WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психолого-педагогічні та методичні умови організації самостійної роботи студентів у світлі болонського процесу - Реферат

Психолого-педагогічні та методичні умови організації самостійної роботи студентів у світлі болонського процесу - Реферат


Реферат на тему:
Психолого-педагогічні та методичні умови організації самостійної роботи студентів у світлі болонського процесу
Людство помітно змінює орієнтири в бік демократії, піднесення авторитету особистості. Усе це робить своєрідний виклик освіті, зумовлює потребу її радикальної модернізації. Тому, починаючи ще з 2003-2004 рр., Україна зробила кроки до реформування системи освіти у напрямку вимог Болонського процесу.
Болонська система пропонує кредитно-модульну технологію, яка має такі особливості: індивідуальний режим навчальної роботи, а саме, вивчення навчального матеріалу в особистому темпі; домінування самостійної пізнавальної діяльності; створення спеціальних дидактичних матеріалів для самостійної роботи; зміна функцій викладача (організація, керівництво, загальна орієнтація у навчальному матеріалі, консультування, контроль); зміна позиції студента (ініціативність у режимі роботи над навчальним матеріалом, самостійне планування своєї роботи, відповідальність за виконання намічених планів і т.д.).
Кредитно-модульну систему навчання можна назвати особистісно орієнтованою, оскільки вона орієнтована на формування та розвиток студентів як суб'єктів навчального процесу і спрямована на саморозвиток та самоактуалізацію студентів через індивідуалізацію та самостійну пізнавальну діяльність.
З розвитком самостійної навчальної діяльності у студентів (з низького рівня до високого) діяльність викладача і студента змінюється. А саме, зменшується доля участі викладача у спільній діяльності зі студентом. Від організуючої, плануючої та контролюючої вона стає більш рекомендуючою й орієнтуючою. Студент стає більш активним, тепер він виступає не об'єктом, а суб'єктом діяльності. А це, в свою чергу, сприяє підвищенню рівня розвитку самостійної роботи студентів у процесі пізнання нового, робить цей процес самокерованим, що дозволяє студентові займатися самонавчанням і в подальшому житті. Виходячи з цього, запропонована тема є актуальною.
Мета нашої роботи - розглянути шляхи організації самостійної роботи студентів у системі кредитно-модульного навчання.
По-перше, розглянемо таке поняття, як "самостійна робота". Так, у теорії і практиці мають місце розбіжності, пов'язані з трактуванням цього поняття. Самостійна робота є основою будь-якого навчання, а особливо навчання у вищій школі. При підготовці творчого спеціаліста всі інші форми навчальної діяльності є лише допоміжними, вказує А.Молибог [11].
Аналіз наукової літератури дозволив виділити основні підходи до визначення такого поняття, як "самостійна робота". Так, низка науковців вказують, що самостійна робота - це: 1) різноманітні види індивідуальної та групової пізнавальної діяльності студентів, які здійснюються ними на аудиторних заняттях і в позааудиторний час (Р.Нізамов, Н.Сагіна та ін.); 2) різноманітні типи навчальних завдань, які виконуються під керівництвом викладача (П.Підласистий, М.Гарунов, Н.Нікандров, Л.Зоріна, М.Скаткін та ін.); 3) система організації роботи, при якій управління навчальною діяльністю студентів відбувається за відсутності викладача і без його безпосередньої допомоги (В.Граф, І.Ільясов, В.Ляудіс, Н.Сагіна, О.Чиж); 4) робота студентів, яка проводиться за спеціальним індивідуальним навчальним планом, складеним на основі врахування індивідуальних особливостей і пізнавальних можливостей студентів (С.Архангельський, Л.Деркач, І.Шайдур, Н.Сагіна та ін.).
Отже, складність вивчення проблеми пов'язана з тим, що відсутня єдина думка стосовно самостійної роботи студентів. Так, якщо самостійна робота - метод навчання, то її можна вважати засобом закріплення та тренування, вироблення вмінь та навичок. А якщо самостійна робота - форма організації навчальної діяльності студентів, то вона виступає засобом розвитку творчих здібностей та професійного мислення.
Так, у кредитно-модульній системі навчання СРС є не чим іншим, як формою організації навчальної діяльності та засобом формування самостійності та активності особистості, вміння ставити й самостійно вирішувати теоретичні і практичні завдання. Саме активність та самостійність студента сприяють готовності особистості до подальшого самонавчання.
В.Козаков також уважає самостійну роботу студентів специфічним видом діяльності навчання, головною метою якого є формування самостійності суб'єкта, а формування його вмінь, знань та навичок відбувається опосередковано через зміст та методи всіх видів навчальних занять [3, с.14-15]. Мета самостійної роботи студентів полягає у розвитку "такої риси особистості, як самостійність, а саме здатність організовувати та реалізовувати свою діяльність без стороннього керівництва і допомоги" [3, с.11].
Отже, ми бачимо, що існує багато трактувань самостійної роботи студентів. Але якщо всі ці погляди об'єднати та виділити головне, то виходить, що: самостійна робота студентів - це основна форма організації навчання, яка включає різноманітні види індивідуальної і колективної навчальної діяльності, яка здійснюється на аудиторних та позааудиторних заняттях з урахуванням індивідуальних особливостей і пізнавальних можливостей студентів під керівництвом викладача або без його безпосередньої участі. А метою СРС є не тільки формування у студентів уміння самостійно поповнювати свої знання та вільно орієнтуватися у потоці наукової інформації, а й формування активності та самостійності як необхідної умови для подальшого самонавчання.
Які ж форми організації навчання передбачає кредитно-модульна система навчання? Такі ж, як і у традиційній системі навчання: аудиторна та позааудиторна робота [8, с.18]. Але кредитно-модульна система навчання більше часу відводить на позааудиторну навчальну діяльність студентів, а саме: самостійну навчальну діяльність без участі викладача. Самостійна навчальна діяльність має місце і в аудиторній навчальній діяльності, хоча вона відбувається під керівництвом викладача.
Перебудова системи освіти ставить нові вимоги до особи викладача, методів і техніки викладання. Так, при кредитно-модульній системі навчання традиційна лекція замінюється різноманітними формами активної лекції, що дозволяє значно підвищити творчий поведінковий потенціал аудиторії. Це такі лекції, як: бінарна, лекція-візуалізація, лекція із заздалегідь запланованими помилками, лекція-конференція, лекція-діалог, лекція із застосуванням ігрових засобів, лекція-консультація тощо.
А.Фурман пропонує проблемно-модульну організацію лекційного матеріалу: кожний навчальний модуль, незалежно від кількості годин, має диференціюватися на три типи лекцій - науково-інформаційну, науково-проектну та світоглядно-рефлексивну [12]. Спинимось на цьому детальніше.
Проблемно-модульна лекція - це організоване спілкування лектора зі студентською аудиторією (50 і більше осіб), у процесі цього створюється сприятливий соціально-психологічний клімат у ході спільного розв'язання суспільної або наукової проблеми, також здійснюється діловий, інформаційний та психологічний обмін знаннями,вміннями, нормами та цінностями між студентами і викладачами. У ході проблемно-модульної лекції формується мотивація освітньої діяльності як основа розвивальної взаємодії.
Науково-інформаційна лекція покликана висвітлити прогресивні способи добування й використання теоретичних знань з конкретної проблемної теми курсу. Головна мета цієї лекції - виявити і довести фундаментальні залежності, що організуються в розумовій діяльності людини у вигляді теорій, законів, понять, наукових фактів. Лекція будується на пошуковій взаємодії - це постановка запитань, суперечка або діалог. І завершується вона розв'язанням пропонованого припущення, версії, гіпотези реальних соціальних, наукових та особистісних проблем. На цій лекції має місце домінування наукових знань та пізнавальних умінь над соціально-культурними нормами і
Loading...

 
 

Цікаве