WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Компаративний аналіз проблеми визначення цілей і завдань гуманітарної культурологічної освіти - Реферат

Компаративний аналіз проблеми визначення цілей і завдань гуманітарної культурологічної освіти - Реферат


Реферат на тему:
Компаративний аналіз проблеми визначення цілей і завдань гуманітарної культурологічної освіти
Серед комплексу методологічних та методичних проблем викладання циклу дисциплін соціально-гуманітарного блоку у вищій школі однією з найважливіших є формулювання нової мети та завдань гуманітарної культурологічної освіти. Трактування цілей і завдань культурологічної освіти є принциповим питанням як для теорії, так і для практики педагогіки. Мета навчання - це центральна педагогічна категорія, що поєднує всі основні компоненти навчального процесу і значною мірою детермінує його результати.
Вирішення цього складного завдання неможливе без розробки концепції, що є системою поглядів на зміст освіти. Базою формування концептуальних засад є аналіз нових соціокультурних реалій та виявлення тенденцій розвитку напрямку у світовій теорії та практиці університетської освіти.
Методологічні та методичні проблеми гуманітарної культурологічної освіти в університетах активно розглядають учені різних країн світу, зокрема американські педагоги: М.Бауман, А.Майлз, Д.Брітзман, К.Хоей, Н.Зімфер та інші; польські науковці: А.Гофрон, Б.Барц, Г.Томас Й.Габерман тощо. Культурологічна підготовка як наукова проблема розглядається у роботах В.Межуєва, А.Шеманова, Б.Єрасова, В.Розіна, А.Філера, Л.Воронкової, Г.Авансової, Г.Драча та інших російських філософів та педагогів.
В українській педагогічній науці теоретичне обґрунтування культурологічної освіти у вищій школі спонукало ґрунтовний і багатоаспектний її розгляд. У той же час необхідно зауважити, що основний масив праць присвячено проблемам культурологічної освіти та культурологічної підготовки майбутніх учителів. І.Зязюн визначив методологічні засади формування майбутнього спеціаліста як фактор готовності вчителя до професійно-педагогічної, суспільно-політичної та соціокультурної діяльності, що визначає соціальну зрілість фахівця. Визначення окремих напрямків культурологічної освіти вчителя та її складових, як-от: естетичний та художній розвиток особистості - пов'язане із дослідженнями Г.Падалки, А.Капської, В.Дряпіки, О.Рудницької, О.Щолокової, Л.Бутенко, Л.Кондрацької, А.Валицької, Л.Настенко, Т.Іванової, З.Донець, В.Маслова, О. Шевнюк та ін.
Мета публікації - розглянути методологічні засади гуманітарної культурологічної освіти в університетах, аналізуючи теоретичні роботи зарубіжних учених, визначити цілі й завдання циклу культурологічних дисциплін у вітчизняних вищих навчальних закладах. У представленій публікації розглянемо погляди теоретиків-педагогів на проблему цілей і завдань культурологічної освіти таких країн, як США, Польща, Росія та Україна.
Почнемо огляд підходів до поставленої проблеми з аналізу теоретичних здобутків педагогів США та Польщі, спираючись на матеріали О.Глузмана, Б.Вульфсона, О.Романовського, О.Дубовик, А. Гофрона, О.Литивинова та інших.
Розширення гуманітарної спрямованості вузівського навчання - одна з основних рис освіти США. Соціально-гуманітарна підготовка в університетах спрямована на індивідуальний розвиток особистості. У США поширені дискусії про важливість і необхідність вивчення різних культур, існує безліч культурологічних моделей. Залежно від провідної ідеї розрізняють спектр підходів - модель національної школи, "пілотна" школа XXI ст., школа "діалогу культур" та ін. Метою культурологічної освіти вважається етичний розвиток особистості та формування "міжкультурної компетентності", яка трактується як позитивне ставлення до розмаїття культур, мов, звичаїв, поглядів у всіх галузях життя. Завдання культурологічної освіти визначаються як здатність до а) спілкування з культурою і в культурі; б) відтворення культури; в) самовідтворення в культурі. Культурологічна підготовка у ВНЗ країни відбувається протягом усього навчання. На здійснення культурологічної підготовки спрямовані передусім загальноосвітні програми, мета яких полягає у подальшому духовному розвиткові молоді, допомозі їй в орієнтації в суспільстві та адаптації до суспільних змін, ознайомленні з культурною спадщиною людства.
Одним з основних завдань освіти на сучасному етапі американські вчені вважають виховання культури соціально відповідального рішення і вчинку, а, отже, активної творчої діяльності. Постійно наголошується, що освіта, спираючись на національні особливості культури й досвід різних соціальних і національних груп, має розвивати у студентів украй необхідне на сучасному етапі глобальне мислення. А для того з перших років навчання вводяться курси етики, спрямованні на ознайомлення молоді з кращими зразками духовної спадщини людства, підготовку до самостійних роздумів над моральними проблемами, якими насичене особисте та професійне життя людини
Закономірно виникає необхідність відображення в навчальних планах і програмах таких напрямів педагогічної діяльності, як виховання у студентів зацікавленості й поваги до культур народів світу, розуміння загальнолюдського і специфічного в цих культурах, виховання поваги до глобальних, загальносвітових подій, розуміння їх характеру й наслідків для долі народів світу, визнання рівноправними різних поглядів на світові явища і події, розвиток навичок системного підходу до вивчення світових процесів.
У навчальному процесі при вивченні культурологічних дисциплін представниками різних спеціальностей пріоритет надається культурологічним та історичним аспектам, оскільки вважається, що знання історичних процесів і культур народів світу допомагає кращому розумінню сучасності, формуванню самостійного, творчого, універсального мислення, спрямовує на розуміння закономірностей суспільного розвитку. Аналіз навчальних планів, ґрунтовно здійснений українською дослідницею О.Дубовик, дозволяє зробити висновок: спостерігається перенесення акцентів на полікультурний, поліетнічний підхід до вивчення проблем - вводяться курси з історії та культури різних народів і етнічних груп, курси глобального взаємозв'язку.
Особливо актуальна ця проблема для підготовки педагогів. Дослідження Д.Брітзман, К.Хоей, Н.3імфер, присвячені проблемам підготовки викладачів, здатних працювати у полікультурному педагогічному середовищі, підкреслюють важливість етнографічних знань. На сучасному етапі в теорії та практиці полікультурної освіти намітилися певні підходи: 1) вивчення здобутків світової культури та їх практичне використання; 2) міжпредметний підхід до вивчення класики світової культури (М.Бауман, А.Майлз та ін.); 3) визнання пріоритету гуманітарної культури та необхідності глибокого знання світової класики. Наведені дані дозволяють констатувати, що в системі вищої освіти в США відбувається становлення культурології як науково-прикладної міждисциплінарної галузі та спеціальної навчальної дисципліни [2, с.54].
Сучасний світ характеризується розвитком трьох феноменів цивілізації: підвищеного міграційного руху до високорозвинених промислових країн, взаємозв'язку прав людини й етнічних меншин з формуванням демократії в цих країнах, а також глобалізаціївзаємозв'язків у контактах між людьми. Як пише польський дослідник Б.Барц, ці три вказані феномени є однаковою мірою досягненням людської цивілізації та суспільними процесами, які з урахуванням свободи неможливо вже затримати або частково згорнути, обмежити або відповідно скерувати. Результатом функціонування цих процесів є поступова поява - спочатку в класичних країнах еміграції (Австралія, США, Канада), а потім у країнах Західної та Північної Європи - багатокультурних суспільств [1, с.39].
Характерні особливості сучасного соціуму, визначені вище, створюють ситуацію, згідно з якою у процесі світової освіти в широкому розумінні особливої уваги заслуговує багатокультурність як визначний чинник формування почуття свідомості молодого покоління європейців та американців. Саме цей соціальний чинник став провідним у розбудові культурологічного напрямку гуманітарної освіти, як і ідея домінування моральної свідомості як головного орієнтира майбутнього. Світ і Європа, яка постає завдяки створенню нових цінностей і технологій, нових геополітичних умов, нового стилю життя та способів взаємозв'язків, потребують нових ідей, класифікації і концепції, нової освітньої програми.
Заслуговують на увагу погляди польських філософів та педагогів на проблему полікультурної, поліетнічної освіти
Loading...

 
 

Цікаве