WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування у молодших школярів загального вміння розв’язувати задачі - Реферат

Формування у молодших школярів загального вміння розв’язувати задачі - Реферат

завдань реалізовано три етапи (підготовку, ознайомлення, закріплення) окремих видів простих задач: задач на знаходження невідомого зменшуваного, задач на знаходження невідомого від'ємника (1-й клас); задач на знаходження третього числа за сумою двох даних, задач на конкретний зміст дії множення, задач на конкретний зміст дії ділення, задач на збільшення або зменшення числа у кілька разів, задач на кратне порівняння (2-й клас); задач за знаходження частини від числа, задач на знаходження числа за його частиною, задач на час, задач з пропорційними величинами (3-й клас); задач на знаходження дробу, який одне число становить від іншого тощо (4-й клас).
На підставі визначених теоретичних основ нами розроблена програма й методика формування загального уміння розв'язувати складені задачі, в якій визначено мету і зміст кожного ззазначених етапів. На відміну від чинних підручників, ми пропонуємо проводити цілеспрямовану підготовку до введення поняття про складену задачу. На етапі підготовчої роботи засобом спеціальних завдань у дітей формуються уявлення: про те, що за двома певними числовими даними можна відповісти на кілька запитань; про те, що різні задачі можуть мати однакові розв'язання; про неможливість відповісти на запитання задачі, якщо числових даних бракує; про необхідність вибору числових даних для відповіді на запитання задачі; про існування задач, на запитання яких не можна відповісти одразу; про існування задач, що складаються з двох простих задач, які пов'язані за змістом; про те, що аналіз може складатися з двох циклів - кожний з яких відповідає певній з двох простих задач.
Традиційно ознайомлення з поняттям "складена задача" здійснюється в 2-му класі на задачах на знаходження остачі, й ці задачі пропонуються учням майже протягом усієї теми. Але учні запам'ятовують спосіб розв'язування і при розв'язуванні нової задачі наслідують його, не звертаючись до розгорнених міркувань. Тому ознайомлення з поняттям "складена задача" та процесом її розв'язування проводиться на різноманітних математичних структурах задач. Такий підхід спонукає учнів до засвоєння дій з розв'язування задачі, а не до заучування плану розв'язування.
Формування поняття про складену задачу та ознайомлення з процесом розв'язування складених задач здійснюється за допомогою порівняння задачі з двома запитаннями та відповідної складеної задачі; порівняння простої та складеної задач, які мають однакові умови; вибору необхідних і достатніх ознак для розпізнавання складеної задачі; підведення під поняття "складена задача"; виведення наслідків про належність або неналежність задачі до поняття "складена задача". Спеціально опрацьовується уміння виконувати аналітичний пошук розв'язування задачі - спочатку до задач подаються готові схеми аналізу, потім - діти повинні самостійно заповнити схему аналізу на картці з друкованою основою, а далі складають її самі. Аналогічно формується вміння розбивати складену задачу на прості та визначати порядок розв'язування простих задач.
Істотним в організації діяльності учнів на етапі ознайомлення з поняттям "складена задача" (або "задача") є її спрямованість не на розв'язання кожної конкретної задачі, а на оволодіння комплексом умінь, на оволодіння цим поняттям.
Формування загального вміння розв'язувати складені задачі здійснюється відповідно розробленої нами програми, що реалізується за допомогою систем навчальних задач для 2-го-4-го класів. Навчання розв'язувати складені задачі ми пропонуємо здійснювати на різноманітних математичних структурах задач, не зосереджуючись на відпрацюванні розв'язання задачі певної структури. Істотним у методиці ознайомлення із задачами нової математичної структури є введення їх на основі або порівняння зі схожими простими задачами, або на основі продовження сюжету простої задачі, або на основі зміни запитання простої задачі до даної умови, або на основі зміни умови або запитання складеної задачі відомої математичної структури. Таким чином, досліджується вплив цих змін на розв'язування задачі; задачі нової математичної структури зіставляються з задачами вже відомими, що полегшує їх засвоєння. Крім того, застосовується й такий методичний прийом, коли задача нової структури подається без зіставлення з відомими структурами, що спонукає відтворення повного складу дій, які містить загальне уміння розв'язувати складені задачі.
При формуванні вміння розв'язувати складені задачі в 2-му - 4-му класах учням пропонуються складені задачі різноманітних математичних структур і робота над задачею здійснюється за пам'яткою №3. У 3-му класі проводиться робота з узагальнення поняття "складена задача", а також математичних структур складених задач на знаходження суми, різниці тощо, школярі вчаться складати обернені задачі; розпочинає формуватися дія синтетичного пошуку розв'язування задачі.
На задачах на знаходження суми чи різницеве (кратне) порівняння двох добутків або часток, що вводяться у 3-му класі, ми дедалі вдосконалюємо загальне уміння розв'язувати задачі згідно з теорією поетапного формування розумових дій і понять на основі ІІІ-го типу навчання (П.Гальперін) з системним типом орієнтування (З.Решетова). Такий підхід надає можливість на наступному етапі навчання побудувати методику роботи над "типовими" задачами засобом їх всебічного дослідження та узагальнення математичної структури і способу розв'язування на основі теорії змістовних узагальнень (В.Давидов) та її застосування до навчання школярів розв'язування задач певних видів.
Щоб реалізувати поставлену мету, ми дещо змінили традиційний порядок розгляду складених задач, що містять пропорційні величини. Так, традиційно "типові" задачі на знаходження четвертого пропорційного пропонуються раніше задач на знаходження суми двох добутків та обернених до них. Це пояснюється тим, що задачі на знаходження четвертого пропорційного розв'язуються двома арифметичними діями, а задачі на знаходження суми двох добутків - трьома; в традиційній методиці притримуються розгляду задач за збільшенням кількості арифметичних дій. Але задачі на знаходження четвертого пропорційного належать до "типових" задач, прямі і обернені задачі мають
Loading...

 
 

Цікаве