WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування у молодших школярів загального вміння розв’язувати задачі - Реферат

Формування у молодших школярів загального вміння розв’язувати задачі - Реферат


Реферат на тему:
Формування у молодших школярів загального вміння розв'язувати задачі
На сучасному етапі розбудови шкільної математичної освіти розв'язування сюжетних задач у навчанні математики переслідує такі цілі: формування в учнів загального підходу, загальних умінь і здібностей розв'язання будь-яких задач; пізнання і більш глибоке оволодіння математичними поняттями, що вивчаються, і деякими загальнонауковими й загальножиттєвими поняттями; оволодіння поняттями моделі й моделювання і власне математичним моделюванням; розвиток мислення, кмітливості учнів, їх творчого потенціалу. Дослідженню цієї проблеми присвячені роботи М.Бантової М.Богдановича, Г.Бевза, М.Бурди, Н.Істоміної, Ю.Колягіна, Є.Лященко, В.Мішина, В.Осинської, Г.Саранцева, З.Слєпкань, Н.Терешина, Л.Фрідмана, Т.Хмари, С.Царьової, П.Ерднієва та інших. Усі вчені, що розробляли проблему навчання розв'язування сюжетних задач, одностайні в тому, що кінцевою метою такого навчання має бути формування в учнів загального вміння розв'язувати задачі. Між тим у методичній літературі не запропоновано відповідної цілісної методики. Є лише окремі поради щодо навчання учнів прийомів розв'язування задач.
Метою нашого дослідження є розробка методичної системи навчання молодших школярів розв'язування задач. Метою навчання за запропонованою методичною системою є формування у молодших школярів умінь (загального й окремих) розв'язувати сюжетні задачі, що виявляється в можливості учнів успішно розв'язати задачу будь-якої математичної структури початкового курсу математики. Тому системоутворювальним фактором методичної системи - змістом навчання - є задачний матеріал початкового курсу математики, а саме види простих і складених задач.
Однією зі складових цієї системи є методика формування загального вміння розв'язування задач, якій і присвячено цю статтю. Методика формування загального вміння розв'язувати задачі реалізується на матеріалі простих та складених задач, задач, що містять пропорційні величини, на знаходження суми або різниці чи кратне порівняння двох добутків або часток.
Теоретичною основою створення методики формування в молодших школярів загального вміння розв'язувати задачі є вимоги до процесу формування розумових дій, які забезпечують високу ефективність навчання навичок і вмінь, що сформульовані Л.Фрідманом, а також теорія поетапного формування розумових дій і понять П.Гальперіна, яка відповідає цим вимогам. Формування загального вміння розв'язувати прості (складені) задачі будується на визначеному нами операційному складі загального вміння розв'язувати задачі (на матеріалі простих (складених) задач) [1; 2] та відбувається за етапами, які є загальноприйнятими у методичній науці: І етап - підготовча робота до введення поняття "задача" ("складена задача"); ІІ етап - ознайомлення з поняттям "задача" ("складена задача"), його структурними елементами та етапами її розв'язання; ІІІ етап - формування загального вміння розв'язувати будь-які прості (складені) задачі.
З метою попередження шаблонного й тому неадекватного підходу учнів до розв'язування окремих видів простих задач ми розширили коло питань підготовчого етапу: крім формування конкретного змісту арифметичних дій додавання й віднімання, ми пропонуємо дітям засвоїти конкретний зміст відношення різницевого порівняння та збільшення або зменшення числа на кілька одиниць, а також правило знаходження невідомого доданка; навчаємо дітей виконувати відповідні схематичні рисунки. Це дає змогу вводити поняття "задача" не лише на задачах на знаходження суми й різниці, як це робиться традиційно, а на матеріалі перших п'яти видів задач - задачах на знаходження суми, на знаходження різниці, на збільшення або зменшення числа на кілька одиниць, на різницеве порівняння, на знаходження невідомого доданка. Саме робота відразу над п'ятьма видами простих задач ставить учнів в умови свідомого вибору арифметичної дії і виключає заучування способу розв'язування задач окремих видів. Необхідність вибору арифметичної дії визначає здійснення аналізу тексту задачі: виділення умови й запитання, числових даних і шуканого, зв'язків між ними, слів-ознак, на які слід спиратися при складанні схематичного рисунка (а пізніше для вибору виду математичного співвідношення) і вибору арифметичної дії для розв'язання задачі.
Нами розроблено програму ознайомлення першокласників з поняттям задачі й відповідну систему завдань, спрямованих на оволодіння учнями семантичним аналізом тексту задачі та подання результатів цього аналізу у вигляді репрезентативної моделі - схематичного рисунка, і обґрунтування на цій основі вибору арифметичної дії, за допомогою якої розв'язується задача. Програма формування вмінь розв'язувати прості задачі поширюється на 1-4 класи і реалізується за допомогою систем навчальних задач, метою яких є опрацювання в певній формі дій, що складають загальне вміння.
На етапі ознайомлення з поняттям "задача" при засвоєнні її структури учням пропонуються наступні типи завдань: на добір запитання до даної умови; вибір умови до даного запитання; зміну запитання (умови) так, щоб воно було пов'язано з даною умовою (запитанням); завдання з числовими даними, яких баркує, або завдання із зайвими числовими даними; тексти з парадоксальним сюжетом або пародоксальними даними; завдання на аналіз задачного формулювання, в якому частина умови міститься у запитанні або спочатку йде запитання, а потім умова; вибір виразу, який відповідає задачі; вибір тексту задачі, що відповідає виразу тощо. Певну увагу приділено навчанню першокласників складати схематичні рисунки задач, тому пропонуються завдання на вибір схематичного рисунка до даної задачі або вибір задачного формулювання до даного рисунка тощо. Центральною ланкою є ознайомлення учнів з етапами роботи над задачею за памяткою №1.
При формуванні вміння розвязувати прості задачі в 1-му класі діти працюють над задачею за памяткою №1, записуючи задачу у три рядки. Після спеціального навчання першокласників складання короткого запису та ознайомлення з опорними схемами простих задач у 2-му класі вводиться новий порядок роботи - за памяткою №2. У поданих системах
Loading...

 
 

Цікаве