WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості розвитку професійно-значущих якостей студентів психологічних спеціальностей - Реферат

Особливості розвитку професійно-значущих якостей студентів психологічних спеціальностей - Реферат


Реферат на тему:
Особливості розвитку професійно-значущих якостей студентів психологічних спеціальностей
Актуальність дослідження проблеми розвитку професійно значущих якостей у студентів психологічних спеціальностей визначається зростанням у нашому суспільстві потреби в ефективній психологічній допомозі різним верствам населення, насамперед молоді та дітям шкільного віку. Зростання попиту на такі послуги підвищує рівень вимог до професіоналізму майбутніх фахівців - практичних психологів. Саме тому у професійній освіті в межах ВНЗ необхідно застосовувати інноваційні технології, активні методи навчання, надавати більше (порівняно із теперішнім станом) уваги прикладним та практичним дисциплінам, які сприяли б формуванню професійно-значущих якостей майбутніх практичних психологів.
Проблемою дослідження особистісних якостей педагогів та психологів присвячені роботи Н.Амінова, Л.Косевської, А.Маркової, Л.Мітіної. Критерії оцінки особистості й діяльності психолога на сучасному етапі соціально-економічного розвитку нашого суспільства визначаються змістом його роботи, до основних видів якої відносять: психопрофілактичні, психодіагностичні, психокорекційні, а також консультаційні види професійної діяльності. Складний зміст діяльності практичного психолога, в свою чергу, обумовлює необхідність ретельного дослідження професійно-значущих якостей особистості практичного психолога.
Предметом дослідження виступили особливості розвитку професійно значущих якостей студентів психологічних спеціальностей.
Перш ніж аналізувати професійно значущі особистісні якості студентів психологічних спеціальностей, зазначимо, що, на думку Г.Олпорта, якості, або риси, особистості - це схильність поводитись певним чином у широкому діапазоні ситуацій, схильність до поведінки, яка відрізняється як стійкістю (тобто є тимчасово узгодженою), так і широким діапазоном (тобто є міжситуативною узгодженістю) [4].
Як професійно значущі особистісні якості практичних психологів Комітет з нагляду й підготовки консультантів США визначає такі: довіра до людей; повага до цінності іншої особистості; проникливість; відсутність упереджень; саморозуміння; розуміння професійного обов'язку [4].
Р.Кочюнас уважає, що для успішної професійної діяльності практичному психологу необхідні: відкритість власному досвідові; автентичність; розвиненість самосвідомості; сила особистості й ідентичності; толерантність до невизначеності; прийняття особистої відповідальності; глибина відносин з іншими людьми; постановка реалістичних цілей; емпатія.
K.Шнедер підкреслює важливість таких загальних рис, як особиста та соціальна зрілість.
Узагальнюючи численні дослідження професійно значущих особистісних рис психотерапевтів і психологів (А.Косевська, 1990, С.Кратохвил, 1973; М.Либерман, 1966; К.Роджерс, 1954; Ялом, 1973 та ін.), можна виділити риси, бажані для практичного психолога [5]: концентрація на клієнті; відкритість до поглядів і суджень, які відрізняються від власних; емпатійність; автентичність поведінки; ентузіазм та оптимізм; високий рівень саморегуляції; впевненість у собі; інтелект; позитивне ставлення до себе.
Виходячи з цих теоретичних положень, протягом 2003-2006 років ми провели цикл емпіричних досліджень особливостей розвитку професійно важливих якостей студентів психологічних спеціальностей на базі Мелітопольського державного педагогічного університету, в якому взяли участь близько 400 юнаків та дівчат - студенти денного відділення психологічних спеціальностей.
У ході дослідження було отримано такі результати.
1. Спрямованість особистості є цілісною характеристикою, "кардинальною рисою", що, як вектор, задає й визначає напрямок усього психічного розвитку людини, простір особистісних значень. Діагностика спрямованості особистості проводилася за методикою Т.Данилової "Визначення типу спрямованості особистості". Результати дослідження показали, що такий вид професійно несприятливої спрямованості, як егоцентрична, при якій цілі, інтереси, потреби особистості сконцентровані на собі, спостерігається у 8% випробуваних. Прагматична спрямованість, при якій домінуючим мотивом є результати планування й успіхів виконуваної діяльності, домінує в 38% випробуваних.
Тільки 54% опитаних притаманна глибинна професійна мотивація надання допомоги іншим та інтерес до їхнього внутрішнього світу. Гуманістична спрямованість домінує у 37% випробуваних, це означає, що цілі, інтереси та потреби інших людей мають першорядне значення. Екзистенціальна спрямованість переважає у 17% випробуваних і означає, що домінуючою потребою виступає потреба у внутрішній діяльності, яка характеризується високим рівнем самоаналізу, рефлексії, прагнення до самовдосконалення й самореалізації.
2. Дослідження процесу саморозвитку студентів психологічних спеціальностей, яке проводилося за допомогою методики "Готовність до саморозвитку" В.Павлова [6], показало, що 98% опитаних прагнуть саморозвитку, тобто розширення власних можливостей, надбання нових умінь, наближення до "Ідеального Я". Але серед них 12% не хочуть пізнавати себе, і 20% таких, які вважають, що вони не можуть змінитися. Тобто 32% опитаних студентів психологічних спеціальностей, прагнучи саморозвитку, мають низьку його ймовірність, не реалізують, ігнорують можливості власного розвитку. Цю тенденцію пояснюють і підтверджують результати методики "Діагностика реалізації потреби в саморозвитку", згідно з якими 58% студентів активно й систематично реалізують свої потреби в саморозвитку, а у 41% опитаних сформована система саморозвитку відсутня. Таким чином, можна констатувати недостатню сформованість системи саморозвитку студентів психологічних спеціальностей і нагальну потребу в психологічній підтримці і психологічному супроводі саморозвитку студентів психологічних спеціальностей.
3. Що ж стоїть на перешкоді саморозвитку студентів-психологів? Аби відповісти на це питання, ми застосували "Шкалу дисфункціональності" Вейсмана (адаптація Д.Бернса) і визначили неконструктивні настанови, які призводять до ригідності системи відносин і поведінки та заважають формуванню системи саморозвитку. Такими перешкодами є настанова на бездоганність (прагнення бути повністю досконалими й уникати помилок), характерна для 72% респондентів, настанова "ярлики" (схильність до оцінної поляризації об'єктів сприйняття й очікування обов'язкової винагороди власних зусиль), характерна для 62% опитаних; та настанова "самотність" - "щастя і задоволення можливі лише у близьких стосунках", - характерна для 40% опитаних. Тобто саморозвиток наших респондентів мотивується переважно такими зовнішніми факторами, як здобуття максимального соціального схвалення, а не прагненням розкрити й реалізувати власний потенціал і
Loading...

 
 

Цікаве