WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психологічні аспекти організації виховної роботи зі студентами у вищих навчальних закладах - Реферат

Психологічні аспекти організації виховної роботи зі студентами у вищих навчальних закладах - Реферат


Реферат на тему:
Психологічні аспекти організації виховної роботи зі студентами у вищих навчальних закладах
Проблема виховання майбутніх фахівців із вищою освітою на сьогоднішній день набуває особливої актуальності. Метою суспільства стає духовне вдосконалення особистості, на що акцентується увага в державних нормативних документах та актах. Зокрема, Закон України "Про вищу освіту" передбачає створення таких умов навчання та виховання, які б забезпечували "можливість інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості" [1, с.75]. На це спрямовує також "Національна доктрина розвитку освіти в Україні". "Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей і молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури, виховання громадянина, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору та діяльності, спрямованої на процвітання України" [5, с.165].
Реалізувати це завдання можливо лише за умови єдності трьох складових освіти - навчання, розвитку і виховання. Проте є деяка різниця в ролі навчання і виховання в становленні особистості фахівця: 1. Навчання діє на індивідуально-виконавчий зміст діяльності, формує знання, уміння і навички. Виховання ж формує ставлення, смисли діяльності. 2. Навчанню певним чином притаманні примуси. Наприклад, якщо отримаєш "незадовільно", не буде стипендії або не одержиш диплом. Діє навіть суперництво ("Я ж не гірший за інших"). У вихованні ж повинні діяти і діють дещо інші психологічні механізми. Наприклад, вивчити тему (щоб одержати позитивну оцінку) - не обов'язково означає любити цей предмет, не порушувати дисципліну (бо можуть покарати) - не є проявом поваги до викладача як людини.
У діяльності викладача навчання і виховання нероздільні (Г.Костюк). Тому навчання, освіта - це основний, хоч і не єдиний шлях виховання. Виникає питання: як поєднати навчання і виховання в цілісному процесі становлення особистості? Завдання виховання завжди включає в себе завдання організації спеціальної провідної діяльності, яка слугує виховній меті. У студентському віці - це навчально-професійна діяльність, яка передбачає взаємодію трьох взаємопов'язаних блоків: операційно-дійовий блок (система цілей, дій, операцій, які формують професійні знання, уміння і навички), блок потреб, мотивів і інтересів, блок міжособистісного та ділового педагогічного спілкування викладача і студентів.
Проблеми вищої освіти, шляхи їх розв'язання були предметом обговорення на підсумкових колегіях Міністерства освіти і науки України 2005, 2006 років (м. Київ), Всеукраїнському педагогічному форумі (м. Полтава), Всеукраїнському форумі "Трудовий потенціал і перспективи його розвитку" (м. Київ), регіональних нарадах ректорів (м. Київ, Харків, Львів, Одеса), круглому столі "Ринок освітніх послуг та ринок праці" (м. Київ).
Приєднання України до Болонського процесу є незаперечним фактом міжнародного визнання української системи вищої освіти, важливим кроком на шляху реалізації стратегічного курсу України до Європейського Союзу. "Разом з тим, - як зазначив міністр освіти і науки України С.Ніколаєнко, - це вимагає від нас подальших колективних зусиль щодо забезпечення відповідності вітчизняної вищої освіти європейським стандартам та успішного її входження до єдиного європейського освітнього простору як рівноправного партнера" [4, с.1] (рис. 1).
Рис.1. Традиційна структура організаційно-виховної
роботи в університеті
Управління виховним і культурно-освітнім процесом у вищих навчальних закладах передбачає: розроблення організаційної структури управління вихованням студентів та функціональних обов'язків безпосередніх учасників і підрозділів управління; наукове обґрунтування системи управління виховним процесом у новій моделі вищої освіти на початку ХХІ століття; вдосконалення традиційної структури служби управління на всіх рівнях від академічної групи до ректора ВНЗ; організацію і надання систематичної допомоги студентським деканатам і радам студентського самоврядування, наставникам академічних груп в організації позаудиторної роботи з боку ректорату, деканатів факультетів, відділів ВНЗ; організацію здорового способу життя студентів та навчання їх валеологічної культури в системі роботи клубів, гуртків; забезпечення системно-цільового підходу до планування організаційно-виховної роботи серед студентів; науково-методичну роботу організаторів виховного процесу з проблем позааудиторної діяльності, які б відповідали інтересам і нахилам студентів; проведення заходів щодо організації відпочинку, дозвілля й попередження правопорушень серед студентської молоді; забезпечення національної спрямованості виховного процесу, тісного зв'язку з ідеалами, традиціями й іншими соціально значущими надбаннями української і світової культури; розвиток ініціативи і самодіяльності студентів, залучення їх до активної участі в громадському житті з опорою на діяльність студентських громадських організацій та ін.
Ректорат у своїй діяльності базується на принципах: системність процесу виховання; безперервність і спадкоємність у вихованні; єдність історичного, національного та загальнолюдського у вихованні; розвиток національної свідомості, прищеплення любові до свого народу, поваги до його культури, традицій, звичаїв, а також поваги до культури інших народів, оволодіння цінностями української та світової культури в усіх сферах життєдіяльності; гуманітаризація, гуманізація виховання; єдність навчання та виховання; співробітництво, партнерство, взаємодія між викладачем і студентом, що сприяє поглибленому процесу навчання, перетворенню студента в активного суб'єкта навчання та виховання; індивідуалізація виховного процесу - діалектичне поєднання індивідуальних і колективних форм. Переорієнтація з безпосереднього колективного впливу на індивідуальні форми виховної роботи; інтеграція традиційних і нових форм виховної роботи; гармонізація родинного та суспільного виховання, що базується на поєднанні й координації виховних зусиль родини та ВНЗ; формування творчої активності, самодіяльності студентської молоді, що проявляється в поєднанні педагогічної майстерності з ініціативою та самодіяльністю студентів, у ствердженні життєвого оптимізму та розвитку навичок позитивного мислення; активізація студентського самоврядування (студентські ради факультетів, гуртожитків, університету, студентські клуби за інтересами тощо); формування в усіх підрозділах і структурах ВНЗ особливого мікроклімату теплоти й довіри, доброзичливості та взаєморозуміння, співробітництва та взаємодопомоги, спрямованих на створення внутрішньої єдності всіх членів колективу та взаємної підтримки один одного на всіх рівнях; системне формування особистості майбутнього фахівця через вплив усіх функціонуючих у ВНЗ структур і підрозділів як унавчальний, так і позанавчальний час; світський характер виховної роботи серед студентської молоді, несумісний з пропагандою насильства, жорстокості, людиноненависницьких теорій.
Кафедра як важлива ланка реалізації виховного потенціалу ВНЗ. Вирішення завдань національного виховання студентів, визначення його змісту, форм, методів і напрямів залежить здебільшого від рівня організації цієї роботи кафедрами вищих навчальних закладів і особливо кафедрами гуманітарного циклу. Кафедри планують, визначають мету і завдання виховної роботи, її організаційні принципи, керуючись концептуальними засадами гуманітарної освіти в Україні, Концепцією виховання дітей і молоді в національній системі освіти, Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, іншими нормативними документами з актуальних проблем виховання студентської молоді, враховуючи специфіку навчального закладу, запити і потреби студентів.
Виховна робота кафедри полягає в наступному: формування професійних якостей сучасного спеціаліста як людини, особистості; проведення професійно орієнтаційної, інформаційно-просвітницької, культурно-виховної роботи серед студентів, розвиток їх творчих та інтелектуальних здібностей, залучення до різноманітної діяльності за інтересами, участі в культурно-освітній, спортивно-оздоровчій та інших видах діяльності; сприяння роботі рад студентського самоврядування факультетів, гуртожитків; навчального закладу в цілому; безпосередня участь у реалізації заходів, що проводяться ректоратом, на факультетах, у гуртожитках, клубах; організація роботи наставників академічних груп студентів (участь у навчально-виховних і громадських, культурно-освітніх і культурно-виховних
Loading...

 
 

Цікаве