WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теоретичні узагальнення сучасної біології як складова біологічної картини світу - Реферат

Теоретичні узагальнення сучасної біології як складова біологічної картини світу - Реферат


Реферат на тему:
Теоретичні узагальнення сучасної біології як складова біологічної картини світу
Загальну мету шкільної біологічної освіти Державні стандарти базової і повної середньої освіти декларують крізь низку завдань, серед яких формування знань про наукову картину світу (біологічну її частину) та наукового світогляду окреслено як першочергові [4, с.2].
Проблема формування в школярів природничо-наукової картини світу і світогляду завжди була об'єктом дослідження фахівців, але найбільшої актуальності вона набула останнім часом у зв'язку з панівною тенденцією гуманізації освіти в цілому і природничої зокрема. С.Гончаренко основну суть процесу гуманізації освіти вбачає у її орієнтації на формування переконань особистості, котрі розуміються в широкому значенні як формування загальнонаукової картини світу, її світогляду і прагнення до його реалізації в емоційній (гуманітаризація), інтелектуальній (фундаменталізація) і вольовій (діяльне спрямування) сферах. Ще одним принципом або аспектом гуманізації є її національний характер [3].
Фахівці розглядають наукову картину як граничну форму систематизації теоретичних знань [2]. Одночасно картина світу виступає як окремий елемент метатеоретичного знання або "архетип теоретичного мислення". У цьому випадку під картиною світу розуміють "сукупність загальних уявлень про структуру того або іншого фрагмента об'єктивної реальності, який вивчається даною наукою і лежить в основі теоретичної діяльності в цій науці" [1, с.237]. Наукова картина світу виконує гносеологічні функції, а саме: синтезуючу, світоглядну, методологічну, евристичну, описову і пояснювальну, систематизуючу, а також функцію раціональної наочності. Функція передбачення, що притаманна і теоретичному знанню, розглядається в контексті евристичної функції [2]. Перелік функцій наукової картини світу свідчить про їх ідентичність з функціями теоретичних знань.
Розглянемо коротко, які складові наукової картини світу виокремлюються науковцями. Єдина наукова картина світу складається з природничо-наукової (ПНКС) та соціальної картин світу. Загальноприйнятим є поділ першої на фізичну, хімічну та біологічну. У дослідженнях останніх років, які пов'язані з розробкою принципів формування в середній і вищій школі цілісної картини світу як інтегруючого і гуманістичного фактору у змісті освіти, структура НКС набула певних змін [8]. При цьому дослідники використовують підхід, у якому кількість образів світу пов'язується з рівнями організації матерії [7]. Як самостійні формування виділяються такі рівні: рівень матеріальної організації світу (світ тяжіння, світ ядра, світ електромагнетизму); рівень живої природи, який охоплює організми, популяційно-видові, біоценотичні процеси; рівень людського суспільства, що розглядає процеси взаємодії людей зі світом та між собою.
Окрім цих рівнів, які відповідають фізичній, біологічній і соціальній картинам світу, Е.Носенко включає до наукової картини світу "світ техносфери або світ, який створила людини", математичну картину світу і так звану "мовну картину" [8]. Дослідник наголошує на тому, що поняття "картина світу" може виступати як могутній інтегруючий фактор середньої освіти за умови виконання певних принципів, серед яких зазначена необхідність забезпечення внеску різних картин світу у формування його цілісного образу при провідній ролі наукової картини світу на старшому етапі навчання у середній та вищій школі.
Отже, на сучасному етапі розвитку природознавства ПНКС складається з фізичної (ФКС) і біологічної (БКС) картин світу. Хімічна картина світу (ХКС) розглядається як частина ФКС. Формування в школярів природно-наукової картини світу неможливе без формування часткових картин світу, в тому числі й біологічної. Разом з тим аналіз підходу до конструювання змісту шкільного курсу біології, який відображає чинна шкільна програма, недостатньо сприяє реалізації загальної спрямованості освітньої галузі "Природознавство". Відбувається це, по-перше, тому, що таке конструювання не базується на жодному з панівних підходів, а саме: не відповідає ані принципу орієнтації на структуру об'єктивної реальності, бо не відображає ієрархічну цілісну будову живої природи, ані структури науки, бо не спирається на основні біологічні узагальнення (теорії та концепції). По-друге, зміст навчального предмета "Біологія" не може сприяти повноцінному формуванню біологічної картини світу, бо в ньому недостатньо відображені основні її складові або компоненти понятійної структури. З цих міркувань суттєво ускладнено й формування наукового світогляду школярів під час вивчення шкільного біологічного курсу.
Для ефективної організації досягнення загальної мети освітньої галузі "Природознавство" необхідні чіткі уявлення про структури локальної НКС. Із локальних наукових картин світу найбільш розвинутою з точки зору її компонентів понятійної структури є фізична картина світу, тому вона і має найбільш повне відображення в шкільному курсі фізики. Основні її складові наведено на рис. 1 [11].
Найбільш повно структура ХКС представлена у докторському дослідженні Н.Чайченко, яка, спираючись на доробки В.Степіна [10], проаналізувала роль теоретичних знань у формуванні в учнів хімічної картини світу і виокремила в останній два основні компоненти: концептуальний і чуттєво-образний, діяльність людини зі створення нових матеріалів науковець розглядає у складі ХКС, але наголошує, що він не є основним [12].
Рис. 1. Загальна структура фізичної картини світу
До концептуального компоненту дослідниця віднесла: філософські категорії (матерія, рух, простір, причина тощо); філософські принципи (матеріальна єдність світу, в тому числі органічних і неорганічних речовин; загальний зв'язок і взаємообумовленість явищ, рух пізнання до більш глибокої сутності, взаємозалежність розвитку наукового, в тому числі хімічного, знання від матеріальних потреб суспільства тощо); загальнонаукові поняття й закони (закон збереження і перетворення енергії, періодичний закон тощо); фундаментальні поняття хімії (хімічний елемент, речовина, хімічна реакція). Чуттєво-образний компонент ХКС охоплює сукупність наочних уявлень про об'єкт природи (модель побудови атому, модель електронних хмарин і кристалічних решіток хімічних сполук тощо).
Н.Чайченко робить висновок про те, що у хімічній картині світу (концептуальний компонент) розрізняють основу (філософські категорії та принципи), які утворюють той філософський фундамент, на якому будується хімічна картина світу, та теоретичний базис [12], тобто за базовими компонентами її модель збігається з ФКС. На рис. 2, виходячи з доробку дослідниці, ми наводимо власну схему ХКС, яка розкриває складові зазначених частин ХКС.
Рис. 2. Складові хімічної картини світу
Детальний аналіз структури ХКС, яка представлена на рис. 2, дозволяє зробити висновок про те, що вона за наповненням складових суттєво відрізняється від ФКС. По-перше, у структурі ХКС, окрім зазначених двох, виокремлюється ще чуттєво-образнийкомпонент, який, на наш погляд, є складовою теорії (елемент основи структури теорії - емпіричний базис) і може бути включений до складу теоретичного базису. Виокремлення у структурі ХКС діяльності людини зі створення нових речовин як окремої складової, на наш погляд, суттєво ускладнює формування в учнів цілісних уявлень про неї, бо цей процес певно підкоряється існуючим у хімії законам, закономірностям і теоріям, тому може бути включений як компонент теорії, наприклад, у складі її емпіричного базису або увійти до елементів наслідків теорії - практичне застосування положень теорії. Загалом структура локальної НКС, запропонована Н.Чайченко, нам здається більш складною, ніж попередня для розгортання у навчанні біології.
Аналіз методичної літератури з питань окреслення складу біологічної картини світу свідчить про відсутність ґрунтовних досліджень у цій галузі, незважаючи на те, що Б.Комісаров - провідний методолог сучасної біологічної освіти - вказував на важливість створення в учнів уявлень про наукову картину світу під час вивчення шкільного курсу біології для формування в них наукового світогляду [6].
З ним погоджується А.Степанюк, яка у своїх дослідженнях, присвячених засвоєнню школярами цілісних знань про живу природу, наголошує на необхідності формування в їх свідомості біологічної картини світу як часткової природничо-наукової картини для виховання екологічно свідомої особистості під час вивчення шкільного курсу [9]. Дослідження О.Заболоцької [5], в якому обґрунтовується провідне використання міжпредметних зв'язків у формуванні наукового світогляду школярів, виділяє
Loading...

 
 

Цікаве