WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Умови підвищення ефективності засвоєння учнями знань з біології - Реферат

Умови підвищення ефективності засвоєння учнями знань з біології - Реферат


Реферат на тему:
Умови підвищення ефективності засвоєння учнями знань з біології
Перед сучасним учителем біології сьогодні постає чимало проблем, серед яких - незацікавленість учнів у навчанні. Досвід свідчить про те, що відведеного програмою часу на вивчення багатьох тем недостатньо, а структура, порядок подання тем подекуди не відповідають логічній структурі предмета. Численні терміни й поняття не мають прив'язки до практичного досвіду школярів й не пов'язані логічно між собою. Тому перевантаженість такими поняттями призводить до суто репродукційного їх засвоєння.
Проблеми викладання біології в середній школі належать до найгостріших у сучасній педагогіці, серед яких центральною проблемою педагогічного процесу постає система "засвоєння-забування". Психолого-фізіологічний аспект даної проблеми досліджений ґрунтовно, чого не можна сказати про педагогічний [1; 2]. Суттєвий внесок у встановлення загальних закономірностей пам'яті зроблений вітчизняними психологами. Відомими є фундаментальні психологічні дослідження П.Блонського, Л.Виготського, Л.Занкова, П.Зінченка, А.Смирнова, А.Леонтьєва, С.Рубінштейна, які висвітлюють також і питання педагогічної практики. Цінні відомості про пам'ять подано в працях прикладного характеру, зокрема в тих, що розкривають її в зв'язку з особливостями засвоєння школярами змісту різних навчальних дисциплін [4].
Засвоєння і забування - взаємообернені процеси, що відбуваються одночасно. У момент засвоєння розпочинається забування і лише ціною значних інтелектуальних зусиль вдається стримати цей процес, забезпечити виживання необхідних знань, умінь, навичок. Один з дослідників цього питання І.Підласий висловлює таку гіпотезу: засвоєння і забування є дзеркальними процесами - хід засвоєння повинен повторювати хід забування і навпаки [1; 2].
Оскільки психологічною основою міцності знань вважають пам'ять, ми пропонуємо спиратися на дидактичний принцип міцності знань. Основні прийоми використання принципу міцності знань і умінь у процесі повторення, закріплення і застосування знань і умінь учнів розроблено в педагогічній літературі добре [5]. Метою нашого дослідження була експериментальна перевірка міцності засвоєння учнями знань у процесі вивчення ними біології та встановлення факторів підвищення якості засвоєння знань в умовах насиченості навчальних програм.
Для перевірки реального рівня засвоєння учнями знань у навчальному процесі з біології був організований педагогічний експеримент на базі 9-их, 11-их класів загальноосвітньої школи №32 м. Чернігова у 2005-2006 н. р. До експерименту було залучено 116 учнів. У ході експерименту використовувалась методика "Визначення рівня теоретичного мислення" [3]. Методика нами була модифікована згідно з метою та завданнями дослідження, а саме: відбувався якісний та кількісний аналіз ступеня сформованості понятійного апарату з предмета "Біологія".
Для оцінювання отриманих результатів користувались такими теоретичними положеннями. У кожній категорії, в кожному понятті мають бути 3 ланки, які характеризували б поняття за повнотою, точністю та узагальненістю уявлень. Саме ці ланки використовувались як критерії при оцінюванні якості засвоєння навчального матеріалу (Сзнм1), а також якості збереження навчального матеріалу в пам'яті (Сзнм2, Сзнм3).
З метою виявлення реального стану засвоєння учнями знань було проведено три зрізи, що відображають якість засвоєння та збереження навчального матеріалу, який викладав учитель. Перший зріз було зроблено відразу після вивчення теми: "Сенсорні системи" (9-ті класи) та "Спадковість і мінливість організмів" (11-ті класи). Другий зріз проведено через короткотривалий проміжок часу (тиждень) після вивчення теми. Третій зріз - через довготривалий проміжок часу (2 тижні) після вивчення теми. Тобто, I зріз відображає якість засвоєння навчального матеріалу (Сзнм1), а II і III зрізи - якість збереження його в пам'яті (Сзнм2 та Сзнм3). Процедура виконання завдання займала 10-15 хвилин.
Для учнів 9-их та 11-их класів після проведення дослідження якості знань із вивчених тем через короткотривалий та довготривалий проміжки часу характерним є зниження результатів за критеріями повноти, точності, узагальненості, що свідчить про нестійке збереження знань у пам'яті учнів, а, отже, про невисоку міцність знань (таблиця 1).
Таблиця 1.
Середнє значення показників якості засвоєння знань учнями
9-их, 11-их класів після вивчення тем: "Сенсорні системи", "Спадковість та мінливість організмів".
9-ті класи П* (бали) Т*(бали) У*(бали) (бали) Відтворення знань (%)
Сзнм1 3 2,2 2 7,2 40
Сзнм2 1,95 1,55 1,45 4,95 27,5
Сзнм3 1,95 1,45 1,35 4,75 26,4
11-ті класи П (бали) Т (бали) У (бали) (бали) Відтворення знань (%)
Сзнм1 4,05 2,7 2,25 9 50
Сзнм2 3,6 3,1 2,15 8,85 49,2
Сзнм3 3,4 2,25 1,9 5,68 31,6
*П - повнота, Т - точність, У - узагальненість
Результати експерименту також указують на загальні тенденції в системі "запам'ятовування - забування", які визначені дослідженнями відомих психологів (Г.Ебінгауз, П.Шардаков, В.Лайон) та педагогів (І.Підласий), що підтверджується кривими відтворення (рис. 1). Різницю в показниках 9-их та 11-их класів можна пояснити віковими особливостями, оскільки учні випускних класів вже достатньо вільно можуть орієнтуватися в навчальному матеріалі, а також мати практичні навички його застосування. Окрім того, мислительні навички учнів старших класів також будуть мати вищий рівень, що й підтверджується отриманими даними. Отже, можна зробити висновок про те, що процес забування відбувається найбільш інтенсивно відразу після навчання і сповільнюється з часом.
З метою підвищення якості засвоєння знань і збереження навчальної інформації через короткотривалий та довготривалий проміжки часу пропонуємо реалізувати зміст навчальної роботи з біології на основі розкриття істотних взаємозв'язків між фактами та явищами, що вивчаються, застосовуючи такі методи: термінологічна робота, "мозковий штурм", евристичний метод, інтерактивні методи викладання.
Рис.1 Крива відтворення знань учнями 9-их класів після вивчення теми "Сенсорні системи" (констатуючий етап)
За результатами експерименту в 9-их, 11-их експериментальних класах найвищі бали є максимально можливими за повнотою, показники за критеріями точності та узагальненості суттєво відрізняються від таких у контрольних класах. Також можна зазначити, що в експериментальних класах при проведенні зрізів знань через короткотривалий та довготривалий проміжки часу показники за вищезгаданими критеріями залишаються переважно сталими, чого не можна сказати про показники в контрольних класах (таблиця 2).
Таблиця 2.
Середнє значення показників якості засвоєння знань учнями 9-их, 11-их класів після вивчення тем: "Біологічні основи поведінки людини. Вища нервова діяльність", "Надорганізмові рівні життя".
9-ті класи (експерим.) П* (бали) Т*(бали) У*(бали) (бали) Відтворення знань (%)
Сзнм1 4,3 2,8 2,3 9,4 52,2
Сзнм2 4,1 2,8 2,2 9,1 50,6
Сзнм3 4,1 2,7 2,1 8,9 49,4
9-ті класи (контроль.) П (бали) Т (бали) У (бали) (бали) Відтворення знань (%)
Сзнм1 3,0 2,2 1,9 7,1 39,4
Сзнм2 2,7 2,0 1,6 6,3 35,0
Сзнм3 2,6 1,9 1,5 6,0 33,3
11-ті класи (експерим.) П (бали) Т (бали) У (бали) (бали) Відтворення знань (%)
Сзнм1 4,6 3,1 2,7 10,4 57,8
Сзнм2 4,7 3,1 2,7 10,5 58,3
Сзнм3 4,6 3,0 2,7 10,3 57,2
11-ті класи (контроль.) П (бали) Т (бали) У (бали) (бали) Відтворення знань (%)
Сзнм1 4,4 2,6 2,4 9,4 52,2
Сзнм2 4,2 2,6 2,4 9,2 51,1
Сзнм3 4,0 2,4 2,2 8,6 47,8
*П - повнота, Т - точність, У - узагальненість
Отже, можна говорити про позитивне гальмування процесу забування в найбільш інтенсивну його фазу відразу після навчання і стабілізацію кривої відтворення навчальної інформації учнями з часом (рис.2, 3).
Рис. 2. Крива відтворення знань учнями 9-их класів після вивчення теми "Біологічні основи поведінки людини. Вища нервова діяльність"
Рис. 3. Крива відтворення знань учнями 11-их класів після вивчення теми "Надорганізмові рівні життя"
У ході дослідження проведено також два поточних зрізи з метою виявлення темпу засвоєння учнями знань (Тз) в процесі навчання з використанням в якості завдання по п'ять ключових понять з теми. Методика визначення темпів засвоєння знань описана в літературі [1], нами ж вона була модифікована відповідно до цілей дослідження. Нами зафіксовано позитивне збільшення темпів знань учнями (Тз) в експериментальних класах (88,4 та 89,4% для учнів 9-их класів і 83,7 та 85,2% для учнів 11-их класів) порівняно з контрольними (79,7 та 79,9% для учнів 9-их класів і 80,2 та 80,7% для учнів 11-их класів). Отже, виявляється тенденція зростання темпів засвоєння знань учнями експериментальних класів, що також має позитивний вплив на підвищення рівня міцності знань учнів.
За результатами проведених досліджень можна зробити такі висновки: 1. Процес міцного засвоєння знань є дуже складним. Міцність засвоєння учнями знань обумовлюється організацією навчання, а також залежить від часу навчання. 2. Запропонований підхід у конструюванні навчального матеріалу з біології для учнів 9-их, 11-их класів з використанням методів: термінологічної роботи, "мозкового штурму", евристичного методу, інтерактивних методів викладання виявився ефективним у підвищенні якості засвоєння знань учнями експериментальних класів у порівнянні з контрольними. 3. Було відмічено позитивне гальмування процесу забування в найбільш інтенсивну його фазу відразу після навчання і стабілізацію кривої відтворення навчальної інформації учнями з часом. 4. Виявилась тенденція зростання темпів засвоєння знань учнями експериментальних класів, що також має позитивний вплив на підвищення рівня міцності знань учнів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навчальний посібник. - К.: Україна, 1998. - 343 с.
2. Підласий І.П. Система засвоєння - забування // Педагогіка і психологія. - 1995. - № 2. - С.29-30.
3. Подласый И.П. Педагогика: Новый курс: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений: В 2 кн. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. - 650с.
4. Скребец В.А. Экологическая психология: Программа изучения дисциплины. - К.: МАУП, 1998. - 26 с.
5. Чутко Н.Я. Развитие памяти школьников. - М.: Педагогика, 1982. - 96 с.
Loading...

 
 

Цікаве