WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток мислення майбутніх педагогів як умова їх професійно-педагогічної підготовки - Реферат

Розвиток мислення майбутніх педагогів як умова їх професійно-педагогічної підготовки - Реферат

кожен з них має галузь застосування - в залежності від особливостей навчального матеріалу, зокрема, його складності. Узагальнення розрізняють не тільки за способом його здійснення, а й за обсягом. На основі окремих фактів, явищ та ознак створюються часткові узагальнення. Нескладні зв'язки та взаємозумовленості лежать в основі поурочних узагальнень. Підставою для тематичних узагальнень є окремі закономірності, ідея конкретного предмета. Підсумкові узагальнення відображають основні ідеї, закони, теорію психології. Міжпредметні узагальнення - закони та закономірності суміжних наук. Наприклад, часткове узагальнення: які основні особливості розвитку молодшого учня? Поурочне узагальнення: які фактори визначають розвиток особистості учня? Тематичне узагальнення: якими знаннями загальних закономірностей повинен оволодіти вчитель, щоб правильно керувати процесом навчання? Підсумкове узагальнення: якими є основні закономірності розвитку особистості в процесі навчання та виховання? Міжпредметне узагальнення: яке значення педагогічних, психологічних та філологічних знань, умінь і навичок у роботі вчителя з учнями різних вікових періодів?
Усі ці види узагальнення можна здійснювати, на думку психологів, тільки з дотриманням певних умов. По-перше, для повноцінного узагальнення необхідні не будь-які факти, а типові, суттєві, які підкреслюють найважливіші ознаки й, насамперед, студенти повинні з розумінням засвоїти фундаментальні факти в їх системі, тобто мотивовано сприйняти та усвідомити, глибоко зрозуміти їх. А це сприяє зв'язку теорії з практикою в процесі професійної підготовки. По-друге, основою теоретичних узагальнень є свідоме засвоєння знань.
Для того, щоб студент оволодів прийомом емпіричного узагальнення, можна запропонувати йому таке правило-орієнтир: 1) виділіть головні поняття із запропонованого вам завдання. Перевірте, як ви розумієте сутність тих явищ, які вони відображають; 2) відберіть основні типові факти з матеріалу даної теми (розділу, курсу); 3) порівнюючи їх між собою, виділіть загальне, суттєве; 4) зробіть висновки, тобто сформулюйте закономірність, основну ідею, закон.
В основу теоретичного узагальнення можна покласти таке правило-орієнтир: 1) виділіть головне поняття із запропонованого вам завдання. Перевірте, як ви розумієте його значення; 2) виділіть основні характеристики матеріалу, що вивчаєте; 3) проаналізуйте конкретний матеріал, прослідкуйте еволюцію його розвитку; 4) зробіть висновки, тобто сформулюйте закономірність, основну ідею, закон.
Така послідовність дій щодо узагальнення значно підвищує якість засвоєння матеріалу. Уміння узагальнювати знання, методи, прийоми роботи означає, що мислення студента набуло такої якості, як системність, що є важливим компонентом підготовки майбутніх учителів до роботи в школі й сприяє виробленню в них пізнавальної та професійно-педагогічної спрямованості.
Однією з необхідних якостей мислення є вміння обґрунтовувати власні судження, тобто доказувати. Доказ - це складний прийом розумової діяльності, який складається з обґрунтування певного положення шляхом наведення суджень, правдивість яких безперечна. Він є складною розумовою дією, в якій поєднуються аналіз, синтез, абстрагування, виділення головного, суттєвого. Ця робота вимагає від студентів педагогічних знань, умінь установлювати зв'язок між складними процесами та явищами.
Доказ має свою постійну структуру: тези, аргументи, спосіб доказу, висновки. Тези - положення, правдивість яких треба довести. Тези мають бути чіткими, ясними, в процесі доказу не відмінюватися іншими, не повинні мати в собі логічного протиріччя. Аргументація - це судження, правдивість яких перевірена та доведена практикою. Вони мають відповідати дійсності. Доказ за способом дії може бути прямим і непрямим. Під час прямого доказу безпосередньо обґрунтовуються тези, думка розгортається послідовно. Під час непрямого - правдивість тез обґрунтовується внаслідок спростування протилежного твердження.
Необхідною умовою процесу формування вміння доводити, на нашу думку, є засвоєння студентами правил доказу, які можуть бути представлені в загальному вигляді так: 1) сформулюйте тезу (положення, які необхідно довести); 2) дайте визначення поняттю головної тези; 3) підберіть переконливі, достовірні аргументи; 4) визначте спосіб доказу; 5) зробіть висновки.
Найбільш складні дії необхідно пояснювати студентам докладно. При розкритті головного поняття тези треба з'ясувати в студентів розуміння ними тих явищ, які воно відображає.
Чітке визначення основного поняття тези допомагає студентам звузити поле пошуку аргументів. А щоб аргументи мали переконливий та незаперечний характер і стосувалися певного поняття, тези, потрібно вміти виділити головну думку кожного аргументу й співвіднести її з тезою. У разі необхідності студентам треба допомогти усвідомити хибність своїх відповідей і навчити їх висловлювати думки логічно, послідовно. Це матиме місце лише тоді, коли буде постійна увага всіх до змісту й форми кожного слова й думки, що звучать в аудиторії. У цьому неоціненну допомогу може надати організація рецензування відповідей товаришів та взаєморецензування рефератів.
План рецензії відповіді студента: 1) якою була відповідь за змістом: чи все необхідне сказав доповідач, чи додав він щось до матеріалу підручника, чи виділив головне; 2) логіка відповіді: послідовність викладу матеріалу; наскільки він був доказовим, аргументованим; чи були аргументи необхідними та достатніми; чи правильно зроблено висновки; 3) мовлення студента: правильність, темп, виразність.
План роботи із взаєморецензування: 1) Чи правильно, зрозуміло розкрито основну ідею проблеми? 2) Чи правильно складено план; чи відповідає він змісту роботи? 3) Яка послідовність та взаємозв'язок питань плану? 4) Чи достатньо аргументовані питання? 5) Загальна оцінка роботи (її змістовна, логічна, емоційна та граматична сторони).
Таким чином, система завдань, які студенти виконують під час навчання, допоможе їм ґрунтовно оволодіти матеріалом певних навчальних курсів, розвинути творчість, навчить застосовувати набуті знання на практиці, й, без сумніву, сприятиме формуванню їх професійно-педагогічного мислення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондаренко С.М. Учите детей сравнивать. - М.: Просвещение, 1981. - 96 с.
2. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. Логико-педагогические проблемы построения учебных предметов - М: Педагогика, 1973. - 422 с.
3. Давыдов В.В. Практика - основа эмпирической и теоретической ступени познания. - М.: Педагогика,1973. - 124 с.
4. Демиденко В.К. Розвиток ініціативи студентів педвузів - важлива умова підготовки майбутніх учителів до творчої професійної діяльності // Тези Всеукраїнської наукової конференції. - К., 1993. - С.37-39.
5. Демиденко В.К., Гречишкина А.П., Прайсман Б.Д. Активизация учебной деятельности студентов при изучении интегративного курса психологии // Тезисы докл. науч-практ. конф. "Применение активных форм и методов в преподавании психолого-педагогических дисциплин". - Измаил, 1991. - С.46-47.
6. Кондаков Н.И. Логический словарь. - М.: Наука, 1975. - 712 с.
7. Сластёнин В.А. Система связи учебных занятий по педагогике со школой // Педагогическая практика в системе подготовки будущих учителей. - М.: Педагогика, 1978. - С.34-42.
8. Ушинский К.Д. Собрание сочинений. - М., 1950. - Т.4. - 468 с.
9. Философский словарь. - М., 1975. - 662 с.
Loading...

 
 

Цікаве