WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Компаративний аналіз проблеми визначення цілей і завдань гуманітарної культурологічної освіти - Реферат

Компаративний аналіз проблеми визначення цілей і завдань гуманітарної культурологічної освіти - Реферат

як провідного соціального фактору сучасності, який певною мірою визначає доктрину культурологічної освіти. Міжкультурна освіта відповідальна за стан багатокультурного суспільства. Польський педагог А.Гофрон пише: "Освіта відповідальна за побудову більш солідарного світу. Вона має творити новий гуманізм, у якому домінуватиме етнічний компонент, а знання про культуру та духовні цінності різних цивілізацій і шанобливе ставлення до них посядуть належне місце як необхідна перевага глобалізації, яка не обмежиться лише суто технічними й господарськими аспектами. Усвідомлення спільноти долі є основною підставою будь-якої міжнародної співпраці" [1, с.41]. Проблеми культурологічної освіти перебувають у центрі теоретичного осмислення польських науковців. Аналізуючи багатокультурні кваліфікації-компетенції, вони переважно концентруються на нормативному аспекті такого тлумачення, формулюють цілі багатокультурної освіти. Так, наприклад, Й.Габерман уважає, що це передусім: 1) заперечення дискримінаційних підгруп; 2) толерантність (усі мають вчитися, жити і разом співпрацювати); 3) підтримання диференційного підходу (кожна відмінність прекрасна); 4) охорона права на відмінність; 5) відповідальність - "усі відповідають за прояви дискримінації та упереджень" [1, с.37]. Б.Барц цілі формулює так: а) вміти поважати представників інших культур і способи їхнього життя; б) навчитися толерантного ставлення до різних ситуацій, способів життя й буття; в) вивчати причини поведінки і дій людей, представників інших культур; г) звертати увагу вихованців на неприпустимість приниження етнічних меншостей; д) показати, що, крім європейського та північноамериканського типу філософії, існують і інші; е) опрацьовувати безконфліктні норми поведінки, які служать запобіганню сліпої емоційної конфронтації; є) допомогти учням сприйняти певні елементи інших культур для власної системи мислення й мотивації [1, с.42]. B описовій формі ці цілі окреслює, мотивуючи багатокультурну освіту, Г.Томас, який стверджує, що "багатокультурна освіта потребує, крім розуміння чужої системи культурних координат, осмислення власної системи культурної орієнтації" [1, с.45]. Тому важливою метою полікультурної освіти вважається необхідність спонукати до зміцнення власної культурної ідентичності, формування національної самосвідомості. Таким чином, освіта на Заході - в Європі та Америці - це "використання культурних надбань різного рівня диференціації і глибини" [1, с.45]. Аналіз літератури показав наявність різноваріантних, іноді прямо протилежних парадигмальних векторів у педагогіці Заходу, що робить для нас проблему вибору орієнтиру відкритою.
Російські вчені зробили значний внесок у дослідження теоретико-методологічних засад культурології як наукової та навчальної дисципліни. Проблема цілей культурологічної освіти у вищій школі розглядалася в працях філософів і педагогів В.Розіна, Г.Драча, А.Фліера та інших. З точки зору одного з провідних російських культурологів В.Розіна, мета культурологічної освіти в сучасному світі - формування у підростаючих поколінь "культурологічного світовідчуття", мудрого ставлення до культурного різноманіття 4, с.7 . Завдання культурологічної освіти, на думку провідних сучасних філософів і педагогів, що займаються даною проблематикою, визначаються культурологічними орієнтаціями, що формують культурологічні практики: а) сприяти виробленню установки на розуміння (чужої культури, способу життя тощо); б) сприяння виробленню розуміння культури з метою самоорганізації (прояв гуманітарного й соціокультурного підходів, коли суб'єкт соціального впливу як об'єкт розглядає самого себе); в) сприяння виробленню розуміння з метою контрольованого впливу. А.Шеманов пише, що, "якщо розглядати освіту як процес, у якому формується людина як суб'єкт соціальних і культурних змін, то в ній мають поєднуватись і здатність синтезу наукової об'єктивності і ціннісної особистісної суб'єктивності і це завдання природно було б адресувати культурології" [5, с.37].
Багатомірність поняття "культурологічна освіта", як показує аналіз, має початок як у теорії, так і в педагогічній практиці. Один із провідних спеціалістів у галузі культурології В.Розін указує, що в теоретичному аспекті розширювальне тлумачення поняття "культурологічна освіта" - це результат традиції [3, с.3]. Пояснимо. В.Межуєв, аналізуючи, що собою являла ідея культури, пише: "Культура для просвітителів - синонім морального, естетичного, інтелектуального, у широкому смислі - раціонального - удосконалення людини в ході її історичного розвитку. Ця ідея вносила в історичне пізнання уявлення про порядок, зв'язаність і послідовність історичного процесу, убачаючи їх насамперед у духовній сфері... вона укладала в собі розуміння особливості існування й розвитку людини в межах насамперед європейської історії. Це було оцінне поняття культури, що дозволяє "осягнути зміст і спрямованість людської історії в цілому", виходячи з переконання в тому, що саме європейська історія і є "вищим досягненням духовного розвитку людини" [3, с.8]. Саме таке трактування культури дає нам право визначити розуміння сутності та цілей "культурологічної освіти" сьогодні як сукупності духовно-морального, художньо-естетичного та, зважаючи на реалії глобалізаційних процесів, про які йшлося вище, - поліетнічної освіти й виховання, що в цілому сприяють інтелектуально-емоційному розвитку особистості, формуванню її світогляду. Така триєдина мета передбачає виділення трирівневої системи завдань.
Спираючись на теоретичні доробки в дослідженні цього питання у вітчизняних дослідженнях (А.Бичко, Л.Левчук, Г.Онкович, Л.Масол, Н.Миропольска, О.Щолокова, Л.Ващенко та ін.) та враховуючи специфіку соціокультурних реалій вУкраїні, ми вважаємо, що реалізувати ідею культурологічної освіти в поліетнічному середовищі - означає вирішити нижчепредставлений комплекс завдань. Завдання поліетнічної освіти: а) створення умов для засвоєння цінностей свого народу, оволодіння духовними скарбами української культури; б) створення умов для ознайомлення з культурою народів, що живуть поруч; в) створення умов для ознайомлення з культурами народів світу. Завдання художньо-естетичної освіти: а) створення умов для оволодіння "золотим фондом" художньої культури людства; б) створення умов для опанування мови мистецтв; в) формування художніх інтересів, розвитку творчого потенціалу; г) створення умов для живого спілкування з творами світового мистецтва в навчальному процесі, розвиток здатності бути читачем, глядачем, слухачем. Завдання духовно-моральної освіти: а) сформувати толерантне ставлення до представників різних конфесій, релігійного різноманіття світу; б) сформувати моральну свідомість: поглибити розуміння моральних понять, норм, принципів, ідеалів, ієрархії цінностей; в) розвивати моральні почуття в процесі "соціально-морального освоєння мистецтва" (термін Б.Нємєнського). Теоретичне обґрунтування проективної моделі культурологічного напрямку освіти в українських університетах в основі своїй має орієнтуватися на нові доктрини, що сформувались у світовій педагогічній думці
Таким чином, у межах окресленого обсягу публікації ми зробили спробу компаративного аналізу проблеми визначення цілей і завдань гуманітарної культурологічної освіти у вищій школі та окреслили підходи до розв'язання цієї проблеми у вітчизняному освітньому просторі. Подальшого розгляду потребує проблема розробки наукових підходів до формування змісту гуманітарної культурологічної підготовки в університетах.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гофрон А. Різні погляди на Європу і проектування освітніх концепцій // Вища освіта України. - 2005. - №1. - С.37-45.
2. Дубовик О. Культурологічне забезпечення університетської освіти у США // Україна у світовому контексті: Художня освіта: Зб. наук. праць / Ред. кол. С.О.Черепанова, І.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало. - Львів, 2000. - Вип. 2 - C.42-50.
3. Межуев В.М. Культурология как наука // Вопросы философии. - 1997. - №2. - С.8-14.
4. Розин В.М. Формирование, современные проблемы и методологический идеал культурологии // Культура в современном мире: опыт, проблемы, решения: Научно-информационный сборник. - Вып. 5. - М.: РГБ, 2000. - C.3-25.
5. Шеманов А.Ю. Проблема единства культурологии: с позиции философа // Философские науки. - 2000. - №1. - С.7-11
Loading...

 
 

Цікаве