WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Загальні уявлення одинадцятикласників про історію ХХ століття - Реферат

Загальні уявлення одинадцятикласників про історію ХХ століття - Реферат

або прочерк. 3% учнів ставляться до цього питання нейтрально або байдуже ("Як вирішить уряд, так і буде"). Решта у своїх відповідях розділилася навпіл: 38% категорично проти, 38% - за зрівняння в правах. З тих, хто негативно сприймає вояків УПА, 11% ніяк не аргументують своєї позиції (можна припустити, що вони стали жертвами тиску оточення (батьків, сусідів, учителів - усіх тих, хто впливає на формування історичної свідомості на побутовому рівні). 9% закидають воякам УПА те, що вони воювали зі своїми ж українцями, 7% - воювали на боці Німеччини. 3% учнів, оцінюючи діяльність УПА, використовують радянські штампи: зрадники, бандити, перебіжчики. 3% підкреслюють жорстокі методи боротьби упівців, які не можна виправдати. 3% вважають, що Червона армія зробила набагато більше, а УПА відстоювала дуже дрібні у порівнянні з боротьбою проти фашизму інтереси, до того ж УПА воювала з СРСР (2%). Ще 2% зауважили: "Якщо вояків УПА зрівнювати з кимсь у правах, то з ветеранами Німеччини". Типова відповідь противників зрівняння виглядає так: "Я вважаю, що їх ні в якому разі не можна порівнювати, бо вояки УПА досить сильно відрізняються від вояків Червоної армії. Вояки УПА жорстоко знущались над простими людьми, катували їх, майже нікого не залишали у живих. Вояки УПА були, на мою думку, дуже жорстокими, і їхня жорстокість не знала меж, бо вони фактично були неконтрольовані, у той час, як вояки Червоної армії воювали за Батьківщину і прагнули будь-що захистити її до останнього".
Серед тих, хто позитивно висловився щодо зрівняння у правах, лише 4% ніяк не пояснили власної позиції. Переважна більшість упевнена, що вояки УПА насамперед воювали за Україну (8%), боролися за Батьківщину й так само, як і воїни Червоної армії, виконували накази командирів (7%), однаково жертвували собою (4%), воювали за одні інтереси (3%), виконували "однаково безглузді дії" (2%). 2% упевнені, що перемир'я необхідне, аби позбутися конфліктів у сучасному суспільстві. Позицію прихильників зрівняння у правах можна проілюструвати такою відповіддю: "На мою думку, воїни УПА так само гідні визнання і пошани, як і вояки Червоної армії. Єдина різниця між ними в тому, що вояки УПА ще й намагалися здобути Україні незалежність, а український підрозділ SS-Галичина воював не за фашистські ідеї, а просто намагався врешті-решт досягти суверенітету України, хоча, можливо, не дуже правильними методами". Окремі учні висловлювали й радикальніші думки: "Я вважаю, що зрівняння у правах воїнів УПА з воїнами РСЧА є недостатнім. Воїни ОУН-УПА боролися не за російських окупантів, не за Сталіна, як РСЧА, а за вільну Українську національну державу. Тому честь їм і хвала!" Деякі одинадцятикласники, підкреслюючи суперечливість питання, визначали, що ця проблема насамперед має вирішуватися шляхом порозуміння між самими ветеранами, а суспільство має сприйняти їхню думку. Дехто з опитуваних пропонував увести для вояків УПА особливий статус: "Мені здається, що це суперечливе питання, особливо для воїнів двох сторін. Вихід убачаю не в нагнітанні питання зрівняння у правах, а навпаки, - у відході від нього. Слід надати воїнам УПА окремого статусу, що визначало би якісь пільги і права. Вважаю, що слід урахувати похилий вік цих людей і глибоке переконання кожного в своїй правоті".
У дев'ятому питанні від респондентів вимагалося назвати основні процеси, що відбувалися протягом ХХ століття у політиці, економіці, соціальній та культурній галузях провідних країн світу. Виходячи з відповідей учнів, пріоритетність галузі була визначена ними у такій послідовності: економіка (81%), політика (71%), культура (39%), соціальна галузь (14%). Основними процесами учні називають: в економіці - бурхливий економічний розвиток - 52% (НТР - 33%, "економічне диво" - 11%, індустріалізацію - 7%, постіндустріальне суспільство - 2%), глобалізацію економіки, формування світової економіки - 14%, перехід до ринкової економіки - 11% тощо; у політиці - демократизацію - 31%, падіння тоталітарних режимів та імперій - 14%, розпад соціалістичної системи - 11%, біполяризацію світу -3%, об'єднання Європи -3%; в царині культури - урбанізацію - 7%, освоєння космосу - 5%, розвиток кінематографу - 5%, появу масової та елітарної культури - 6%, комерціалізацію культури - 4%, вплив модернізму - 2%; у соціальній галузі - збільшення прав і свобод громадян - 5%, посилення соціального спрямування - 4%, покращення умов життя - 3%. Лише окремі випускники визначили залежність процесів від політичних та економічних систем, відокремивши процеси, що мали місце у країнах Заходу та країнах соціалістичного табору.
Останнє запитання націлювало одинадцятикласників на визначення провідних тенденцій у міжнародних відносинах у ХХ столітті. Основна маса учнів у своїх відповідях відштовхувалась від особливостей часу: боротьба за світове панування - Перша світова війна, боротьба за перерозподіл світу - Друга світова війна, формування біполярного світу - "холодна війна", розпад соціалістичної системи - багатополярний світ (51%). Деякі учні визначали загальні тенденції: протистояння тоталітаризму і демократії (9%), євроінтеграція (9%), тероризм (3%) тощо. 4% опитаних визнали ХХ століття періодом конфліктів: "Антанта - Троїстий союз, Німеччина - антигітлерівська коаліція, СРСР - США, світ - тероризм". Ще один підхід - визначення позитивних тенденцій (визнання демократії, припинення випробувань ядерної зброї, міжнародна торгівля, договори про ненапад тощо) та негативних (тероризм, війни, релігійна ворожнеча тощо).
Якщо узагальнити відповіді учнів, то складається враження, що ХХ століття уявляється одинадцятикласниками як століття війн, конфліктів та постійних протистоянь. Саме ці події й процеси зумовили його періодизацію. Події ХХ століття розгорталися під упливом украй радикальних політичних течій, таких, як комунізм, націонал-соціалізм, та сильних особистостей диктаторського типу - В.Леніна, Й.Сталіна, А.Гітлера. Конфлікти новітньої історії настільки глибокі, що викликають неоднозначні оцінки й нині, та причинами певного напруження в сучасному суспільстві. Основними гравцями на політичній арені минулого століття були великі держави СРСР, США, Німеччина, які змушували світ грати за своїми правилами. Протягом цього періоду відбулося стрімке науково-технічне зростання, а економіка набула світового характеру. У політичній сфері в протистоянні тоталітаризму і демократії перемогла остання, що ознаменувалося падінням тоталітарних режимів і демократизацією суспільства. Як наслідок, у соціальній сфері було розширено права і свободи громадян та покращено умови їх життя, що пов'язано з появою телебачення, комп'ютерів, мобільного зв'язку тощо.Але, якби довелося взяти участь у подіях цієї епохи, то найкращою була би роль спостерігача чи учасника подій, не пов'язаних із війнами (наприклад, політ у космос).
ЛІТЕРАТУРА
1. Баханов К. "Якщо б я жив у давні часи..." (образи стародавнього світу в уявленнях шестикласників) // Історія в школах України. - 2005. - №2. - С.10-13.
2. Баханов К. Нова історія очима дев'ятикласників // Проблеми змісту шкільного курсу нової історії: Історія та правознавство. - 2005. - №34-36, грудень. - С.29-37.
Loading...

 
 

Цікаве