WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Самоактуалізація і творчий потенціал майбутнього фахівця - Реферат

Самоактуалізація і творчий потенціал майбутнього фахівця - Реферат


Реферат на тему:
Самоактуалізація і творчий потенціал майбутнього фахівця
Світ, у якому ми живемо, стає складним і суперечливим. З одного боку, зміна пріоритетів в соціальному розвитку. З іншого боку, криза цінностей, що виникла в суспільстві, а подолання її припускає вихід за рамки економічних міркувань у сферу моралі і культури. Ідея розвитку потреби людини в самоактуалізації, етичним ідеалом якої є "повноцінно функціонуюча людина", що рухається до повного пізнання себе і свого внутрішнього досвіду (К.Роджерс), що широко розробляється в світі і одержала визнання в нашій країні, є не просто відображенням тенденцій соціального розвитку суспільства, але і однією з передумов розв'язання проблемної ситуації в освіті. Ця проблема пов'язана, зокрема, з труднощами переходу від традиційного навчання, що являє собою порядок, який проглядається і контролюється, з чітко заявленим результатом, до гуманістичного, особово-орієнтованого навчання, що створює умови для творчості.
Ця ідея була конкретизована в концепції самоактуалізації А.Маслоу (потреба людини в самоактуалізації, що існує разом з іншими потребами і знаходиться на вершині ієрархії її потреб, є природженою потребою людини. Джерелом діяльності і поведінки є безперервне прагнення людини до самоактуалізації, розвитку потреби в якій сприяють гуманістично орієнтовані педагоги), в концепції повноцінно функціонуючої людини К.Роджерса (природжене прагнення людини до актуалізації, як основного мотиву її діяльності і поведінки є прагнення реалізувати свої здібності з метою збереження життя, що робить її сильнішою, більш різносторонньою і такою, що задовольняє її. Самоактуалізація веде до розвитку "повноцінно функціонуючої людини", яка рухається, до повного знання себе і свого внутрішнього досвіду), у вченні В.Франкла про сенс життя (потреба в самоактуалізації - це не кінцеве призначення людини, це не самоціль). "Повне розкриття всього людського в людині", здатність людини "стати самою собою" і створювати згодом гідне життя, повне сенсу, як відзначають А.Маслоу [4, с.69] і К.Роджерс [5, с.244], неможливо без творчості.
Більш того, А.Маслоу підкреслює, що концепції креативності і концепція особи, що самоактуалізується стають все ближчими і ближчими одна до одної, і одного разу може так трапитися, що вони зіллються в одному явищі [4, с.69]. Відвертість людини світу, її віра в свої здібності формувати нові відносини з оточуючими породжують продукти творчості і творче життя [5, с.244]. Осмислимо проблему взаємозв'язку самоактуалізації і творчості людини. Творча людина, з точки зору А.Маслоу, в хвилини натхнення забуває про минуле і майбутнє і живе тільки сьогоденням. Ідея про творчість і самоактуалізацію людини, що творить людське в людині, була специфічним чином реалізована К.Роджерсом.
Подальший розвиток проблема творчості в контексті концепції самоактуалізації одержала в роботах К.Роджерса. Не розкриваючи в повному об'ємі ідеї К.Роджерса про творчість, спинимося на таких, які "вписуються" в наше дослідження. Відзначимо при цьому, що проблема творчості досліджується К.Роджерсом як у рамках його концепції самоактуалізації, його уявлення про повноцінно функціонуючу людину, що прагне стати сама собою, так і в руслі гуманістичної психології. Важливо підкреслити, що К.Роджерс не розмежовує "погану" і "хорошу" творчість. Мета життя людини, як пише Е.Фромм, є "розкриття її сил і можливостей відповідно до закону її природи" [7, с.33].
Осмислимо проблему взаємозв'язку самоактуалізації і творчості людини. Відправним моментом для її аналізу є положення А.Маслоу про те, що творчість є провідна характеристика самоактуалізованої людини, а також стає метою і способом його існування.
"Навчання через творчість, - пише А.Маслоу, - може бути надзвичайно корисним не стільки для підготовки людей до творчих професій або до створення творів мистецтва, скільки для створення хорошої людини" [4, с.69]. Дане положення А.Маслоу надзвичайно актуальне для нашої освіти, оскільки труднощі, які вона долає сьогодні, зумовлені як переходом від традиційного навчання до гуманістично орієнтованого, так і пошуком способів і засобів їх оптимального поєднання при провідній ролі гуманістичної освіти, одним із завдань якої, як підкреслює А.Маслоу, є виховання кращої людини або, кажучи психологічною мовою, розвиток здатності студентів до самоактуалізації [4, с.192].
Навчальний процес у ВНЗ створює можливості для формування самоактуалізації особи студентів, які, ставши у свою чергу вчителями, матимуть змогу формувати аналогічну потребу в учнів. Лише факт самоактуалізації учня є умовою самоактуалізації вчителя.
Майбутній фахівець-музикант, реалізовуючи себе в музично-виконавській діяльності, у вербальній або невербальній дії, проявляє свої здібності, своє "Я", яке пред'являється іншим, сприймається іншими в особливому просторовому полі. Особливістю самоактуалізації, наприклад, студентів-музикантів у такому полі є те, що їх "Я" наче "згортається" в бутті. Це "згортання" у момент виконання певних дій і є цілісне "Я", яке сприймається іншими, оцінюється, можливо, стає і зразком. Опосередкована взаємодія здійснюється в просторі "між", яке ("між") пов'язує майбутнього вчителя і студента, майбутнього вчителя і людей, з якими він взаємодіє.
У цьому, на наш погляд, і виявляється соціальна значущість творчості, внутрішніми умовами якої, за К.Роджерсом, є: 1) відвертість досвіду, який протилежний захисту структури свого "Я"; 2) внутрішній локус оцінювання, який знаходиться усередині індивіда; 3) здатність до незвичайних поєднань елементів, що проявляється в спонтанній грі з формами, відтінками [5, с.415-416].
Разом з внутрішніми умовами творчості К.Роджерс виділяє також і умови, що сприяють творчості. При цьому він групує ці умови: 1. Психологічна безпека (визнання безумовної цінності індивіда; відсутність зовнішньої оцінки; розуміння, співпереживання). 2. Психологічна свобода (представлення індивідові повної свободи сценічного виразу думок, відчуттів, станів), яка, незважаючи на те, що виражається за допомогою символів, означає відповідальність [5, с.419-422] перед самим собою, перед людьми. Отже, аналіз ідей К.Роджерса про творчість показує, що творчість студента, в якій вирішальне значення мають його особисті якості, творить цілісну його особу.
Аналіз наукової літератури і досліджень, тематично пов'язаних з нашим, показує, що до цих пір мало дослідженим залишається питання, яким чином розвиток у студентів потреби в самоактуалізації сприяє їх творчості в самостійній роботі. Вирішення даної проблеми вимагає звернутися до наукової літератури, в якій висвітлюються питання творчого потенціалу індивіда. Аналіз визначень поняття "творчий потенціал" показує, що науковці в основному трактують його як якість, властивість особи. Навіть якщо взяти до уваги те, як це поняття визначається Т.Браже і Ю.Кулюткіним [6, с.13], то і в цьому разі гнучкість, оригінальність мислення є, на думку Ю.Кулюткіна, особовими якостями.
Учені, відзначаючи, що творчий потенціал особи є інтегральною цілісністю природних і соціальних сил людини, що забезпечує її суб'єктивну потребу в творчій самореалізації і саморозвитку, уточнюють, що змістовно-структурний план творчого потенціалу відображає комплекс здібностей інтелекту, комплекс властивостей креативності і комплекс особових проявів (емоційних, свідомих і несвідомих, вольових, поведінкових), але не зводиться до них. Увага акцентується на тому, що вірогідність прояву його залежить від
Loading...

 
 

Цікаве