WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психолого-педагогічні основи модульного навчання біології у ВНЗ - Реферат

Психолого-педагогічні основи модульного навчання біології у ВНЗ - Реферат

важливим для здійснення модульного навчання має принцип зворотного зв'язку, оскільки ефективне проектування та організація роботи неможливі без постійного контролю, аналізу та корекції результатів навчальної діяльності учнів.
Рекомендується дотримуватись таких правил: 1) перед кожним модулем проводити вхідний контроль знань і умінь учнів, щоб мати інформацію про рівень готовності до роботи з модулем, у разі необхідності проводиться відповідна корекція знань; 2) обов'язково здійснюється поточний і проміжний контроль у кінці кожного навчального елемента (частіше це "м'який" контроль: самоконтроль, взаємоконтроль, звірка з еталоном тощо); 3) після завершення роботи з модулем здійснюється вихідний контроль.
Поточний і проміжний контроль мають на меті виявлення прогалин в засвоєнні учнями навчального матеріалу та їх перманентне усунення, а вихідний контроль має показати рівень засвоєння учнями змісту модуля, на основі чого відбувається аналіз та корекція знань.
Для успішної роботи учня з модулем важливою умовою є відбір навчального змісту. Він повинен спонукати учня до самостійної продуктивної навчальної діяльності. Бажано, щоб зміст модуля активізував розумову діяльність учня, спрямовував на міркування, пошук, здогадку, орієнтував на успіх. Для реалізації цього принципу велике значення має структура модуля. Вона складається з числа його учбових елементів (надалі - УЕ) плюс три. УЕ-О - в ньому проводиться вхідний контроль знань, формулюється мета вивчення модуля. УЕ передостанній - у ньому дається резюме (або узагальнення). УЕ останній - вихідний контроль.
Рекомендується до модуля робити вкладний листок, в якому окреслені методичні поради вчителю. І це дуже допоможе тим, хто використовує готові модулі. Використовуючи модулі, необхідно здійснювати внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки, інтегрувати навчальний зміст. Інший критерій пов'язаний з необхідністю здійснювати диференціацію навчального змісту модуля, відповідно до рівнів навчальної діяльності учнів: низького, достатнього, середнього, високого.
Важливим критерієм побудови модуля є структуризація діяльності учня за логікою етапів засвоєння знань: сприйняття, розуміння, осмислення, запам'ятовування, застосування, узагальнення, систематизація, контроль та корекція. В модулі повинна бути передбачена можливість для повторення основного змісту. Ця можливість реалізується через навчальний елемент "Резюме". Добре, якщо узагальнення зроблено не тільки словесно, але й у формі таблиць, порівняльних характеристик, графіків, діаграм тощо.
Введення модулів у навчальний процес слід здійснювати поступово. Можна поєднувати традиційну систему навчання з модульною. В старших класах лекційна система цілком поєднується з модульною. Дуже добре вписуються в модульну систему навчання вся система методів, прийомів і форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів: робота індивідуальна, в парах, у групах.
Що ж дає модульне навчання? Проаналізуємо спочатку значення модульного навчання для учня. Головне - це те, що кожний працює самостійно, йому надається можливість отримати консультацію у вчителя, допомогу у товариша, значно глибше усвідомлюється навчальний зміст, весь час можна себе контролювати. При модульному навчанні кожний учень включається в інтерактивну й продуктивну навчально-пізнавальну діяльність, працює з диференційованою за змістом і ступенем допомоги програмою. Відбувається індивідуалізація контролю, самоконтролю, корекції, консультування, ступеня самостійності. Важливо, що учень має нагоду більшою мірою самореалізовуватися і це сприяє формуванню стійкої позитивної мотивації до навчання. Ця технологія навчання гарантує кожному учневі освоєння стандарту освіти і просування на більш високий рівень навчання, розвиток таких якостей особистості, як самостійність і колективізм.
Принципово змінюється і положення вчителя в навчальному процесі. Перш за все змінюється його роль. Завдання вчителя мотивувати учнів, здійснювати керівництво їх навчально-пізнавальною діяльністю через модуль і безпосередньо консультувати школярів і зміст його підготовки до них: учитель не готується до того, як щонайкраще провести пояснення нового матеріалу, узагальнити, систематизувати, перевірити, відкоригувати та оцінити знання учнів, а здійснює теоретичне моделювання з метою визначення шляхів та засобів ефективного керівництва діяльністю школярів. Оскільки керівництво здійснюється в основному через модулі, то основне завдання вчителя - чітко окреслити інтеграційну дидактичну мету модуля та структуризувати навчальний зміст відповідно до мети.
Це вже принципово новий підхід підготовки вчителя до навчального заняття. Він обов'язково призводить до аналізу вчителем свого досвіду, знань, умінь, пошуку ефективних методик. Окреслення мети діяльності учнів, визначення програми їх дій, передбачення можливих ускладнень, визначення форм і методів навчання вимагає від учителя вивчення індивідуальних особливостей учнів. Досвід показує, що вчителі у процесі оволодіння технологією модульного навчання значно зростають професійно. Тому ми вважаємо, що процес оволодіння теорією і практикою модульного навчання - це шлях професійного самовдосконалення вчителя, можливість для його самореалізації.
Для переходу на модульне навчання необхідно створити певні умови. Перша умова пов'язана з мотивацією вчителів. Тут велику роль можуть відіграти методичні об'єднання, які мають виявити ступінь задоволення дітей і батьків освітніми послугами школи, потребами, які залишаються незадоволеними. Друга умова пов'язана з готовністю школярів до виконання самостійної навчально-пізнавальної діяльності: сформованість мінімуму знань і загальних навчальних умінь. Третя умова - це матеріальні можливості школи щодо розмноження модулів, оскільки вони відіграють свою роль, лише коли кожен учень буде забезпечений конкретною програмою дій.
Хочеться застерегти від можливих помилок на початку роботи. Перш за все не слід відразу "виходити" з модулями на всі класи. Спочатку необхідно апробувати модуль на малій групі. Це дозволить оцінити обсяг,структуру, рівень складності змісту, логіку побудови діяльності учнів, систему контролю і самоконтролю і на цій основі внести корективи. Інша помилка вчителів полягає в тому, що в модуль включається дуже великий обсяг змістовної діяльності. Необхідно пам'ятати, що головне не кількість, а якість.
Аналіз досвіду показав, що впровадження у шкільну практику модульного навчання вимагає від учителя насамперед опанування теоретичних основ даної технології. Тому з метою подолання розбіжностей між запитами сучасної школи щодо побудови освітнього середовища та підготовкою майбутніх вчителів у зміст навчальної програми з "Методики навчання біології" [1] включено питання "Особливості нових технологій навчання", яке розглядається як під час читання студентам лекційного курсу з дисципліни, так і на лабораторних зайняттях [2]. Окрім того, студенти НПУ ім. М.П.Драгоманова проходять практику у базових навчальних закладах міста Києва, де працюють творчі вчителі біології (зокрема, Т.Кушнєрова, вчитель біології ліцею №157), які мають цікавий досвід упровадження модульного навчання у шкільну практику та певний методичний наробок.
ЛІТЕРАТУРА
1. Методика навчання біології: Програма навчального курсу для студентів вищих педагогічних закладів освіти / Автори-укладачі: І.В.Мороз, А.В.Степанюк, Н.Й.Міщук, Г.Я.Жирська, Л.С.Барна, О.Д.Гончар. - К., 2004. - 35с.
2. Мороз І.В., Гончар А.Д., Буяло Т.Є., Цуруль О.А., Фруктова Я.С. Методика навчання біології: Практикум. Для студентів вищих педагогічних навчальних закладів біологічних спеціальностей. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2005. - 90с.
3. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. - М.: Народное образование, 1998. - 256с.
4. Юцявичене П.Ю. Теория и практика модульного обучения. - Каунас, 1989. - 138с.
Loading...

 
 

Цікаве