WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Професійно-методична підготовка вчителя початкової школи в умовах уходження до болонського процесу - Реферат

Професійно-методична підготовка вчителя початкової школи в умовах уходження до болонського процесу - Реферат


Реферат на тему:
Професійно-методична підготовка вчителя початкової школи в умовах уходження до болонського процесу
Приєднання України до Болонської конвенції потребує реформування системи освіти, оновлення її змісту і структури. Процес уходження нашої країни до європейського освітнього простору має позитивно позначитися на якості підготовки педагогічних кадрів, підвищенні рівня конкурентоспроможності випускників, гармонізації вищої педагогічної освіти.
Професійну підготовку визначають як процес формування фахівця для певної галузі діяльності, оволодіння ним певним родом занять, професією. Відомі різні підходи до визначення сутності професійної підготовки з позицій сучасної психолого-педагогічної науки. Так, психологи трактують її як засіб приросту індивідуального потенціалу особистості, розвитку її резервних сил, пізнавальної та творчої активності на основі оволодіння загальнонауковими та професійно значущими знаннями, вміннями й навичками [10]. Учені-педагоги ототожнюють професійну підготовку з професійною освітою, яка є результатом засвоєння знань і вмінь та формування необхідних особистісних професійних якостей [5]. Найбільш повний аналіз сутності професійної підготовки знаходимо у працях В.Семиченко, яка обґрунтовує правомірність розуміння її як: процесу професійного становлення майбутніх спеціалістів; мети й результату діяльності ВНЗ; сенсу включення студента у навчально-виховну діяльність [8; 9].
Окремим напрямом професійної підготовки вчителя початкової школи є методична підготовка до викладання рідної мови. Спираючись на вищесказане, можна визначити її як: а) процес засвоєння теоретичних знань з методики навчання української мови в 1-4 класах і формування спеціальних умінь, необхідних для викладання цього предмета; б) результат зазначеного процесу, що характеризується певним рівнем розвитку особистості, сформованості методичних знань, умінь і навичок; в) педагогічну систему, що має певний зміст і структуру; г) пізнавальну діяльність, пов'язану із засвоєнням методичних знань і активним уключенням у практичну методичну діяльність.
За своїм характером методична діяльність учителя початкової школи, пов'язана з реалізацією завдань освітньої галузі "Мови і літератури", є своєрідною, спрямованою на управління процесом удосконалення всіх видів мовленнєвої діяльності учня, формування мовної особистості молодшого школяра, оволодіння ним рідною мовою як засобом спілкування, основою інтелектуального й духовного розвитку.
Широкий спектр навчально-розвивальних і виховних завдань, які доводиться розв'язувати вчителеві на кожному уроці рідної мови та читання, зумовлює багатокомпонентність структури його підготовки до професійної методичної діяльності. Ця підготовка становить собою складну, впорядковану, цілісну, динамічну систему, що функціонує відповідно до мети, завдань та принципів діяльності вищої школи, спрямовується на формування мотиваційно-ціннісних орієнтацій студентів, системи їхніх знань, умінь та навичок, розвиток творчого підходу до організації навчальної діяльності молодших школярів і підпорядковується меті формування в майбутніх педагогів готовності до здійснення такої діяльності.
При цьому під готовністю вчителя до викладання рідної мови в початковій школі ми розуміємо інтегровану особистісну якість, що характеризується емоційно-ціннісним ставленням учителя до реалізації комплексу завдань предмета "Рідна мова" і власної підготовки до методичної діяльності, стійкою професійною спрямованістю на оволодіння нею, наявністю необхідних психолого-педагогічних, лінгвістичних, літературознавчих та методичних знань і здатністю до їх самостійного поповнення, а також сформованістю загально- і частковометодичних умінь.
Аналіз літератури з проблеми професійної підготовки вчителя у вищій школі дозволяє зробити висновок про наявність взаємозв'язку методичної діяльності вчителя початкової школи з процесом його підготовки та станом готовності до її здійснення. Цей зв'язок виявляється в тому, що підготовка виступає засобом формування готовності до методичної діяльності; готовність є результатом і показником якості підготовки й реалізується та перевіряється у діяльності; діяльність виступає метою підготовки й водночас виконує функції її корекції й регулювання.
Така наступність функцій зумовлює взаємовідповідність структурних компонентів: мотиваційного, філологічного, психолого-педагогічного, методичного. Отже, підготовка вчителя початкової школи до викладання рідної мови є складною, цілісною системою, змістовий аспект якої характеризується зазначеними чотирма основними компонентами, що відображають напрями цього процесу. Вона функціонує відповідно до соціального замовлення суспільства, передбачає цілеспрямовану, педагогічно доцільну організацію і підпорядковується меті формування спеціаліста, здатного на високому професійному рівні розв'язувати завдання формування мовної особистості молодшого школяра.
Основою пропонованої структури професійно-методичної підготовки вважаємо мотиваційно-психологічну підготовку, оскільки саме вона є рушійною силою й мотивом професійного становлення і самовдосконалення майбутніх учителів початкових класів: зумовлює їхні пізнавальні потреби, інтереси та мотиваційно-ціннісні орієнтації в галузі викладання рідної мови, сприяє формуванню в них високої культури усного й писемного мовлення, розвитку емоційної сфери, професійно важливих здібностей (виразно читати, каліграфічно писати тощо). Усе зазначене, без сумніву, позитивно впливає на ефективність процесу засвоєння студентами методичних знань і вироблення в них необхідних умінь і навичок.
Визначаючи роль і місце власне філологічної підготовки у професійному становленні вчителя початкової школи, науковці (Н.Світловська, М.Соловейчик та ін.) пропонують визнати базисною методичну підготовку, а цикл філологічних навчальних дисциплін сприймати як цикл прикладний, тобто такий, що подає мовознавство й літературознавство не як науки в чистому вигляді, а як спеціально препаровані відомості з цих наук, зорієнтовані на майбутню спеціальність. Ідеться про мовну й мовленнєву компетентності вчителя початкової школи, тобто володіння ним комплексом необхідних лінгвістичних і комунікативних умінь.
Майбутні вчителі мають усвідомити, що лінгвістична інформація про закони сучасної української мови використовується в методиці як основоположна. Лінгвістичні теорії є фундаментом для створюваних методичних систем. Отже, якщо на певному етапі розвитку науки змінюються вихідні лінгвістичні платформи, то перебудовується вся методична система. Причому досягнення в лінгвістиці впливають не тільки на зміст шкільного навчання мови, а й на організацію навчання (прийоми роботи, види вправ, дидактичний матеріал тощо). Так, розвиток у мовознавстві таких напрямків, як теорія тексту (текстологія), функціональна стилістика, культура мови й мовлення, поява нової галузі знань - психолінгвістики - стали поштовхом для оновлення традиційної методичної системи навчаннямолодших школярів зв'язного мовлення.
Успішному розв'язанню завдань підготовки студентів до методичної діяльності на матеріалі рідної мови сприяє викладання циклу психолого-педагогічних дисциплін, проведення всіх видів педагогічної практики, залучення майбутніх учителів до науково-дослідної роботи. Особливо значущими для них є, крім основних положень загальної та вікової психології, концепції педагогічної психології (теорії співвідношення навчання й розвитку, навчальної діяльності, поетапного формування розумових дій та ін.).
Загальновідомо, що дидактичні ідеї можуть бути реалізовані лише через методичні системи. Саме під час пошуку відповідей на питання про принципи навчання рідної мови в початковій школі, способи організації пізнавальної діяльності учнів, типологію, структуру й вимоги до сучасного уроку мови забезпечується органічний взаємозв'язок дидактики й методики викладання української мови. Наприклад, дидактична теорія проблемного навчання дозволила перебудувати процес мовної освіти молодших школярів, а саме організовувати на уроках пошукову або частково-пошукову діяльність учнів із метою формування в них основ самостійності мислення, творчого розвитку особистості.
Методична підготовка передбачає оволодіння змістом і методами викладання початкового курсу рідної мови. Це забезпечується вивченням студентами ВНЗ відповідної дисципліни. У процесі входження до єдиного європейського освітнього простору ми прагнемо позбутися тенденції до дроблення курсів. Досвід свідчить, що такі міні-курси, як "Особливості методики української мови в школах з російською мовою викладання", "Технологія
Loading...

 
 

Цікаве