WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Тенденції розвитку фізики як навчального предмета в середній загальноосвітній школі України - Реферат

Тенденції розвитку фізики як навчального предмета в середній загальноосвітній школі України - Реферат

спрямовану до єдиної мети виховання учнів, а представляли лише ряд окремих ідей і наукових положень, частково проведених і підкріплених практикою навчання в школі. Але в цілому вони створювали необхідну передумову для подальшого якісного перетворення методики фізики й оформлення її в наукову теорію.
ІІІ період - фізика в загальноосвітніх навчальних закладах дореволюційної України (1900 - 1917 роки).
Основні методичні ідеї, які були розроблені в розглянутий нами період, уперше внесли в історію викладання фізики наукове підгрунтя. Методичнадумка кінця ХІХ - початку ХХ ст. внесла істотні корективи в розуміння цілей і завдань курсу фізики, ролі фізичного експерименту у викладанні і його зв'язку з теоретичним навчанням, місця і ролі математики в курсі фізики, розв'язування фізичних задач і принципів добору навчального матеріалу. Разом з тим, вона висунула цілий ряд нових методичних понять, які відіграють досить важливу роль у викладанні фізики: лабораторні роботи, концентрична і ступінчата побудова курсу фізики, зв'язок курсу фізики з практикою та явищами повсякденного життя, загальноосвітні екскурсії й ін.
ІV період - фізика в середній загальноосвітній школі України у перші роки радянської влади - 40 роки ХХ століття.
До 1920 р. ми не мали загальнодержавних програм. У 1920 р. відділом єдиної трудової школи Наркому з метою надати певну єдність змісту роботи школи були видані перші зразкові навчальні плани та програми для шкіл I і II ступенів.
1923 р. відбулися зміни в змісті і методах роботи шкіл. У липні цього ж року було опубліковано "Схеми програм" Державної Вченої ради, в яких проголошувалося комплексне вивчення навчального матеріалу, а окремі предмети як такі скасовувалися. При побудові комплексних програм значною мірою втратили свою самостійність навіть такі навчальні дисципліни, як математика й фізика, які вже міцно утвердилися в навчальних планах середньої школи.
Перші післяреволюційні підручники були переробленими перевиданнями популярних дореволюційних підручників К.Д.Краєвича і Г.М.Григор'єва. Найбільше поширення мав підручник О.Й.Бачинського "Фізика в трьох книгах", уперше виданий у 1915 р. [1]
Першим оригінальним післяреволюційним підручником була "Фізика" Миколи Володимировича Кашина - автора першої вітчизняної "Методики фізики". Завершив цикл "Робочих книг з фізики" (панівним типом підручника в цей період з усіх предметів були "Робочі книги") підручник І.І. Соколова для 9-го року навчання, останнього (п'ятого) року навчання фізики.
У постанові ЦК ВКП(б) від 25 серпня 1932 р. "Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі" засуджене некритичне перенесення в нашу школу "Дальтон-плана" і прийняте рішення створити стабільні підручники високого рівня.
Програми з фізики, які були розроблені після 1932 р., були реалізовані в підручниках: "Курс фізики" Г.І.Фалєєва й О.В.Пьоришкіна [18], "Курс фізики" І.І. Соколова (стабільний підручник) [15].
У роки Великої Вітчизняної війни робота в багатьох школах ускладнилася через недолік приміщень, труднощі у придбанні приладів, часті залучення учнів до різноманітної суспільно корисної роботи. Зменшення випуску методичної літератури, числа досвідчених вчителів і заміна їх малопідготовленими спеціалістами - все це також позначилося негативно на викладанні фізики в масовій школі. Однак у багатьох учителів фізики і під час війни не тільки був збережений колишній рівень викладання, але й з'явилися в роботі нові цінні сторони.
V період - розвиток теорії і практики навчання фізики в період відбудови народного господарства України (1945 - 1967 роки).
Після закінчення другої світової війни розпочався новий період у розвитку української методики навчання фізики.
У 1949 р. в країні було здійснено перехід до загальної обов'язкової семирічної освіти. З 1954 р. в українській методичній науці з'явилися нові оригінальні ідеї і підходи до здійснення політехнічної освіти і професійної орієнтації учнів у навчанні фізики в середній загальноосвітній школі.
У досліджуваний період (1945 - 1967 рр.) відбувався подальший розвиток шкільного курсу фізики з урахуванням завдань практичної підготовки учнів, вдосконалювалися його зміст і структура. Значних успіхів було досягнуто в розвитку методики й техніки шкільного фізичного експерименту та в розвитку методики навчання розв'язувати фізичні задачі.
У навчальній програмі з фізики (1954 р.) уперше було введено обов'язковий фізичний практикум у 8-10 класах. Система двох ступенів курсу фізики середньої школи, яка в методиці розроблялася тривалий час, отримала завершення в програмі з фізики восьмирічної і середньої школи (1959 і 1961рр.).
Упродовж усього досліджуваного періоду зміст шкільного курсу фізики систематично вдосконалювався, він доповнювався відомостями про найновіші досягнення науки та її практичне застосування. Але курс шкільної фізики залишався класичним: в ньому не знаходили відображення дві важливі сучасні фізичні теорії - теорія відносності і квантова механіка [3].
У методиці навчання фізики постали проблеми приведення змісту курсу фізики у відповідність із сучасним станом науки та реалізації загально-дидактичних принципів, у тому числі доступності навчального матеріалу.
VI період - реформа фізичної освіти 1967-1972 років у середній загальноосвітній школі, її наслідки та подальший розвиток теорії і практики навчання фізики (1967-1990 роки ХХ ст.).
Досліджуваний період характеризується переходом на сучасний зміст фізичної освіти, подальшим удосконаленням роботи школи і підвищенням її ролі у вихованні підростаючого покоління. Реформа фізичної освіти (1967-1972 рр.) гостро поставила питання про зближення шкільного курсу з ідеями і методами сучасної фізики. Характерною особливістю нової програми було підвищення її наукового рівня, що досягалося послідовним використанням ідей, методів і засобів сучасної фізики.
Детальний аналіз стану фізичної освіти в період в 1967-1990 рр. виявив цілий ряд проблем, які особливо гостро постали в кінці 80-х років. Це проблема змісту шкільної фізики, вдосконалення методів і організаційних форм навчання, комп'ютерної підтримки курсу фізики, розробки нового покоління підручників, які відповідали б цілям і структурі сучасної школи, методичного забезпечення курсу тощо.
Актуальним було й сьогодні залишається питання, яким має бути сучасний курс фізики в середній загальноосвітній школі.
Loading...

 
 

Цікаве