WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психологічні проблеми вдосконалення міжособистісної взаємодії в навчально-виховній діяльності викладача - Реферат

Психологічні проблеми вдосконалення міжособистісної взаємодії в навчально-виховній діяльності викладача - Реферат

пов'язане з розвитком психологічної служби ВНЗ. Нами розроблена оригінальна методика "Квадрат інтересів першокурсників" Л.Добровольської (науковий керівник Є.Павлютенков). Дані психодіагностики потрібні перш за все самому студенту, наставнику академічних груп (куратору), викладачам. За нашими дослідженнями, майже третина студентів не може повністю включитися в навчальний процес перші три місяці.
Адаптації першокурсників до умов вищого навчального закладу сприяє система заходів, яка впроваджується в МДПУ: робота з комплектування академічних груп, ритуал "Посвята у студенти"; зустрічі з "Гостем університету"; спецкурси "Вступ до спеціальності", "Психологічні основи педагогічного спілкування"; знайомство з історією університету і його випускниками (історичний музей університету); організація психологічної служби в університеті та гуртожитках; запровадження кредитно-модульної системи навчання, що дозволяє контролювати самостійну роботу і допомагати першокурсникам.
Студентський колектив проходить кілька стадій за різною згрупованістю, наявністю громадської думки, авторитетністю активу й рівнем вимогливості особистості до себе. На думку Л.Виготського, роль педагога зводиться до того, щоб бути організатором соціального виховного середовища, регулятором і контролером його взаємодії з кожним студентом. Прямий обов'язок професорсько-викладацького складу всього ВНЗ насамперед полягає в тому, щоб допомогти студентові в процесі становлення його не тільки як майбутнього спеціаліста, але й як особистості, сприяти створенню всередині мікроструктури атмосфери свободи, самоповаги і творчості.
У студентському житті переплітаються лінії формальних і неформальних зв'язків. Але, на жаль, групи формуються за рішенням адміністрації, не враховуючи бажання студентів та інші фактори сумісності й рівня соціальної зрілості. Щиру зацікавленість долею студента можна спостерігати рідко. Це не віртуальне припущення, а реальний стан справ.
Думаючи про покращення умов навчання й виховання, викладачеві слід цікавитись не тільки навчальними програмами й методами викладання, але й життям студента. Відомо, що люди відрізняються характером, інтелектом, здатністю до самооцінки, емоційністю. Ці індивідуальні особливості бажано враховувати в процесі особистісно середовищної взаємодії. Без цього неможливо ефективно впливати на студентство.
Безумовно, якість набутих знань залежить від самого студента. Але не можна дозволити, щоб молодь університету проявляла себе як соціальна група тільки через цей провідний вид діяльності.
Дослідження доводять, що в останні роки постійні контакти в межах навчального мікросоціуму послаблюються. Можливо, що послабився інтерес молоді до знань. Якщо при цьому студент не зміг самоствердитись у межах основного соціуму, він потрапляє до системи психічного та морально-психологічного дискомфорту.
Ми припустили, що втілення в систему навчання студентів-майбутніх педагогів елементів тренінгової форми навчання дозволить удосконалити їх комунікативні здібності та навички міжособистісної взаємодії. Основними завданнями занять соціально-психологічного тренінгу є: допомогти студентам усвідомити і творчо застосувати знання ознак та способів навчального комунікативного діалогу, основні правила його ведення; розвивати комунікативність, емпатію, толерантність студентів; формувати самосвідомість і самоорганізацію студентів шляхом засвоєння особливостей комунікативного діалогу; напрацьовувати практичні навички ведення комунікативного діалогу.
Наш досвід роботи в межах запропонованої моделі тренінгу свідчить про те, що така робота дуже перспективна. І хоча в певної частини досліджуваних комунікативні вміння залишилися на низькому рівні або взагалі не були сформовані, ми вважаємо, що той підхід, який намітився в нашій роботі щодо розв'язання проблеми спілкування, надалі може бути ефективно використаний при здійсненні практичної підготовки майбутніх педагогів.
Аналіз результатів діагностики рівня полікомунікативної емпатії на констатувальному етапі експерименту показав, що певна кількість студентів має низький рівень емпатії. Такий стан підготовки майбутніх педагогів упливає на рівень сформованості в них навичок педагогічного спілкування.
Аналіз результатів емпіричних досліджень виявив, що потреба у спілкуванні у студентів досить низька. Зокрема, лише трохи більше половини досліджуваних показали середній рівень сформованості комунікативних умінь (50,7%), показники розвиненості на високому рівні з усієї вибірки становлять 9,3%, у решти (40%), цей рівень є низьким.
Одна з основних переваг тренінгу в тому, що під час занять студент активно взаємодіє з іншими. Працюючи в групі, учасник може активно засвоювати та відпрацьовувати нові, не використані раніше вміння й навички, не відчуваючи при цьому дискомфорту та неприйняття з боку інших людей. Із цього погляду тренінг варто розглядати як інтенсивну підготовку до більш активного професійного та повсякденного спілкування [3, с.637].
Важливе місце в системі особистісно середовищних стосунків студента займають комунікативні зв'язки з професорсько-викладацьким складом. Зараз переважають суб'єкт-об'єктна парадигма, авторитарний стиль, компанійська поведінка з боку студентів, формалізм педагогічних заходів. Більш доцільною була б суб'єкт-суб'єктна взаємодія, яка ставить за мету розвиток творчого потенціалу студентів на базі співробітництва, прагнення до самореалізації і самовираження обох суб'єктів у навчальному процесі, удосконалення техніки спілкування.
Виникає також необхідність пожвавити роботу органів студентського самоврядування. Студентське самоврядування у вищому закладі освіти функціонує з метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків та захисту їх прав і сприяє гармонійному розвитку особистості студента, формуванню в нього навичок майбутньогоорганізатора, керівника.
Проведений аналіз вищезазначеної проблеми дозволяє дійти таких висновків. 1. Одним із завдань викладача ВНЗ на всіх етапах становлення студента є допомога в розкритті свого Я, свого покликання. Під час організації викладачем впливу на свій об'єкт потрібно враховувати те, що студент не народжується суб'єктом педагогічної діяльності, а стає ним під упливом навчально-виховних засобів.
2. Навчальна програма університетів майже не передбачає курсів, спецкурсів з психологічних основ педагогічного спілкування для студентів непсихологічних спеціальностей, що, на нашу думку, призводить до негативних наслідків, коли студент-відмінник у реальному соціальному просторі не може передати учням свої знання, досвід, налагодити з ними ефективну взаємодію, в результаті чого виникає агресивність, депресія, розчарування в професії вчителя тощо.
3. За результатами апробації корекційно-комунікативного тренінгу можна відзначити, що корекційна робота з профілактики й подолання труднощів у спілкуванні впливає на підвищення рівня комунікативних, організаційних здібностей, сприяє подоланню психологічних проблем студентів у сфері спілкування в період адаптації та подальшої соціалізації.
Визначаючи суттєву роль психологічної допомоги та освіти молоді у забезпеченні їх психічного і психологічного здоров'я, запобігання антисоціальним виявам (наркоманії, алкоголізму тощо), гуманізації суспільства, вважаємо, що необхідна найшвидша розробка і внесення доповнень про психологічну службу вищих навчальних закладів до наказу "Про затвердження положення про психологічну службу системи освіти України" від 03.05.99 №127, тому що нині посада психолога введена тільки в дошкільних закладах та середній школі. Отже, необхідність створення психологічної служби ВНЗ є нагальною соціальною проблемою, невідкладною потребою сьогодення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 456 с.
2. Соціально-психологічні проблеми організаторської діяльності // Соціальна психологія. - 2006. - №1 (15). - С.179-180.
3. Шапар В.Б., Тимченко А.В., Швыдченко В.Н. Практическая психология. Инструментарий. - Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 688 с.
Loading...

 
 

Цікаве