WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психолого-педагогічні основи модульного навчання біології у ВНЗ - Реферат

Психолого-педагогічні основи модульного навчання біології у ВНЗ - Реферат


Реферат на тему:
Психолого-педагогічні основи модульного навчання біології у ВНЗ
Основна мета сучасної школи полягає в тому, щоб створити таку систему навчання, яка б забезпечувала задоволення освітніх потреб кожного учня відповідно до його схильностей, інтересів і можливостей. Для досягнення цієї мети, на думку більшості науковців, необхідно кардинально змінити парадигму учня і вчителя у навчальному процесі. На сьогодні навчальний процес в масовій школі зберігає суперечності між фронтальними формами навчання й індивідуальним способом засвоєння знань, темпом навчально-пізнавальної діяльності учнів; між необхідністю диференціації освіти й одноманітністю змісту технологій навчання; між переважаючим у школі пояснювально-ілюстративним методом викладання та дієвим характером навчання, яке б сприяло формуванню в учнів практично ціннісних умінь і навичок.
Нині у науковій літературі окреслено низку дидактичних підходів, які спрямовані на зняття окремих суперечностей. Стаття має на меті розкрити основи технології, яка, на нашу думку, дозволяє розв'язати усі перераховані вище суперечності.
Перехід навчання на суб'єкт-суб'єктну основу вимагає такої педагогічної технології, яка б забезпечила учневі розвиток його мотиваційної сфери, інтелекту, самостійності, колективізму, схильностей, умінь здійснювати самостійне керівництво навчально-пізнавальною діяльністю. Тому перед шкільною практикою постала проблема пошуку технології навчання, що дозволяє розв'язати цю проблему. На сьогодні такою технологією, на думку багатьох теоретиків та практиків, є модульне навчання.
Вивчення провідних положень теорії діяльності дозволяє стверджувати, що ефективне навчання передбачає таку його організацію, за якої учень сам оперує навчальним змістом, і лише в цьому випадку він засвоюється усвідомлено та міцно, а отже, відбувається процес розвитку інтелекту учня. Нова парадигма полягає в тому, що учень повинен вчитися самостійно, а вчитель - здійснювати керівництво його навчанням, тобто мотивувати, організовувати, координувати, консультувати, контролювати.
Модульне навчання виникло як альтернатива традиційному. Воно інтегрує в собі все те прогресивне, що накопичено в педагогічній теорії та практиці останніх років. Так, наприклад, із програмованого навчання запозичена ідея алгоритмізації діяльності учня: визначення мети, завдань, етапів навчальної діяльності, індивідуалізація темпу навчання, здійснення чітко окреслених, логічно обґрунтованих дій, проміжний самоконтроль та об'єктивна оцінка проміжних результатів роботи; з теорії поетапного формування розумових дій використовується сама її суть - орієнтовна основа діяльності. Кібернетичний підхід збагатив модульне навчання ідеєю гнучкого управління діяльністю учнів. Із психології запозичено наукове трактування та обґрунтування рефлексії. Накопичені узагальнення теорії та практики диференціації, оптимізації, проблематизації навчання - усе це інтегрується в організації модульного навчання, в принципах і правилах його побудови, відборі методів і форм організації процесу навчання.
Найбільш повно основи модульного навчання розроблено П.Юцявичене і висвітлено в монографії "Теорія та практика модульного навчання" [4], яку було видано ще у 1989 році. Слід зазначити, що тривалий час технологія мала експериментальний характер, цікаво, що навіть у такій фундаментальній праці Г.Селевка як "Современные образовательные технологии" [3] 1998 року видання її було залишено поза увагою.
Сутність модульного навчання полягає в тому, що учень самостійно досягає конкретної мети навчально-пізнавальної діяльності в процесі роботи з модулем. Модуль - це цільова функціональна одиниця, в якій об'єднано навчальний зміст і технологію оволодіння ним в систему високого рівня цілісності.
Окрім того, модуль виступає засобом навчання, оскільки до нього входять цільовий план дій, банк інформації, методичне керівництво щодо досягнення очікуваних результатів, ефективної реалізації навчальної мети. Саме модуль може виступати як програма навчання, що індивідуалізована за змістом, методами навчання, рівнем складності, ступенем самостійності, темпом навчально-пізнавальної діяльності учня.
У сутнісних характеристиках модульного навчання закладена його відмінність від інших технологій. По-перше, зміст навчання подається учням в логічно завершених інформаційних блоках, засвоєння яких здійснюється відповідно до мети. Дидактична мета формулюється для того, хто навчається, і містить в собі не тільки вказівки щодо обсягу та змісту навчальної діяльності, але й рівня його засвоєння. Окрім цього, кожен учень одержує від учителя поради у письмовій формі, як раціональніше діяти, де знайти потрібний навчальний матеріал, які засоби навчання використовувати тощо. По-друге, змінюється форма спілкування вчителя й учня. Воно здійснюється через зміст модуля та особисте індивідуальне спілкування. Саме модулі дозволяють перекласти навчання на суб'єкт-суб'єктну основу. Відносини стають більш паритетними.
По-третє, учень працює максимум часу самостійно, вчиться планування навчальної діяльності, самоорганізації, самоконтролю та самооцінки. Це дає можливість йому усвідомити себе в діяльності, самому визначити рівень засвоєння знань, усвідомити прогалини у знаннях та вміннях, визначити шляхи їх подолання.
По-четверте, наявність модулів із друкованою основою дозволяє вчителеві індивідуалізувати роботу з окремими учнями. За такої технології не виникають такі типові проблеми, як брак часу на індивідуальне консультування, дозовану індивідуальну допомогу. Яка ж система дій вчителя щодо підготовки до переходу на модульне навчання?
Насамперед необхідно розробити модульну програму, яка складається з комплексної дидактичної мети та сукупності модулів, що забезпечують досягнення цієї мети. Щоб скласти таку програму, вчителю перш за все необхідно виділити основні наукові ідеї курсу. Так, у курсі шкільної біології виділяються ідеї: єдність хімічного складу організмів; клітина - структурна і функціональна одиниця живого; організм - цілісна система високого ступеня складності; еволюція органічного світу - історичний розвиток живої природи тощо. Потім необхідно структурувати навчальний зміст навкруги цих ідей в певні блоки. Після чого формулюється комплексна дидактична мета (надалі - КДМ). Вона має два рівні: рівень засвоєння навчального змісту учнем і орієнтація на його використання на практиці, а також на вивчення навчального змісту в майбутньому. Потім з комплексної дидактичної мети виділяється інтегруюча дидактична мета (надалі - ІДМ) і формуються модулі, тобто кожний модуль має свою інтегруючу дидактичну мету. Сукупність рішень цієї мети забезпечує досягнення КДМ.
Проте в модулі входять великі блоки навчального змісту. Тому кожна інтегруюча дидактична мета ділиться на локальну дидактичну мету (надалі - ЛДМ) і на їх основі виділяються навчальні елементи. Кожній локальній дидактичній меті відповідає один навчальний елемент. У результаті створюєтьсясвоєрідне дерево цілей: крона дерева - комплексна дидактична мета модульної програми; гілля - інтегруюча дидактична мета для побудови модулів і листки - локальна дидактична мета для побудови навчальних елементів.
Кожному вчителеві, який спромігся на розробку модульних програм, бажано спиратися на певні теоретичні основи і перш за все на основні принципи їх побудови. Одним із них є принцип цільового призначення. Модулі можна розділити на три типи: 1) пізнавальні, які використовуються при вивченні основ наук; 2) операційні - для формування і розвитку способів діяльності; 3) мішані. У школі найчастіше використовуються мішані модулі. Другим принципом модульного навчання є принцип взаємоузгодження комплексних, інтегруючих і локальних дидактичних цілей. Рішення сукупності ЛДМ забезпечує досягнення ІДМ конкретного модуля. Рішення сукупності ІДМ всіх модулів забезпечує досягнення КДМ. Не менш
Loading...

 
 

Цікаве