WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток мотиваційної готовності до діяльності в процесі підготовки майбутніх практичних психологів - Реферат

Розвиток мотиваційної готовності до діяльності в процесі підготовки майбутніх практичних психологів - Реферат


Реферат на тему:
Розвиток мотиваційної готовності до діяльності в процесі підготовки майбутніх практичних психологів
Нині проблема становлення висококваліфікованих фахівців набуває все більшого значення. Сучасне суспільство ставить до випускника ВНЗ особливі вимоги, серед яких важливе місце посідають високий професіоналізм, активність і творчість. Процес удосконалення підготовки майбутніх фахівців в умовах сучасної освіти досить складний і обумовлений багатьма чинниками. Одним із них є ступінь адекватності мотиваційних настанов вступу до ВНЗ і набуття професії. На думку М.Алексєєвої, "мотиваційно-потребова відповідність майбутньої діяльності є важливою умовою формування творчо активної й соціально зрілої особистості" [6, с.141].
Проблема мотивації є однією з фундаментальних як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології. Разом з тим, як зазначав Х.Хекхаузен, "навряд чи знайдеться інша така ж галузь психологічного дослідження, до якої можна було б підійти настільки з різних боків, як до психології мотивації" [2, с.38].
Дослідженням мотивації займалися такі видатні психологи, як Х.Хекхаузен, В.Асєєв, А.Леонтьєв, П.Якобсон, А.Маркова, Ю.Орлов та інші. Складність і багатогранність проблеми мотивації обумовлює різноманітність розуміння її сутності, природи, структури, а також функцій мотивів.
Над розв'язанням найбільш суперечливого у психології мотивації питання про зіставлення мотиву і потреби працювали С.Манукян, М.Божович, О.Леонтьєв та інші. Багато дослідників проблеми мотивації людської діяльності сходяться в тому, що мотивація являє собою складну систему, до якої залучені певні ієрархічні структури (В.Асєєв, М.Божович, А.Маслоу, Б.Дадонов) та різні види мотивів (Б.Ломов, П.Якобсон). Недостатня вивченість проблеми розвитку мотивації в студентському віці й обумовлює актуальність нашого дослідження.
Як свідчать дослідження С.Фескіної, Н.Іванової, Н.Комусової, розвиток професійної спрямованості студентів у ВНЗ визначається попередніми і більш ранніми формами вираження позитивного ставлення до професії й мотивами, що стоять за цим ставленням. Було виявлено, що провідними мотивами перебування у ВНЗ є захоплення навчальним предметом та інтерес до професії [9, с.252].
Становлення майбутнього фахівця, на думку В.Якуніна, Н.Нестерової, можливе лише за умови сформованого мотиваційно-ціннісного ставлення. Н.Нестерова, аналізуючи психологічні особливості розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів, поділяє весь період навчання на три етапи: I етап (I курс) характеризується високими показниками професійних і навчальних мотивів, що керують навчальною діяльністю. Разом з тим вони ідеалізовані, позаяк обумовлені розумінням їх суспільного, а не особистісного змісту. II етап (II, III курси) відрізняється загальним зниженням інтенсивності всіх мотиваційних компонентів. Пізнавальні та професійні мотиви перестають керувати навчальною діяльністю. III етап (IV-V курс) характеризується тим, що зростає ступінь усвідомлення та інтеграції різних форм мотивів навчання [9, с.354].
Автори, що займаються вивченням студентства, спробували виділити критерії типологізації студентів. Так, В.Лісовський та А.Дмитрієв, крім ставлення до навчання, ввели такі підстави, як наукова і суспільно-політична активність, загальна культура й колективізм.
Відомо, що навчальна діяльність полімотивована, оскільки процес навчання відбувається для учнів не в особистому вакуумі, а в складному взаємозв'язку соціально обумовлених процесів. Тому основною проблемою будь-якої професійної освіти є перехід від актуальної навчальної діяльності студентів до засвоюваної ними професійної діяльності. З позиції загальної теорії діяльності такий перехід відбувається насамперед по лінії трансформації пізнавальних мотивів студента в професійні мотиви фахівця. Тобто одними з провідних у загальному мотиваційному синдромі навчання є пізнавальні та професійні мотиви студента [5, с.9]. Виходячи із цього положення, можна зробити висновок про те, що мотивація студентів протягом їхнього навчання у ВНЗ зазнає певних змін, тобто має свою динаміку від курсу до курсу.
О.Гребенюк, вивчаючи формування інтересу до навчальної і трудової діяльності, виділяє 4 рівні розвитку мотивації навчально-трудової діяльності. I рівень (низький) характеризується нечисленними позитивними мотивами навчальної і трудової діяльності. Переважно це мотиви уникнення незручностей чи дискомфорту. Пізнавальні інтереси аморфні, ситуативні. II рівень - виявляється інтерес до навчального матеріалу, всі позитивні мотиви пов'язані лише з результативним аспектом, орієнтовані на успіх, досягнення результату, навчання виступає як засіб досягнення мети. III рівень - сформованість усіх компонентів, чітка мотивація, спрямованість та стійкість пізнавальних мотивів. IV рівень - глибоке усвідомлення мотивів, загальна цілеспрямованість.
Багато досліджень, проведених на студентських групах, присвячені вивченню впливу мотивації на успішність навчання студентів у ВНЗ. Так, приміром, у дослідженнях М.Липкіна та Н.Яковлева було встановлено, що успішність навчання у ВНЗ залежить від багатьох аспектів психофізичної активності. Одним із цих чинників успішності є, на їхню думку, мотиваційна складова діяльності [3, с.134].
Існує також експериментальне положення (М.Крилов) про те, що в більшості учнів інтерес до змістової складової професії як провідний мотив вибору виявлений у значно меншому числі випадків, ніж побічні підстави: скоріше стати матеріально заможним, за компанію з друзями та ін. [7].
Причому, як зазначає В.Обносов, студенти, що не мають досить повних і правильних уявлень про свою майбутню професію, на кінець навчання рідше демонструють намір працювати надалі за спеціальністю (I курс - 98%, II курс - 89%, ІІІ курс - 62%).
На питання "Яку роботу ви хотіли б одержати після закінчення ВНЗ?" були отримані наступні відповіді: свою специфічну діяльність частіше обирають студенти I курсу (53%) та V курсів (44,6%), і рідше - студенти III курсу (25%). При цьому простежується певна динаміка значущості мотивів для студентів у виборі майбутньої діяльності. Ця динаміка характеризується тим, що з переходом від молодших курсів до старших стабільно знижується частка студентів, які керуються мотивом пізнання, водночас зростає число тих, хто має намір будувати своє ставлення на основі престижності майбутньої професії. Метою нашого дослідження було вивчення мотиваційної сфери студентів-психологів, динаміки їх мотиваційно-ціннісного ставлення до професії в процесі навчання.
Практичне значення нашого дослідження полягає в тому, що вивчення ціннісного змісту мотивів вступу до ВНЗ і подальшої їх динаміки у ході навчання є важливим для ефективності формування правильного емоційно позитивного ставлення до майбутньої трудової діяльності й здійснення диференційованого підходу в навчально-виховній роботі зі студентами з різними типами мотивації.
У нашому дослідженні брали участь студенти I, III, V курсівМелітопольського державного педагогічного університету. Для розв'язання поставлених завдань нами були використані такі методики: тест-запитальник для вимірювання мотивації досягнення (ТМД); запитальник термінальних цінностей (І.Сенін); методика ціннісних орієнтацій М.Рокича.
Експериментальне дослідження потреби у досягненні мало наступні результати: високий рівень - студенти 5-го курсу (30%), середній рівень - студенти 3-го курсу (66,8%), студенти 1-го курсу (36,4%).
Дослідження за допомогою запитальника термінальних цінностей І.Сеніна дало підстави констатувати, що для групи I курсу найбільш значущою є термінальна цінність "духовне задоволення", а найбільш значущою життєвою сферою - навчання та освіта. Однак згідно з даними дослідження переважними цінностями щодо життєвих сфер є: "власний престиж" (що більшою мірою реалізується у сфері професійного життя), "високе матеріальне становище" (у сфері сімейного життя) і "духовне задоволення" (у сфері громадського життя).
Для III курсу найбільш значущою є термінальна цінність "високе матеріальне становище", а найзначимішою життєвою сферою - так само навчання й освіта. При цьому провідна термінальна цінність "високе матеріальне становище" найбільшою мірою реалізується у сферах навчання й освіти, родинного та громадського життя. Найзначимішим у групі студентів V курсу є "високе матеріальне становище", що реалізується переважно в сімейному житті.
За результатами дослідження, проведеного за методикою М.Рокича, ми розподілили студентів на кілька груп за переважними цінностями (див.табл.1).
Таблиця 1
Групи студентів за переважанням цінностей
Курси Здоров'я, кохання, наявність гарних і вірних друзів, життєва мудрість Активне ділове життя, цікава робота, матеріально забезпечене життя Особистісні характе-ристики Інші
І 41,9% 55,4% 0 2,7%
III 47,7% 48,5% 0 3,8%
V 46,2% 49,6% 0 4,2%
Психологічними дослідженнями встановлено, що високомотивовані особистості схильні виявляти значні вольові зусилля у своїй діяльності й досягати значних результатів.
У результаті експериментального дослідження нам вдалося виокремити низку чинників, які детермінують мотивацію навчання студентів: почуття компетентності, особиста зацікавленість і самодетермінація, причинні схеми та формування цілей. Актуалізуючи ці чинники, можна впливати на мотивацію навчальної діяльності молоді.
ЛІТЕРАТУРА
1. Аритова О.Н. Влияние мотивации на структуру целеполагания // Вестник МГУ. Серия "Психология". - 1998. - №4. - С.40-52.
2. Вартанова И.И. К проблеме диагностики мотивации // Вестник МГУ. Серия 14: "Психология". - 1998. - №2. - С.36-42.
3. Забродин Ю.М., Сосновский Б.А. Мотивационно-смысловые связи в структуре направленности личности // Вопросы психологии. - 1989. - №6. - С.22-30.
4. Кокурина И.Г. Методика изучения трудовой мотивации: Учебно-методическое пособие для студентов фак. психологии гос. ун-тов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. - 56 с.
5. Краснорядцева О.М. Особенности профессионального мышления в условиях психодиагностической деятельности. - Барнаул, 1998. - 68 с.
6. Маркова А.К., Орлов А.Б., Фридман Л.М. Мотивация учения и ее воспитание у школьников. - М., 1989. - 154 с.
7. Практическая психология в образовании / Под ред. И.В.Дубровиной. - М., 1997. - 88 с.
8. Рогов Е.И. Личность в педагогической деятельности. - Ростов н/Д, 1994. - 144 с.
9. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека. - М., 1996. - 226 с.
Loading...

 
 

Цікаве