WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Криза класичної “польової” біології та її пом’якшення при викладанні біологічних дисциплін у ВНЗ України - Реферат

Криза класичної “польової” біології та її пом’якшення при викладанні біологічних дисциплін у ВНЗ України - Реферат

недостатньо. Проблемою стала нестача навчальної біологічної літератури, що видається на загальнонаціональному рівні. Додаткова література, яка видається по регіонах, має низький науковий рівень, містить багато помилок, а деколи й межує з плагіатом. Набагато гіршою є ситуація в загальноосвітніх навчальних закладах, де загальна забезпеченість засобами навчання у 2000 р. склала 24,1%, у т.ч. лабораторним обладнанням - 15,2%. На 1 вересня 2005 р. обладнання кабінетів біології знизилося до 20,3% [5]. У навчальному процесі ВНЗ неповною мірою використовуються можливості сучасних технічних засобів навчання, у т.ч. електронні версії сучасних підручників та електронні підручники. Це пояснюється, як правило, слабкою матеріально-технічною базою та наповненням вузівських бібліотек сучасною оргтехнікою, нестачею персональних комп'ютерів у студентів, доволі високими цінами за користування послугами Інтернет [5]. Незважаючи на широку мережу суспільних екологічних та природоохоронних організацій, що виникли останнім часом [4], участь у них школярів та студентів досить слабка, вона багато в чому носить формальний характер на тлі чудових декларованих цілей і завдань спілок та райдужних цифр з їхніх звітів, особливо при заявках на чергові гранти.
Слід відмітити, що підготовка кваліфікованого "польового" біолога (зоолога, ботаніка) триває декілька років з наступним постійним тренуванням, вона включає в себе роботу з довідковою та науковою літературою, вивчення загальних та спеціальних навчальних дисциплін, польових та виробничих практик, участь в екскурсіях у природу, експедиціях та наукових конференціях, копітку роботу з колекціями та гербаріями в зоомузеях і гербаріях. На всіх етапах цієї підготовки найважливішу роль відіграє Вчитель-наставник. Самостійно подолати всі "премудрості" професії дуже складно і вдається лише одиницям. Різнобічність професій вимагає від "польовиків" уміння жити і працювати на природі, володіти навичками експедиційної роботи (у т.ч. колекціонувати, фотографувати тощо). На все це в наш час у ВНЗ немає часу й коштів, що впливає на якість підготовки студентів-біологів та їх подальше професійне зростання. З багаторічного досвіду нашої роботи в академічному біологічному інституті, а потім у низці ВНЗ видно, що студенти погано уявляють теоретичні питання "польової" біології, не володіють латиною, не знають складу, ґенези, структури та представників регіональної флори та фауни, особливості біології та поведінки навіть масових широко розповсюджених видів, слабко уявляють біоценотичне та господарське значення важливих видів, не розуміються на тенденціях та закономірностях динаміки флори й фауни. Вони мають цілком загальне нечітке уявлення про проблеми збереження біорозмаїття та заповідної справи, не володіють сучасними методиками польових досліджень, не вивчають та не знають історії біологічних наук, зокрема внеску вітчизняних учених, так само як і найновіших досягнень світової науки та напрямків її розвитку. Усе це вони повинні вивчати, згідно з новою концепцією освіти, самостійно в межах індивідуальної роботи у позааудиторний час, але не можуть із цим упоратися. Припинили виїзди студентів-біологів на природу у вихідні та святкові дні, самостійно чи з викладачами (немає часу, коштів тощо).
Повністю викорінити причини й наслідки кризи, що склалася у сфері біологічної освіти, може лише держава за допомогою цілеспрямованої політики. Правове поле для поліпшення системи освіти створено [3; 6; 7]. Пом'якшити ж кризу та її явища можна на вузівському рівні, у чому переконує досвід Мелітопольського державного педагогічного університету, який має розгалужену структуру як навчально-польових баз і кабінетів, так і наукових підрозділів, які активно впроваджують нову технологію освіти [1]. По-перше, необхідно ширше впроваджувати у практику принцип безперервної біологічної освіти: дитячий садок - школа - ВНЗ - післядипломна практика - аспірантура - докторантура. Важливе місце у цьому процесі мають відіграти позашкільні біологічні заклади та товариства (наукові спілки, еколого-натуралістичні центри, Мала академія наук, шкільні лісництва, зелені патрулі тощо) [8; 10]. Як бази для їх проведення слід ширше використовувати наявні біостанції та навчально-наукові польові бази університетів, які фактично використовуються лише 1-2 місяці на рік для проведення літніх навчальних практик студентів. По-друге, необхідно відновити проходження студентами-біологами виробничих практик у біологічних установах (заповідниках, національних парках, науково-дослідних інститутах тощо), у комплексних наукових експедиціях цих організацій та ВНЗ. Перспективним напрямком слід уважати організацію та роботу студентських проблемних наукових груп, а також активізацію їх діяльності. Добре зарекомендували себе літні екологічні табори - тренінги для школярів, студентів, молоді, організація [10], проведення Шкіл-семінарів з актуальних питань біології, зокрема прикладних аспектів (наприклад, у 2000-2005 рр. Українське товариство охорони птахів успішно провело семінари-тренінги щодо створення ІВА-територій, з обліку виду птахів, що зникає, - деркача, з підготовки та оформлення заяв на гранти, акції "Птах року" та ін.). Але для підготовки молодих спеціалістів особливо важливу роль відігравали й мають відігравати колективні форми роботи - екскурсії, експедиції, семінари, взаємний широкий обмін інформацією та досвідом, особливо, коли поряд старші. Тому дуже популярними в зоологів, наприклад, були й залишаються колективні виїзди на масове кільцювання птахів, міжнародні обліки птахів восени та взимку [8; 9; 10]. З досвіду інших країн слід звернути увагу на створення Візит - центрів сучасного типу в біологічних установах, а також створення мережі діючих навчальних екологічних стежин.
Необхідно розширювати участь школярів та студентів у виконанні тем з грантів, у організації та проведенні наукових семінарів і конференцій, біологічних олімпіад різного рівня. Слід створювати екологічні відеоклуби для молоді та студентів, Інтернет-клуби, поліпшити роботу наукових та природоохоронних товариств. У наш час в Україні нараховується більше 350суспільних екологічних організацій, але вони охоплюють дуже незначну частину молоді. Важливим моментом для підготовки спеціалістів-біологів є їх участь у виконанні міжнародних наукових договорів та проектів, робота за ними безпосередньо у природі, виїзди на стажування в закордонні ВНЗ і наукові центри.
Отже, можемо зробити такі висновки: 1. В останні роки в Україні намітилася криза в підготовці спеціалістів-біологів "польового" профілю, їх нестача в деяких організаціях, що зумовлено багатьма причинами соціально-економічного й організаційного характерів. 2. Система вузівської освіти вже багато років знаходиться у стадії перебудови, що затяглася, й експериментів, що негативно впливає на якість професійної підготовки біологів. 3. Пом'якшити кризову ситуацію можливо за допомогою проведення низки превентивних заходів загальнодержавного, регіонального й місцевого рівнів. Найважливішим є підвищення престижу та соціальної значущості біологічних професій у суспільстві, впровадження принципу безперервної освіти, а у ВНЗ - активізація роботи студентських наукових груп та наукової роботи студентів. Перспективним є відкриття Візит - центрів в установах біологічного профілю (у музеях, заповідниках, НДІ, ВНЗ, ЕНЦ тощо).
ЛIТЕРАТУРА
1. Аносов І.П. Мелітопольський державний педагогічний університет (2000-2005 рр.). Історичний нарис. - Мелітополь: Вид-во МДПУ, 2005. - 228с.
2. Гудина А.Н. Основные черты кризиса украинской орнитологии // Актуальні питання збереження та відновлення степових екосистем. - Аскания-Нова, 1998. - С.257-260.
3. Державна національна програма "Освіта. Україна ХХІ сторіччя". - К.: Райдуга, 1994. - 62с.
4. Довідник Українських НГО, які працюють у галузі екології. - Київ: ISAR, 2001. - 220с.
Loading...

 
 

Цікаве