WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Загальні уявлення одинадцятикласників про історію ХХ століття - Реферат

Загальні уявлення одинадцятикласників про історію ХХ століття - Реферат


Реферат на тему:
Загальні уявлення одинадцятикласників про історію ХХ століття
Історичні уявлення - це зображений і відтворений у свідомості чуттєво-наочний образ раніше сприйнятих предметів, фактів чи явищ минулого. Вони виникають на основі пригадування або продуктивної уяви. На відміну від первинного сприйняття, уявлення характеризуються меншою чіткістю та повнотою, фрагментарністю, нестійкістю, але це вважається не таким важливим, як ступінь узагальнення образів дійсності. Уявлення відіграють у психічному житті людини подвійну роль: з одного боку, вони є результатом чуттєвого пізнання, певним показником розвитку людини, з іншого, - це вихідна форма розвитку, на якому базується подальший психічний розвиток, передусім мислення. Тому завдання формування уявлень учнів є одним із нагальних завдань методики навчання історії.
Для виявлення загальних уявлень учнів про історію ХХ століття нами було застосовано методику, запропоновану при дослідженні уявлень шестикласників про історію стародавнього світу та дев'ятикласників про нову історію [1,2]. В її основу покладено аналіз анкетування учнів 11 класів чотирьох шкіл м. Бердянська (ЗОШ №№1, 5, 13, 16). Обрані школи достатньо великі, розташовані в різних районах міста. Історію в 10-11 класах у них викладають сім учителів різного віку і статі, з різним педагогічним стажем. У навчанні використовуються підручники видавництв "Просвіта" та "Генеза".
Анкетування, яким було охоплено 216 учнів, проводилося наприкінці травня 2006 року. Під час відповідей в учнів не було ні підручників, ні зошитів, оскільки про анкетування їх заздалегідь не попереджали, а за розкладом уроку історії в цей день не було. У більшості випадків заповнення анкет проводилося за відсутності учителя історії іншими вчителями або студентами-практикантами. Це давало можливість школярам бути більш розкутими у своїх відповідях. Зрозуміло, повністю ізолювати їх один від одного неможливо, шанс підглянути в аркуш сусіда залишався, проте зазначені умови позбавляли сенсу таку дію.
Було запропоновано 10 запитань, кожне з яких спрямоване на виявлення певних образів історії ХХ століття, що закарбувалися в їхній пам'яті. Враховуючи те, що новітня історія вивчається у 10-х та 11-х класах, учням нагадувалося, що йдеться про матеріал, який вони опрацьовували в минулому році і продовжували роботу над ним у цьому.
Перше питання вимагало від випускників визначити п'ять історичних осіб, які, на їхню думку, символізують ХХ століття, та пояснити власний вибір. Якщо узагальнити відповіді учнів, то утвориться перелік із 54 прізвищ. У ньому перші 15 місць посідають Й.Сталін (67%), В.Ленін (65%), А.Гітлер (63%), М.Горбачов (53%), М.Хрущов (30%), М.Грушевський (23%), Ю.Гагарін (15%), Ф.Рузвельт (13%), М.Лютер Кінг (13%), У.Черчілль (11%), М.Тетчер (11%), П.Скоропадський (9%), Б.Муссоліні (7%), Д.Кеннеді (7%), Л.Кравчук (5%). Навіть побіжний аналіз цього переліку наштовхує на низку висновків. По-перше, в ньому явно переважають імена політичних діячів (із 15 імен лише Ю.Гагарін не належить до політики). Це свідчить про те, що історія ХХ століття сприймається учнями насамперед як історія політична.
По-друге, особлива увага до лідерів тоталітарних режимів (Й.Сталін (67%), В.Ленін (65%), А.Гітлер (63%), М.Хрущов (30%), Б.Муссоліні (7%), Л.Брежнєв (4%), Ф.Франко (2%)) доводить, що одинадцятикласники асоціюють ХХ століття з тоталітаризмом як його феноменом. Причому оцінка лідерів тоталітаризму подається учнями неоднозначно. Якщо А.Гітлер оцінюється ними як суто негативна постать ("ініціатор Другої світової війни", "знищувач євреїв", "автор націоналістичної ідеї", "поневолювач Європи" тощо), то оцінка радянських лідерів більш стримана. Й.Сталіна лише негативно оцінюють 70% учнів ("суворий радянський диктатор", "замордував мільйони безневинних людей" тощо), 5% учнів - виключно позитивно ("виграв війну", "забезпечив економічне зростання"), 25% учнів - суперечливо. В.Ленін характеризується здебільшого нейтрально (65%) ("вождь більшовиків", "лідер наддержави", "здійснив революцію, провів значні реформи"). 40% учнів оцінюють цю постать негативно ("започаткував окупацію України", "створив тоталітарну державу" тощо). Учні більше симпатизують лідерам, які намагалися реформувати або зруйнувати тоталітарну систему: М.Горбачов ("увів курс на "перебудову", "сприяв розпаду СРСР", "припинив існування соціалістичної системи"), М.Хрущов ("ініціатор "відлиги"", "увів паспорти для селян", "намагався вирішити житлову проблему", але "сприяв розгортанню "холодної війни", "здійснював авторитарне правління" тощо).
По-третє, включення до переліку знакових осіб ХХ століття 14 українських історичних діячів (М.Грушевський (23%), П.Скоропадський (9%), Л.Кравчук (5%), С.Петлюра (4%), В.Винниченко (4%), С.Бандера (3%) тощо)свідчить про те, що близько 40% учнів сприймають вітчизняну історію в контексті всесвітньої. По-четверте, наявність у переліку 14 російських історичних діячів радянської та пострадянської доби доводить прискіпливу увагу до цього періоду історії в процесі навчання. По-п'яте, третє місце по кількості національних історичних діячів, згадуваних учнями, посідають американці, що є ознакою досить стійкого інтересу та обізнаності в історії США. По-шосте, з цього переліку лише три історичні особи є представниками Азії: Мао Цзедун, М.Ганді, У. Бен Ладен. Їх поодиноке згадування випускниками може бути розцінене як результат недостатньої уваги до неєвропейської історії. Лише деякі учні (21%) називають як видатних осіб тих, хто безпосередньо пов'язаний з науковими досягненнями (Ю.Гагарін, Б.Гейтс, С.Корольов, К.Ціолковський, Г.Форд, К.Бенц, брати Люм'єр), художників (С.Далі), співаків (Е.Преслі, Мадонна, Б.Хейлі), релігійних діячів (А.Шептицький), правозахисників (М.Л.Кінг, А.Сахаров). Це наводить на думку про дуже обмежену обізнаність учнів у культурі.
Відповідаючи на друге запитання, одинадцятикласникам слід було визначити три найважливіші події ХХ століття. Загалом було названо 25 подій. Найчастіше згадувалися Друга світова війна (86%), Перша світова війна (74%), розпад СРСР (43%), проголошення незалежності України (17%), Чорнобильська катастрофа (17%), політ Ю.Гагаріна в космос (15%), "холодна війна" (14%), ядерне бомбардування Хіросіми (9%). Обираючи ту чи іншу подію, учні, здається, виходили зі ступеня їх трагічності (світові війни, Чорнобиль, Хіросіма, голодомор (7%), афганська (6%) і чеченська (2%) війни, загибель "Титаніка" (1%). Близько 20% випускників вважають, що найважливіші події пов'язані з науковими досягненнями (політ у космос, поява першого звукового фільму, винайдення комп'ютеру, здійснення операцій з пересадки серця). У відповідях 22% учнів простежується український вимір історичних подій: проголошення незалежності України у 1991 році, прийняття ІІІ Універсалу УЦР, голодомор. Проте близько 25% учнів використовують застарілі радянські штампи: ототожнюють Другу світову війну з Вітчизняною (3%), вважають більшовицький переворот в Росії 1917 рокуВеликою Жовтневою революцією (3%) тощо.
Третє питання було пов'язане з визначенням країн, які, з погляду учнів, відігравали провідну роль в історії ХХ століття. В цілому було
Loading...

 
 

Цікаве