WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теоретичні узагальнення сучасної біології як складова біологічної картини світу - Реферат

Теоретичні узагальнення сучасної біології як складова біологічної картини світу - Реферат

тільки етапи утворення біологічної картини світу під час навчання біології: початкові уявлення про природу, знання про форми організації живої природи, знання про рівні організації біологічної форми руху матерії, біологічна картина світу.
При цьому залишається не дуже зрозумілим, які знання з біології автор намагається сформувати на другому та третьому етапах цього процесу. Поза увагою дослідниці під час формування БКС залишаються філософські ідеї, теоретичні знання, принципи зв'язку між теоріями тощо. Вона називає вихідні філософські ідеї та поняття міжпредметними, але при цьому перелічує неосновні з них [5].
Виходячи з того, що в науково-методичній літературі відсутні відомості про структуру БКС як частини ПНКС, ми при її розробці керувалися загальними сучасними підходами до побудови природничо-наукової картини світу та логікою розвитку біологічної науки. Тому ПНКС розглядалася нами як така, що складається з ФКС і БКС, котрі є двома її основними рівнозначними складовими, що описують, відповідно, світи неживої і живої природи. БКС спирається на вихідні філософські категорії, що є загальними для всіх галузей знань. Тому у біологічній картині світу конкретизуються філософські уявлення про матерію та її рух, простір та час, взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ природи, взаємодію як загальний атрибут матерії і джерело форм руху матерії. Отже, зазначені філософські категорії є першою обов'язковою складовою БКС. Теорії та закони біологічної науки або теоретичні узагальнення з їх характеристиками (система положень та принципів, понятійний апарат, емпіричний базис тощо) становлять другу складову БКС. Система методологічних принципів, що виражає взаємозв'язок між теоріями - це остання складова біологічної картини світу (рис. 3). Рис. 3, окрім головних складових БКС, відображає чотири частини біологічної теорії (основа, ядро, наслідки, додатки) і розкриває їх структурні елементи.
Рис. 3. Структура БКС
Виходячи із запропонованої структури БКС, цілеспрямоване формування в учнів теоретичних біологічних знань (ТБЗ) під час навчання біології є запорукою не тільки підвищення теоретичного рівня біологічної освіти й закладання в учнів основ теоретичного мислення. Воно сприяє суттєвому підвищенню розуміння школярами біологічної картини світу в цілому. Тому метою нашого дослідження стала розробка дидактичної моделі формування в школярів теоретичних біологічних знань, яка була спрямована на реалізацію зазначеного вище у навчанні біології. Теоретичні біологічні знання визначаються нами як системні знання про фундаментальні біологічні теорії та концепції, що одночасно спираються на емпіричні знання й пояснюють їх, усвідомлюють природничо-наукові закономірності як системоутворюючі зв'язки понять, забезпечують формування цілісної картини світу як складової природничо-наукової картини світу.
Першочерговим в організації формування ТБЗ стало виокремлення тих теоретичних узагальнень біології, поступове розгортання структури яких необхідно передбачити у шкільному курсі біології для досягнення зазначеної мети. Аналіз наукової літератури довів, що біологія - природнича дисципліна, котра знаходиться на початковому етапі своєї теоретизації, але вона вже зараз має теоретичний фундамент, який, на наш погляд, можна розглядати як повноцінну складову БКС. До нього належать клітинна теорія, загальна теорія спадковості (закони Менделя, хромосомна теорія, теорія гену, уявлення про геноміку), загальна теорія мінливості (мутаційна теорія, закономірності комбінативної мінливості, закономірності модифікаційної мінливості, уявлення про механізми мінливості і репарації), загальна теорія еволюції (вчення Дарвіна, синтетична теорія еволюції, закономірності популяційної генетики), концепції структурних рівнів живого і біосфери.
Наступним кроком у створенні моделі був процес відбору принципів для її побудови, які забезпечили б реалізацію і взаємозв'язок у навчанні біології трьох основних складових БКС. Серед них принципи генералізації знань учнів навколо головних теоретичних узагальнень біології був основним. Його змістовними елементами стали: 1) конструювання змісту навчального матеріалу з біології у логічно-історичній послідовності, яке забезпечує під час навчання розвиток основних філософських категорій; 2) систематизація навчального матеріалу навколо основних ідей, що базуються на положеннях основних теорій і концепцій (клітинної, загальних генетичних і еволюційній теоріях та концепцій про структурні рівні живого й біосферу); 3) конструювання розділів курсу з урахуванням дедуктивного шляху формування теоретичних понять "клітина", "ген", "еволюція", "ієрархічність і системність живого", "обов'язковість взаємодії живої системи з довкіллям" у межах структури відповідних теорій і концепцій; 4) поступове розгортання основних складових наукової теорії та реалізація більшості її функцій під час навчання біології із залученням методологічних принципів; 5) розгортання структури теорії разом з короткою історією її становлення й розвитку; 6) здійснення генералізації знань поетапно: I етап (конкретнобіологічна в основній школі) - на базі систематизуючих ідей, заснованих на положеннях головних теорій і концепцій біології; результатом його є емпіричні узагальнення, які становлять основу уявлень учнів про закономірності організації та існування на Землі клітинно-організового рівня живого; II етап(загальнобіологічна у старшій школі) - генералізація знань на основі методологічних принципів, що пов'язують головні теорії та концепції біології в єдине ціле; III етап (наприкінці вивчення всього курсу біології як його узагальнення в старшій школі) - генералізація знань із залученням міжпредметних зв'язків біології з фізикою і хімією та основними філософськими категоріями.
Рис. 4. Змістовно-логічна схема розгортання структури клітинної теорії під час вивчення шкільного курсу біології,
де 1 - систематизуюча, узагальнююча, 2 - пояснювальна,
3 - прогностична функції теорії; а - розгортання основи і ядра клітинної теорії; б - реалізація наслідків клітинної теорії.
Наступність етапів генералізації знань учнів (I і II) стосовно клітинної теорії відображена на рис. 4. Загальнобіологічна генералізація (II етап) закінчується засвоєнням положень сучасної клітинної теорії і оволодінням учнями пояснювальною і практичною функцією теоретичного знання, що проявляється під час виконання ними різноманітних пізнавальних завдань. Інші складові наслідків структури теорії (застосування положень як базис для інших теорій) можуть бути втілені у навчанні біології, як показано на рис. 5. Реалізація цієї складової відображає інтегруючу роль клітинної теорії у шкільному курсі про живу природу.
Рис. 5. Структурно-логічна схема реалізації методологічних принципів під час формування теоретичних біологічних знань в учнів профільної школи (на прикладі клітинної теорії та головних теоретичних узагальнень генетики)
Під час повного розгортання структури інших теорій біології на основі клітинної у профільній школі (II етап генералізації) найбільш повно реалізуються методологічні принципи їх взаємозв'язку: принцип історизму реалізується не тільки між теоріями, але і всередині (див. структуру загальної теорії спадковості і загальної теорії мінливості на рис. 5). Усередині теорії реалізуються і принципи доповнення та відповідності, які дозволяють довести, що поява нових теорій (наприклад, хромосомної) не відхиляє існування законів, які були відкриті раніше (наприклад, законів Менделя), а навпаки, розширює й доповнює уявлення про об'єкт дослідження (властивість живого - спадковість). Ще повніше реалізуються методологічні принципи наприкінці вивчення шкільного курсу біології (III 1етап генералізації). Забезпечується така генералізація залученням міжпредметних зв'язків між природничими дисциплінами, проведенням інтегрованих уроків тощо, метою яких є формування уявлень про ПНКС на базі основних філософських категорій.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика: Учеб. пособие для вузов. - М.: Высшая шк., 1991. - 383с.
2. Вязовкин В.С. Материалистическая философия и химия: Химическая картина природы и эволюция. - М.: Мысль, 1980. - 180с.
3. Гончаренко С.У. Гуманізація освіти як основний критерій розробки засобів реалізації сучасних технологій навчання: Наукові записки. Серія: Педагогічні науки: Засоби реалізації технології навчання. - Випуск 34. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2001. - С.3-8.
4. Державні стандарти базової і повної середньої освіти: Проект // Освіта України. - 2003. - №1-2. - С.2-5.
Loading...

 
 

Цікаве