WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моніторинг якості біологічної освіти - Реферат

Моніторинг якості біологічної освіти - Реферат


Реферат на тему:
Моніторинг якості біологічної освіти
Проблема якості освіти непокоїть сьогодні всі без винятку країни світу. Нині всі розуміють, що якісна освіта є запорукою випереджального розвитку держави, її конкурентоспроможності на світовій арені. Якість освіти забезпечується постійним контролем з метою своєчасного усунення недоліків та підвищення ефективності функціонування всіх складових системи. Такий контроль отримав назву моніторингу.
Інструментами цілісної системи моніторингу є освітні індикатори, які визначаються як статистичні дані для забезпечення інформацією про стан та напрямки розвитку освітньої системи або її окремих складових, а також моніторинг освітнього процесу - показники, що стосуються навчального плану, кількості навчальних годин, рівня школи тощо.
Процес входження України в єдиний світовий освітній простір вимагає узгодження всіх параметрів національної системи освіти зі світовими підходами. Статистична база щодо освіти в Україні, яка існує на сьогодні, потребує змін та доповнень. При порівнянні вітчизняних показників, наприклад, з індикаторами OECD видно, що деякі з них зовсім відсутні (зокрема, дані про рівень учнівських досягнень з математики та природничих дисциплін, отримані в результаті проведення аналізу в рамках Програми міжнародного дослідження навчальних досягнень учнів (PISA) та Програми міжнародного дослідження щодо оцінювання якості математичної та природничої освіти (TIMSS), оскільки Україна не брала участі у вказаних дослідженнях до останнього часу, а інші лише частково збігаються з використаними OECD. Тож проблема відсутності низки статистичних даних, яка робить неможливим визначення місця системи освіти України у світі та отримання інформації про справжній рівень національної освіти, залишається нерозв'язаною і вимагає від нас наполегливої роботи.
У педагогіці моніторинг має свої етапи становлення й розвитку. Інтерес до моніторингу як явища педагогічного процесу вперше виникає в 30-ті роки ХХ століття. Шлях становлення та розвитку моніторингу у світовій системі педагогіки, за дослідженням О.Локшиною, пройшов три етапи.
Перший етап становлення (30-50-ті роки), посилаючись на американського вченого Р.Тайлера, дослідниця відзначає як такий, що "вперше акцентував увагу на можливості системного підходу в галузі моніторингу, починаючи від адекватного структурування змісту освіти і закінчуючи ефективними процедурами оцінювання навчальних досягнень учнів з основних дисциплін з урахуванням не лише отриманих знань, а й набутих умінь і навичок".
Другий етап (60-70-ті роки) пов'язаний з діяльністю групи вчених Центру порівняльних досліджень у галузі освіти (США), яка ініціює проведення міждержавних моніторингових досліджень шляхом тестування навчальних досягнень учнів. 80-90-ті роки (третій етап) - це час завершення формування моніторингу як цілісної системи.
У 90-х роках ХХ століття інтерес до моніторингу в педагогічній науці та практиці активізується. Сучасні дослідження проблем моніторингу вивчають: ефективність роботи початкових шкіл (Віліс та ін.); рівень розвитку моніторингу в межах загальноосвітніх навчальних закладів (А.Вілохін, А.Ісаєва, Г.Сігеєва, В.Кальней, С.Шишов, Дж.Уілмс та ін.); організацію поточного відслідковування системи набутих знань, умінь і навичок учнів (В.Аванесов та ін.); оцінювання навчальних програм (Д.Кемпбелл та ін.); добір еквівалентних груп, класів для вивчення ефективності експериментальних і контрольних шкіл (Ч.Тедлі та ін.); управління якістю освіти (М.Поташник); управління якістю освіти на основі нових інформаційних технологій (Д.Матрос, Д.Полев, Н.Мельникова та ін.); удосконалення організації освітнього процесу (Л.Мойсеєва та ін.) та інші. Сьогодні відбувається стрімка переорієнтація ціннісних пріоритетів у суспільстві. Перебудова освіти, необхідність переорієнтації й оновлення звичної системи навчання біології учнів шкіл очевидна.
Якість освіти - соціальна категорія, визначає сукупність показників, які характеризують різні аспекти навчальної діяльності освітнього закладу: зміст освіти, форми та методи навчання, матеріально-технічну базу, кадровий склад, які забезпечують розвиток компетенцій учнів. Разом із запровадженням системи зовнішнього незалежного оцінювання Міністерство освіти і науки України зробило ще деякі кроки в напрямку розробки методів з'ясування якості навчальних досягнень учнів. Одним з цих кроків стала підготовка до проведення у 2007 році Міжнародного порівняльного моніторингового дослідження якості природничо-математичної освіти TIMSS. Тому в багатьох вчителів цілком природно постає запитання, як краще підготуватися до цього дослідження. Втілення моніторингу здійснює вплив на методику роботи вчителя. Вірніше, моніторинг ставить перед учителем конкретні методичні задачі, рішення яких і створює умови для його використання в навчальному процесі.
Технологія методичної підготовчої роботи вчителя біології включає: виділення еталонів засвоєння навчального матеріалу з біології для всіх учнів, які визначені Державним стандартом базової і повної середньої освіти. У відповідності з ними вчитель визначає навчальні одиниці для засвоєння кожним учнем; визначення рівня засвоєння цих навчальних одиниць (впізнання, розуміння, використання тощо), а потім - підбір контролюючих засобів для того, щоб перевірити досягнення встановленого рівня; розробка підсумкового контролюючого засобу, який дозволяє впевнитися в досягненні результату за основними темами та розділами навчальної програми біології.
З метою впровадження компетентнісно орієнтованого підходу до навчально-виховного процесу та підвищення якості освіти з біології пропонується технологія формування ключових життєвих компетенцій (мотиваційної, соціальної, функціональної) на базі моніторингового дослідження. Новизною запропонованої технології є те, що вона перш ніж стимулювати та підтримувати процес самоосвіти дитини, створює умови для самоосвітньої діяльності, активної взаємодії, у процесі якої індивід виступає як суб'єкт і тим самим задовольняє свої потреби. Якість біологічної освіти (результат) визначається рівнем сформованості ключових життєвих компетентностей (схема 1).
Програма моніторингового дослідження включає:
1. Мета програми: вивчення рівня сформованості ключових компетентностей та їх відповідності вимогам програми з біології.
2. Гіпотеза дослідження: якщо проектувати освітню систему на основі компетентнісно орієнтованого та моніторингового підходів, то: забезпечуються умови для повноцінної самореалізації кожного учня; підвищується рівень сформованості ключових життєвих компетентностей; підвищується якість біологічної освіти; розширюються можливості для толерантної, продуктивної взаємодії між учителем та учнем.
Схема 1
Структура якості біологічної освіти
Якість біологічної освіти
(рівень сформованості ключових компетентностей)
Мотиваційна Соціальна
компетентність
Loading...

 
 

Цікаве