WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Творча майстерність як основа підтримки саморозвиваючої особистості - Реферат

Творча майстерність як основа підтримки саморозвиваючої особистості - Реферат

нормативів витрати часу учнів та вчителя; створення на уроці сприятливого психологічного мікроклімату, мотивація, стимулювання діяльності учнів, дотримання санітарно-гігієнічних вимог; співвіднесення результатів уроку з метою для визначення його ефективності. Усе це слід враховувати при проектування уроку як певної системи.
Педагогові важливо не тільки дати певну суму знань із свого предмета, а йнавчити учнів розвиватися самим, зорієнтувати кожного на самостійний пошук нових знань, навчити прислухатися до пульсу і вимог епохи. Факторами розвитку педагогічної творчості слід вважати: психологічні особливості кожного педагога, морально-психологічний клімат і рівень згуртованості членів колективу, характер керування в школі з боку адміністрації; нормативно-правове регулювання діяльності педагогів у різних типах сучасної школи; організація матеріально-технічного забезпечення професійної діяльності педагогів. На педагогічну творчість педагога значно впливають загальний і професійний світогляд педагога, його психологічна культура, інтелектуальні здібності.
Недосконалість системи стимулювання творчої роботи педагога, неефективне функціонування системи узагальнення та поширення досвіду творчих знахідок негативно впливають на мотивацію педагога, його творчість та прагнення творчого натхнення, врахування його внеску у шкільні успіхи. Ми повністю згодні з Г.Поляковою, яка вважає, що сучасна система освіти характеризується відсутністю чітко розробленої системи критеріїв оцінювання продуктів творчої діяльності вчителів; ігноруванням творчості як цінності; відсутністю технічної й технологічної бази реалізації творчого потенціалу вчителів у сучасній школі; обмеженням свободи особистості, що розвивається за суворої регламентації всіх видів її роботи (де немає місця творчому компоненту в руслі уроків, практичного заняття); орієнтацією вітчизняної освіти на нетворчих фахівців, у поведінці яких пріоритетним є дисциплінованість і чітке виконання наказів; низькою обізнаністю учителя в технології формування творчих умінь та здібностей учнів [2, с.3-4].
Директор школи як керівник та адміністратор готує педагогічний колектив до роботи з організації самоосвіти; здійснює перспективне планування; забезпечує загальне керівництво і координацію діяльності всіх ланок із самоосвіти вчителя та учнів. Заступник директора з навчально-виховної роботи планує самоосвітню роботу в межах школи, передбачає форми внутрішкільного контролю і методичної роботи з самоосвіти вчителів; проводить індивідуальні консультації для вчителів-предметників з урахуванням їхніх інтересів, труднощів, специфіки роботи; надає допомогу в складанні планів із самоосвіти вчителів; визначає форми контролю за самоосвітою вчителів; організовує проведення інтелектуальних ігор; проводить анкетування, тестування, соціометричні виміри, бесіди з учителями; виявляє найбільш досвідчених педагогів з організації самоосвітньої діяльності учнів; вивчає й узагальнює передовий досвід. Учитель-предметник складає індивідуальний план самоосвіти; виявляє труднощі учнів в організації самоосвітньої роботи і вивчає рівень готовності кожного учня; здійснює коригування планів з урахуванням особливостей груп учнів та організації їхньої самоосвіти. Адміністрація школи використовує ярмарок педагогічних ідей для поширення передового досвіду вчителів та педагогічних працівників з питань самоосвіти.
К.Роджерс сформулював дев'ять основних принципів значущого навчання: 1) учитель має достатньо поваги до себе й до вихованців, щоб зрозуміти, що вони, як і він сам, думають про себе, вчаться для себе; 2) учитель поділяє з іншими відповідальність за навчання й виховання; 3) учитель керується власним досвідом; 4) учень вибудовує свою програму самостійно чи разом з іншими й обирає напрям свого навчання, сповна усвідомлюючи відповідальність за наслідки свого вибору; 5) учитель поступово створює в класі клімат, що полегшує навчання, а далі цей клімат створюють і підтримують самі учні. Таким чином взаємне навчання стає домінуючим; 6) усе спрямовано на підтримку постійного навчально-виховного процесу. Зміст навчання, хоча він і важливий, відступає на другий план. Результат вимірюється тим, чи зробив учень помітний крок уперед; 7) самодисципліна замінює зовнішню дисципліну; 8) учень сам визначає рівень своєї навченості й вихованості, збираючи інформацію від інших членів групи й педагога; 9) за таких сприятливих умов навчально-виховний процес має тенденцію до заглиблення, швидкого просування і зв'язку з життям. Це відбувається тому, що напрямок навчання вибирає сам учень, навчання є власною ініціативою, а особистість (з її почуттями, схильностями, інтелектом) повністю зорієнтована на саморозвиток [3].
Процес удосконалення навчання К.Роджерс розглядає як прояв нового мислення, як істинну реформу освіти, яку не можна забезпечити лише набуттям навичок і вмінь, знань і здібностей учителя, ні розробками і впровадженням у навчальний процес нових експериментальних програм і найсучасніших технічних засобів навчання [3]. Завдання вчителя - створити атмосферу в класі, яка допомагає виникненню учіння, значущого для учня, тобто справжня реформа освіти має базуватися на перебудові певних особистісних настанов учителя, що реалізуються в його міжособистісній взаємодії з учнями.
Результати наукового дослідження свідчать, що ефективність організації педагогічного управління навчально-виховним процесом значною мірою залежить від рівня творчої підготовки педагогічного колективу у процесі управління та управлінської діяльності. Систему педагогічних критеріїв, приміром результативності навчання, можна розділити на такі блоки: навчальний (знання, уміння та навички), виховний, соціального досвіду (знання, навички, вміння); здібностей (психічні та соціальні якості); схильностей (мотиви внутрішнього та зовнішнього характеру), розвиваючий (розвиток особистості учня).
Ми вважаємо, що для подальшого педагогічного аналізу та отримання більш ґрунтовної інформації про процес наукового дослідження необхідна комп'ютерна обробка даних навчально-виховного процесу, розробка моделі особистості вчителя середньої та старшої школи, моделі організації діяльності учнів школи при вивченні навчальних предметів та моделі інтелектуального розвитку учнів різного шкільного віку.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондар В.І. Дидактика. - К: Либідь, 2005. - 264с.
2. Полякова Г. Показники педагогічної творчості вчителя // Психолог. - 2006. - №35 (227). - С.3-5.
3. Rogers C., Freiberg H.I. Freedom to learn. 3-rd ed. - N.-Y.; Oxford; Singapore; Sydney: Maxwell Macmillan Inter., 1994.
Loading...

 
 

Цікаве