WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психологічні проблеми вдосконалення міжособистісної взаємодії в навчально-виховній діяльності викладача - Реферат

Психологічні проблеми вдосконалення міжособистісної взаємодії в навчально-виховній діяльності викладача - Реферат


Реферат на тему:
Психологічні проблеми вдосконалення міжособистісної взаємодії в навчально-виховній діяльності викладача
Сьогодні, виходячи зі світових тенденцій, незмірно зростає значення формування гармонійно розвинутої, суспільно активної особистості. Усі ланки системи освіти України ставлять за мету підготувати високоосвічених, усебічно розвинених спеціалістів. Підготовка кваліфікованого фахівця передбачає не лише оволодіння студентами необхідним обсягом теоретичних знань, практичних умінь та навичок, а й надбання ними професійно значущих особистісних якостей, котрі дають змогу успішно адаптуватися до майбутньої діяльності, набувати соціальної та особистісної зрілості, прагнути фахового й особистісного самовдосконалення.
Період навчання у вищому навчальному закладі, під час якого здійснюється професійна ідентифікація та професійна адаптація майбутнього спеціаліста, - найбільш важливий для розвитку особистості фахівця будь-якої педагогічної спеціальності. І від успішного психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу великою мірою залежить ефективність підготовки молодих кадрів. Низька психологічна культура студентів спричиняє появу внутрішніх та міжособистісних конфліктів, які ведуть до особистісних дисгармоній, фрустрацій, тривоги, негараздів у навчанні, особистому житті, оволодінні професією, невміння спілкуватися в соціальному просторі.
Соціально-психологічні аспекти вдосконалення комунікації та міжособистісної взаємодії в педагогічній діяльності викладача залишаються проблемою, практична реалізація якої залежить від вирішення цілої низки організаційних, науково-методичних питань у період навчання та виховання студентської молоді. Будь-який вид людської діяльності передбачає соціальну та психологічну взаємодію людей. У сучасних умовах демократизації системи освіти питання взаємодії викладача і студента - одне з пріоритетних. Викладач є своєрідним менеджером, який здійснює організацію та управління навчально-виховним процесом. Значний практичний інтерес викликає процес удосконалення комунікативних та організаторських здібностей особистості викладача, студента в системі конструктивного спілкування.
Дослідження вчених (А.Алексюк, М.Амосов, Б.Ананьєв, М.Буланова-Топоркова, А.Дмитрієв, А.Духавнєва, І.Кон, В.Лісовський, С.Самигін, З.Єсарева та ін.) присвячені вивченню особливостей розвитку особистості студента. Комунікативні та організаційні здібності органічно пов'язані між собою, значною мірою перетинаються, взаємозумовлюються. Л.Кудряшова, Л.Уманський, Б.Федоришин підкреслюють, що організаційні вміння - це вміння впливати на людей з метою успішного вирішення ними певних задач, уміння оперативно розбиратися в ситуаціях, що склалися, вміння спрямовувати взаємодію людей у необхідне річище. В останні роки з'явились роботи, які виділяють суб'єкт-суб'єктні стосунки в педагогічному процесі, тобто визнають управляючу функцію педагога і функцію самоуправління того, хто вчиться. На нашу думку, найбільш результативними засобами розв'язання вищезазначеної проблеми є висококваліфікована, послідовна, систематична діяльність усього колективу ієрархічної системи управління навчального закладу і своєчасна, ефективна організація роботи психологічної служби університету.
Мета нашої роботи - дослідити процес адаптації студентів першокурсників, використовуючи психодіагностичні методики ("Шкала довір'я" Розенберга, "Тест на виявлення комунікабельності" В.Ряховського, "Запитальник на контактність" Форвергера, "Методика діагностики міжособистісних відносин" Т.Ліри) [3, с.570], дослідити рівні якостей та здібностей, які складають організаційно-комунікативний потенціал студентів; апробувати авторську методику "Квадрат інтересів першокурсників" Л.Добровольської (науковий керівник Є.Павлютенков) та запропонувати можливі шляхи вдосконалення комунікативної та організаційної взаємодії викладача зі студентом у педагогічній діяльності, розробивши програму соціально-психологічної корекції.
Автори статті брали участь у ІХ Міжнародній науково-практичній конференції "Психологічна наука і практика: соціально-психологічні проблеми удосконалення організаторської діяльності", яка відбулася в листопаді 2005 р. в Міжрегіональній академії управління персоналом. За результатами роботи конференції були прийняті рекомендації. Деякі з них досить слушні: налагоджувати конструктивну комунікацію, інформаційний обмін на всіх рівнях системи управління; розвивати у керівників (менеджерів) якості і властивості особистості, необхідні для успішного виконання організаторської функції; розвивати етичну складову професійної культури керівників і працівників організацій на основі гуманістичної спрямованості їх особистості [2, с.180].
Які фактори впливають на забезпечення оптимального соціально-психологічного клімату в студентському колективі, в системі "студент-викладач", "студент-студент", "студент-батьки", "батьки-викладач"? Вони надзвичайно різнопланові, мають своїм джерелом як широкі соціальні умови, так і індивідуальні психічні та психологічні особливості кожного учасника педагогічного процесу [1, с.222].
Дослідно-експериментальна робота здійснюється на базі Мелітопольського державного педагогічного університету (далі МДПУ) викладачами кафедри загальної психології. В експерименті взяли участь 80 студентів І-ІII курсів соціально-гуманітарного та філологічного факультетів.
Слід зазначити, що одним із завдань викладача навчального закладу на всіх етапах становлення студента є допомога у розкритті свого Я, свого покликання. Викладачу необхідно допомогти кожному студентові адаптуватися до педагогічного процесу у вищому навчальному закладі. Період соціально-педагогічної адаптації для студентів - це засвоєння молодою людиною норм студентського життя, включення в систему міжособистісних стосунків групи.
Процес адаптації студентів проходить на декількох рівнях пристосування: до нової системи життєтворчості; до зміни режиму праці й відпочинку; до входження в новий колектив. На перших курсах складається студентський колектив, формуються навички й уміння раціональної розумової праці, організаційні, комунікативні здібності, усвідомлюється покликання до обраної професії, встановлюється система самоосвітньої діяльності і самовиховання професійно-значущих якостей.
Важливо відзначити, що різке руйнування звичного робочого стереотипу студента іноді призводить до нервових зривів і стресових реакцій. З цієї причини період адаптації, пов'язаний з руйнуванням попередніх стереотипів, може на перших порах зумовлювати і порівняно низьку успішність, і труднощі в міжособистісному спілкуванні, що ми спостерігали в період дослідження.
У проведених нами дослідженнях процесу адаптації першокурсників визначилися такі головні труднощі: негативні переживання, пов'язані з виходом учорашніх учнів зі шкільного колективу, заснованого на моральній допомозі й моральній підтримці; невизначеність мотивації вибору професії; недостатня психологічна підготовка донеї; невміння здійснювати психологічну саморегуляцію поведінки й діяльності; звичка до повсякденного контролю з боку педагогів; пошук оптимального режиму праці й відпочинку в нових умовах; налагодження побуту і самообслуговування, особливо при переході з домашніх умов до умов гуртожитку; відсутність навичок самостійної роботи; невміння конспектувати, працювати з першоджерелами, словниками, каталогами, довідниками, комп'ютерною технікою.
Усі ці труднощі різняться за своїм походженням. Одні є об'єктивними, інші носять суб'єктивний характер і пов'язані зі слабкою підготовкою, дефектами виховання в сім'ї та школі. При зарахуванні сучасного абітурієнта до ВНЗ в основному враховується лише його успішність - рівень знань. Відсутність іншої інформації у викладача призводить до того, що процес залучення студентів до життя університету затягується. Для вироблення тактики і стратегії, що забезпечує оптимальну адаптацію студента до ВНЗ, важливо знати життєві плани, інтереси першокурсника, систему домінуючих мотивів, рівень претензій, самооцінки, здатність до свідомої регуляції поведінки і т.п. Успішне розв'язання цієї проблеми
Loading...

 
 

Цікаве