WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Загальні уявлення одинадцятикласників про історію ХХ століття - Реферат

Загальні уявлення одинадцятикласників про історію ХХ століття - Реферат

названо 12 країн, але, якщо відкинути ті, що згадувалися двічі, список скоротиться до 7: СРСР (93%), США (84%), Німеччина (64%), Японія (16%), Велика Британія (16%), Китай (10%), Франція (9%).Схоже, що учні виходили з тієї логіки, що у першій половині ХХ століття головним було протистояння Росії (СРСР) і Німеччини, а у другій половині - СРСР і США. Тож, випливає, що провідну роль у світі відігравала Росія - СРСР. Японія сприймається як країна "економічного дива", а Китай - як країна, що набрала сили протягом ХХ століття.
Четверте питання "На які періоди можна поділити історію ХХ століття?" мало виявити загальне бачення учнями перебігу історичного процесу. Лише 6% одинадцятикласників спромоглися викласти повну періодизацію історії цього часу, аналогічну тій, що подана у підручниках. 46% учнів обмежилися визначенням головних віх: до Першої світової війни, Перша світова війна, між двома війнами, Друга світова війна, "холодна війна", розпад СРСР, - з варіаціями визначення сутності періоду після Другої світової війни ("розпад колоніальної системи, "холодна війна", застій, "відлига", період Л.Брежнєва, "перебудова" або періоду післявоєнної відбудови, що затягнувся з 1946 аж по 1991 рік). 22% учнів узяли за початок відліку Другу світову війну, поділяючи ХХ століття так: до Другої світової війни та після (або "холодної війни"). 6% респондентів бачать історію ХХ століття як низку війн та відбудов: Перша світова війна, відбудова, Друга світова війна, відбудова, "холодна війна", перебудова. 7% учнів зводять історію ХХ століття лише до першої половини: Перша світова війна, криза, стабілізація, депресія, Друга світова війна. 5% учнів узагалі уникли відповіді на це запитання, а ще 5% - замість періодизації написали перелік окремих дат. Деякі учні запропонували періодизацію за старою радянською схемою: жовтнева революція, Велика Вітчизняна війна, правління Сталіна, відлига, перебудова, - або, змішуючи різні історичні процеси: до кризи 30-х років, перерозподіл сфер впливу, розпад соціалістичної системи. Тільки окремі учні спробували дати періодизацію за різними ознаками: "У політичному сенсі - до Другої світової війни і після, у духовному - до появи "Бітлз" і Елвіса Преслі та після". В цілому ж одинадцятикласники в періодизації історії ХХ століття орієнтуються на дві світові війни та у своїй більшості репрезентують погляд на цей час із позиції ролі СРСР в історії.
Відповідь на п'яте питання "У яких подіях ХХ століття ви хотіли б узяти участь?" мало виявити особисте ставлення учнів до подій новітньої історії. 17% учнів узагалі не відповіли на запитання, 3% - зазначили відсутність сенсу повертатися у ХХ століття. "Чесно кажучи, я не хотіла би брати участь у жодній події ХХ століття. Я живу у вільній та прекрасній державі й пишаюся цим! А у період проголошення незалежності України я уже жила, хоча й була маленькою" або "Оскільки я дівчина, то жодної ролі в історії мені не відводиться". Серед подій ХХ століття учні здебільшого надають перевагу тим, що сприяють прогресу людства. Як зазначила одна дівчина: "Я не хотіла би брати участь у жодних подіях, що супроводжувалися кровопролиттям, а цих подій у ХХ столітті було немало. Я би взяла участь у подіях відбудови і прогресу". До таких подій одинадцятикласники відносять політ людини у космос (21%), на Місяць (4%), запуск першого штучного супутника Землі (2%), винайдення та модернізацію комп'ютерів (2%) тощо. 17% учнів хотіли би бути причетними до здобуття Україною незалежності: бути учасником української революції 1917-1920-х років (5%), розпаду СРСР (6%), прийняття декларації про державний суверенітет України (6%). 14% опитуваних взяли б участь у Другій світовій війні: як керівник держави (3%), генерал (1%), десантник, розвідник, медсестра, солдат (7%), журналіст (1%). 2% мають бажання взяти участь у Першій світовій війні. Однією з найпоширеніших ролей, що обирають учні, є роль спостерігача ( "Я хотів би бути всюди, але спостерігачем"), дослідником, журналістом тощо. Щодо основних мотивів вибору подій, у відповідях переважають: бути причетним до наукових відкриттів та культурних досягнень (полетіти в космос, грати в "Білтз", зіграти головну роль у першому фільмі…), запобігання катастрофічним наслідкам подій (Друга світова війна, Чорнобильська катастрофа, голодомор), змінити перебіг подій (Українська революція, Гетьманат П.Скоропадського, хрущовські реформи, перебудова).
Шосте питання "Які політичні течії, на вашу думку, відіграли найважливішу роль у ХХ столітті?" мало визначити бачення учнями основних політичних тенденцій. Усього учнями було названо сім політичних течій: комуністична (57%), націонал-соціалістична (45%), радикальна (27%), демократична (19%), соціалістична (11%), консервативна (5%), ліберальна (4%). Причому радикальна течія головним чином тлумачиться випускниками як така, що представлена молодими особами, які виступають за кардинальні зміни у суспільстві: революцію, терор тощо, - тому вміщувала в собі такі течії, як комунізм, націонал-соціалізм, фашизм. Переважно учні визначали кілька політичних течій, які символізували політичне протистояння: комунізм - націонал-соціалізм, комунізм - демократія тощо. Лише окремі учні прив'язували політичні течії до певних регіонів: "Комуністи, СРСР, Китай, Куба; демократи, республіканці США; ліберали, консерватори, Велика Британія", - або до певної території в окремий історичний період: "денікінці, махновці, більшовики".
Відповідаючи на сьоме запитання "Які зміни у повсякденному житті пересічних громадян ви вважаєте ознаками ХХ століття?", учні здебільшого зосередили увагу на впливі науково-технічного прогресу на побут людини. 18% опитуваних обмежилися загальною констатацією впливу НТР на покращення побутових умов. Переважна більшість учнів пішла шляхом виокремлення певних досягнень: телебачення (33%), електрика (24%), комп'ютер (24%), мобільний зв'язок (21%), радіо (16%), телефон (15%), телеграф (11%), Інтернет (7%), холодильник (4%), магнітофон (3%), пральна машина, СВ-піч, кондиціонер (по 2%). Близько 20% учнів бачать головними ознаками часу зміни у засобах пересування: поява нових автомобілів (12%), літаків (4%), швидкісних потягів та метро (по 2%).
14% одинадцятикласників підкреслили підвищення ступеня особистої свободи та появу духу розкутості людини: "людина почала ставати індивідуальністю, а не сірою масою, стала яскравою особистістю", "людина набула духовної свободи", "держава врешті-решт повернулася обличчям до людини, звернула увагу на її потреби, стала цінувати її інтереси". Лише поодинокі з опитаних звернули увагу на архітектурні споруди (хмарочоси (3%), "сталінки і хрущовки" (3%)), збільшення вибору продуктів і одягу (3%), жінку в брюках (57%) як символ ХХ століття). 9% учнів взагалі уникли відповідей на запитання. Отримані дані свідчать про дещо однобічне (технологічне)бачення учнями змін у повсякденному житті людей у ХХ столітті.
Восьме запитання спонукало учнів визначити власну позицію щодо одного з найвразливіших питань, що бурхливо обговорюється в сучасному суспільстві: "Як ви ставитесь до зрівняння у правах воїнів Червоної армії та вояків УПА?" 19% опитаних не відповіли на це запитання, залишивши пусте місце
Loading...

 
 

Цікаве