладачів упевнена, що навчання для вчорашніх випускників середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів є легким і знайомим, вони вже вміють працювати самостійно, швидко адаптуються до навчання в умовах ВНЗ. Але такі викладачі забувають, що студенти потрапляють у значно відмінні умови їхньої навчально-пізнавальної діяльності, які зумовлені зміщенням акценту на самостійну пізнавальну діяльність, часовим розривом між отриманням інформації та контролем за результативністю її засвоєння, необхідністю розвитку у студентів професійної компетентності, яка передбачає не лише оволодіння певною сукупністю знань, умінь, а й розвитку ставлень, досвіду, особистісних якостей фахівця, які забезпечують результативність професійної діяльності.
Суперечності, які виникають у процесі адаптації студентів-першокурсників до навчання у вищому навчальному закладі, можна розв'язати завдяки цілеспрямованому формуванню пізнавально-інтелектуальної компетентності. Актуальність розвитку останніх з перших днів перебування у вищих навчальних закладах зумовлена і переходом на кредитно-модульну систему навчання, яка передбачає значне збільшення часу на самостійну роботу студентів. Розвитку цієї компетентності має виділятися час при вивченні всіх навчальних дисциплін, хоча засвоєння систематизованих знань щодо організації самостійної роботи, розвиток певних умінь, особистісних якостей, які необхідні для самовдосконалення пізнавальної діяльності майбутніх фахівців, має відбуватися насамперед у процесі вивчення дисципліни "Вступ до спеціальності". Одним із аспектів розвитку пізнавально-інтелектуальної компетентності є проблема самоосвітньої діяльності. Розробка проблеми розвитку самоосвітньої діяльності майбутніх учителів має важливе значення, оскільки така діяльність виступає засобом пізнання й розвитку інтелектуальних і професійних можливостей особистості, актуалізує педагогічний потенціал і сприяє формуванню фахівця відповідно до вимог інформаційно-технологічної революції, формує уявлення про самоосвітню діяльність як про особистісну й суспільну цінність, і в той же час як про одну з найважливіших цілей у всіх сферах діяльності.
У статті ми спинимося на аналізі методів розвитку готовності студентів, майбутніх учителів початкових класів, до самостійної самоосвітньої діяльності у процесі вивчення педагогічних дисциплін.
Проблема самовдосконалення особистості засобами навчання привертає увагу багатьох дослідників. Відома концепція філософської та психолого-педагогічної наук про самореалізацію особистості як життєво необхідну потребу і спроможність до самостійного розгортання власних сутнісних сил і творчого потенціалу (А.Маслоу, В.Андрущенко, І.Бех, І.Зязюн). Розвинута здатність педагога до самостійної перетворюючої діяльності виступає дійовим мотивом і засобом зростання самостійності учнів.
Теоретичний аналіз проблеми самостійності засвідчив, що до неї зверталися в різні історичні періоди зарубіжні та вітчизняні філософи, педагоги, психологи. Вимоги до вмінь педагога пробуджувати самостійність думки висловлювались ще Сократом, Я.Коменським, К.Ушинським, В.Сухомлинським та ін. Ці ідеї знайшли подальший розвиток у працях сучасних дидактів (В.Андреєв, В.Лозова, М.Махмутов, В.Паламарчук, О.Савченко та ін.). Обґрунтуванню загальнодидактичних основ самоосвіти присвячені праці С.Архангельського, Ю.Бабанського, В.Сластьоніна, Г.Щукіної; сутності, структурі, змісту самоосвіти - А.Громцевої, О.Кочетова, Я.Турбовського та ін. Їх дослідження переконливо довели, що самостійна робота студентів дозволяє успішно розв'язувати такі завдання: формувати усвідомлений процес засвоєння знань; удосконалювати вміння й навички, визначені програмою кожного навчального предмета; готувати майбутніх фахівців до усвідомленого застосування знань у практичній діяльності; розвивати пізнавальні здібності; виховувати культуру розумової праці; виробляти потребу ефективно підвищувати свою готовність до самоосвітньої діяльності.
На сучасному етапі розуміння навчання як процесу управління формуванням особистості фахівця самостійну роботу студентів необхідно розглядати не лише як засіб закріплення та вироблення вмінь та навичок, як спосіб розвитку творчих здібностей та професійного мислення, а насамперед як спосіб формування самостійності та активності особистості, її репродуктивних і творчих здібностей, готовності орієнтуватися в сучасних тенденціях розвитку теорії та практики організації навчально-пізнавальної діяльності, здатності ставити та самостійно вирішувати теоретичні та практичні завдання.
Самостійна робота є тією основою, що забезпечує саморозвиток майбутнього фахівця як компоненту становлення творчої особистості. Як відзначає Л.Хомич, саме зміст психолого-педагогічної підготовки дозволяє формувати у студентів такі компоненти саморозвитку, як: самовизначення, самореалізація, самоорганізація, самореабілатація [2].
Н.Гавриш, Т.Лопухіна виокремили такі соціально-педагогічні характеристики готовності майбутнього педагога до самоосвітньої діяльності: спрямованість на безперервну самоосвітню діяльність, перспективність, постійний пошук, осмислення та затвердження нових значень професійної педагогічної діяльності; висока адаптивність до змін у педагогічній діяльності, мобільність у застосуванні новітніх програм та технологій; готовність до свідомої корекції власної професійної діяльності, поведінки та ставлення; відкритість новому досвіду, професійна активність, творча індивідуальність, готовність до розв'язання креативних завдань; самокритичність, відповідальність, доцільність; перспективність у стосунках, постійне підвищення рівня спілкування, комунікації з іншими суб'єктами взаємодії [1].
Цілком обґрунтованою є запропонована В.Черняковою схема способів активізації творчого потенціалу особистості майбутнього вчителя, яка містить такі етапи: 1) розвиток загальноінтелектуальнихздібностей через застосування інтелектуальних тестів, логічних завдань, управ творчо-комунікативного характеру, створення проектів, логічних схем, самоаналіз власних проектів; 2) мотиваційно-діагностичний етап, на якому використовуються творчі завдання, проблемні методи, професійно-значущі матеріали; 3) процесуально-творчий етап, що передбачає збільшення питомої ваги творчих завдань і вправ, підвищення пріоритету рефлексивно-творчих форм роботи, створення ситуацій дослідження проблеми, ігри-вправи на розвиток асоціативності мислення, логіки, здатності до емпатії, евристики, навчально-дослідницькі завдання; 4) аналітико-рефлексивний етап реалізується через самоаналіз логіки побудови власних дій, оцінку адекватності мети та кінцевого продукту творчого завдання, оцінку можливостей досягнення кінцевого результату більш оптимальними шляхами та внесення корекції, доведення раціональності розв'язання творчого завдання та оцінку об'єктивної та суб'єктивної значущості творчого продукту [3].
У процесі вивчення курсу "Вступ до спеціальності" студенти мають ознайомитися із особливостями та головними проблемами навчальної та професійної самоосвітньої діяльності, оволодіти основами продуктивної самоосвітньої діяльності, зокрема основними методами, а також у них мають виробитися позитивна мотивація щодо самостійної пізнавальної діяльності, розуміння доцільності самостійного оволодіння інформацією, творчого пошуку шляхів розв'язання педагогічних проблем, з якими будуть зустрічатися у процесі професійної діяльності,
Loading...

 
 

Цікаве