WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Основні напрями реалізації науково-методичної роботи в навчальних закладах - Реферат

Основні напрями реалізації науково-методичної роботи в навчальних закладах - Реферат

помітне місце.
Так почалась науково-пошукова робота про перебування Івана Франка в старовинному місті над Прутом. Були створені творчі групи студентів, які відповідали за проведення зустрічей, екскурсій, пошуків прижиттєвих видань творів поета, оригінальних пам'яток історії, культури, меморіальних речей, які відображали дух тієї епохи.
Потім народилась ідея створення кімнати-музею Івана Франка, яка належала директору навчального закладу Федику І. Д., людині високих патріотичних поривів і почуттів. Виконання задуму було покладено на студентське товариство ''Молода Просвіта'' (керівник Касьяненко Т.А.). Науковим консультантом виступив відомий франкознавець, доктор філологічних наук, лауреат Державної премії України імені Т.Шевченка Погребенник Ф.П.
Багато подій, пов'язаних з історією міста і Коломийщини знайшли відображення в літописі національно-культурного життя Прикарпаття, творчій біографії письменника. Тому-то цілком зрозуміло, що Коломия давно виношувала думку відкрити літературно-меморіальний музей Івана Франка.
Цією ідеєю жив, багато для реалізації її зробив відомий краєзнавець, одержимий дослідник життя і творчості Каменяра, зокрема коломийських епізодів і фактів біографії, Іван Білинкевич. Його наукові пошуки, втілені в багатьох публікаціях, на сторінках періодичної преси, а також його унікальної бібліотеки, значну частину якої складає франкініана, посприяли втіленню давньої мрії коломийської інтелігенції в життя.
"Молода Просвіта" пішла шляхом, який проклав І.Білинкевич, продовжила його подвижницьку працю.
Відвідини представників старшої генерації коломийської інтелігенції: Ксенії Світлик, родини Білинкевичів, Віри Кузьмової, Володимири Пригродської, зустрічі з колекціонерами, спонсорами; тривалі пошуки експонатів, вивчення і осмислення матеріалу, розроблення експозиційного плану; вміння переконати людей в необхідності реалізувати ідею створення кімнати-музею Івана Франка, і вміння віддячити їм добрим словом - все це зумовило той радісний факт, що кімната-музей була відкрита до 140-річчя з дня народження Великого Каменяра.
Сьогодні, кімната-музей Івана Франка при Коломийському медичному навчальному закладі імені Івана Франка є осередком освіти і виховання молодої, національно свідомої інтелігенції.
Мета діяльності кімнати-музею Івана Франка полягає у залученні молодого покоління до пізнання геніальної особистості Івана Франка, який є взірцем любові і великої самопожертви, взірцем самовідданої, іноді надлюдської праці в ім'я України, в ім'я нашого народу.
У біографії генія української культури Коломия займає досить помітне місце. Документально підтверджуються п'ятнадцять Франкових відвідин нашого міста. Коломийське медичне навчальний заклад розміщене в історичному приміщенні: сто років тому в його стінах, стінах Коломийського повітового суду, було несправедливо ув'язнено молодого Франка, і саме тут Іван Франко написав понад 50 поетичних творів.
У кімнаті - музеї Івана Франка розміщена експозиція; "Франкова Коломия", яка знайомить відвідувачів з коломийськими епізодами з життя Великого Каменяра. На основі багатого фактичного матеріалу відображено кожне перебування Івана Франка (з 1880 р. по 1912 р.) у давньому місті над Прутом.
Представлено унікальні прижиттєві видання, першодруки, фотографії, меморіальні речі, твори образотворчого мистецтва.
Окрасою кімнати - музею є пам'ятник Іванові Франкові вижницького скульптора В.Римара. Іван Франко постає як Мойсей, пророк, вихователь нації.
Експозиція кімнати - музею побудована за тематико-хронологічним принципом. Постійно йде її поповнення і оновлення. У кімнаті-музеї Івана Франка проводяться літературні зустрічі, тематичні екскурсії для студентів навчальних закладів міста, про що свідчать численні записи в книзі відвідувачів.
Кімната-музей Івана Франка сприяє удосконаленню навчально-виховного процесу, розширює і поглиблює загальноосвітню підготовку студентської молоді, розвиває її творчі інтереси до пошукової, науково-дослідницької роботи, формує національну свідомість, забезпечує духовну єдність поколінь.
Гурник С.П.,
заступник директора
з навчальної роботи
Наш погляд на організацію системи контролю якості
навчання в навчальному закладі
І. Визначення форм контролю знань студентів
Корінне поліпшення якості підготовки спеціалістів може бути забезпечене не тільки суттєвим удосконаленням методів навчання, але і надійним зворотнім зв'язком, який реалізується через навчальну, творчу та практичну діяльність студентів. Контроль цієї діяльності, тобто контроль якості результатів навчання - одна з важливих проблем методичного характеру.Саме тому посилення уваги до проблеми контролю занять викликане не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, рівень якості викладання, але і потребою удосконалити всю систему навчання.
За місцем, яке посідає контроль у навчальному процесі навчального закладу, розрізняємо попередній (вхідний), поточний, рубіжний і підсумковий контроль.
Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовуємо як передумову для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає змогу визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у складності матеріалу. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на 1-му курсі, щоб оцінити реальність оцінок, отриманих на вступних іспитах з певного предмета. Попередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань проводимо також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою оцінки міцності знань, так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін.
Поточний контроль знань є органічною частиною всього педа-гогічного процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю. Завдання поточного контролю зводяться до того, щоб:
1) виявити обсяг, глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу, що вивчається;
2) визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення;
3) виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи, встановивши причини, які перешкоджають їх роботі;
4) виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх розвитку;
5) стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні.
Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою роботу, навчитись самостійно, відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети. Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного колективу, він пов'язаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня, а не наприкінці семестру або навчального року. Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного колективу. Звісно, що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів, і не усі викладачі ставлять до них однакові ви-моги. Нерідко деякі викладачі ставлять
Loading...

 
 

Цікаве