WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування естетичної культури майбутнього вчителя - Реферат

Формування естетичної культури майбутнього вчителя - Реферат


Реферат на тему:
Формування естетичної культури майбутнього вчителя
Однією з актуальних проблем сьогодення, яка гостро встає перед педагогічною громадськістю, є проблема виховання людини як найвищої морально-духовної цінності, в якій тісно взаємопов'язані естетичні знання, естетичний досвід та естетична активність. Ці складові загальної мети визначають завдання діяльності сучасної вищої школи. У національній програмі "Освіта" визначено основні напрями реформування освіти, зокрема, виховання студентської молоді, що має істотно вплинути на діяльність вищих навчальних, закладів, сприяти впровадженню нових виховних систем і технологій, які б відповідали потребам розвитку особистості, розкриттю її талантів, моральної свідомості і естетичної культури. Серед різних видів виховної роботи у вищих навчальних закладах важливе місце належить естетичній діяльності.
Теоретичні засади проблеми естетичної діяльності сучасні вчені визначають у взаємозв'язку з моральною позицією, світоглядом особистості, ступенем розвитку її ціннісних орієнтацій (О.І.Буров, О.Р.Дробницький, М.С.Каган, І.С.Кон, Є.В.Квятковський, Б.Т.Лихачов, В.О.Разумний, Г.П.Шевченко та інші).
Ґрунтуючись на висновках цих досліджень, українські педагоги дійшли висновку про важливість використання з цією метою досягнень народної педагогіки, яка сприяє формуванню духовності, ідейності та основних компонентів естетичної культури особистості (А.Г.Болгарський, О.М.Олексюк, О.П.Гудницька, С.Р.Клебік та інші).
Під естетичною діяльністю майбутніх вчителів ми розуміємо особливий вид емоційно-ціннісного освоєння навколишньої дійсності в емоційній формі, через яку відбувається формування інтегративних якостей особистості: гуманізму, доброти, працелюбності, дбайливого ставлення до природи, практичної участі у створенні прекрасного у реальному житті, бажання жити і творити за законами краси. Вони характеризують значною мірою рівень вихованості студентської молоді.
Значна теоретична розробленість проблеми формування естетичної культури майбутнього вчителя не знімає деяких суперечностей, які існують у практичній роботі вищих педагогічних закладів:
- між соціальним замовленням, пов'язаним із формуванням високодуховною особистістю вчителя сучасної школи і неготовністю викладачів вищої школи реалізувати його на ґрунті розвитку естетичної діяльності студентів;
- між функціонуванням достатньою кількістю гуртків, студій, театрів і браком науково обґрунтованих технологій формування естетичної культури майбутнього вчителя в різних видах його діяльності.
За справедливим твердженням Олени Ічанської, обмежене використання засобів мистецтва виявляється у відчужені отриманих знань і виступає одним із факторів кризи сучасної освіти [1, 23].
До цього слід додати також, що далеко не в повній мірі з метою формування естетичної культури майбутнього вчителя використовуються такі важливі засоби, як труд і природа.
Кінцевий результат зусиль людини - продукт нашої праці - безпосередньо відбиває усю глибину або поверхню, усю простоту або складність морально-естетичних уяв людини, відбиває його ідеал краси.
До поняття краси праці входять поняття про красу того, хто трудиться, про красу трудового процесу та про красу продукту праці.
Красивим може бути тільки усвідомлена праця. Студент не може усвідомити красу трудового процесу, мету якого він не знає. Кожна праця спрямована до розуму, серця робітника і має бути модифікованим ними.
Раціоналізаторська діяльність, таким чином, включає ще два морально-естетичних аспекту праці: його творчий характер та співвідношення з існуючим (або ідеальним) зразком.
Особливу увагу праці як важливому фактору повноцінного розвитку особистості приділяла наша вітчизняна педагогіка. К.Д.Ушинський говорив про неодмінну інтелектуальну, фізичну, моральну деградацію особистості в результаті відсутності трудової діяльності [3, 303-326].
З усіх морально-естетичних проявлень краса природи найбільш близька і зрозуміла людині. Дитині і дорослому притаманний інтуїтивний потяг до близькості з природою, виділення в неї прекрасного, поетичного.
Природа широко відображена в мистецтві: фарбою, словом, мелодією. Вона немов відкриває перед нами свою красу. Художники і письменники, відображаючи природу, вчать бачити не тільки саме яскраве, велике, міцне. Вони звертають увагу на те, що не зовсім примітне, буденно, що супроводить повсякденне життя і працю людини в природі.
Вихованню_морально-естетичної культури студентів в певній мірі, зі суджень М.Н.Енштейна, може допомогти використання такого поняття як національний пейзаж, який покриває своєрідність рідної природи, її несхожість з природою інших країн [5, 162]. Видатні письменники і поети російської літератури створювали національний пейзаж Росії, характерними рисами якого є "скромна північна природа й безмежність її просторів" [5, 156]. Багатство і розкіш лісостепової центральної України, безмежність степових просторів півдня України, казковість, таємність Карпат, ми бачимо в багатьох творах української літератури. Невід'ємною рисою української ментальності є розуміння українським народом краси природи. Природа - це і мати-годувальниця, і джерело естетичної насолоди, і вічна таємниця.
Майбутні вчителі повинні усвідомити, що за літературним образом природи стоїть автор, а сам твір - значною мірою відбиття його особистості. Зрозумівши світовідчуття автора вони зможуть повністю сприйняти його витвір. Вивчення пейзажу слід спрямовувати на вивчення світосприймання автора.
Виховання морально-естетичної культури студентів передбачає використання мистецтва, особливо суміжних його видів - мистецтва слова, образотворчого мистецтва і мистецтва музики.
Входження мистецтва до духовного світу майбутнього вчителя починається з пізнання краси слова. Найпомітнішим видом мистецтва є художня література. Формування морально-естетичної культури студентів засобами літератури підпорядковується важливому виховному завданню: педагогічному керівництву становленням, морально-естетичного ідеалу і світогляду юнаків за рахунок використання різноманітних методів і засобів.
Пізнання краси слова є першим і найважливішим кроком у світ прекрасного. Слово - могутній засіб виховання морально-естетичних почуттів. За висловом В.О. Сухомлинського, "переживание поэтического слова можно воспитать только тогда, когда слово живет в душе учителя" [2, 593]. Слово є невичерпним джерелом і засобом формування почуття любові у самому широкому розумінні цього поняття. Свідоцтвом того може бути біблейська притча про блудного сина. Вона включає в собі і прощення, і віру в покаяння, і надію на моральне відродження блудного сина, бо вона - любов. Яскравим прикладом такої любові є Божа Матір, яка берегла свого сина, зігріваючи диханням волів, коли Він народився, ростила Його і йшла за Ним аж до Його Хресної муки. Про таку любов говорить апостол Павло у першому посланні до Корінфян.
Так уміє любити, виховувати дітей, підтримуватичоловіка і проста смертна графиня Наташа Ростова. І ці її почуття у щирості і простоті своїй сповнені Божого, титанічного смислу. І якщо прийде біда, вона, не роздумуючи, віддасть задля спасіння людей усе, що має, як колись під час війни, відмовилась від свого добра, щоб підводи віддали пораненим, віддасть усе, відмовиться від усього: поїде за коханим у Сибір, як поїхали дружини декабристів. Л.М.Толстой показує в образі цієї графині, як формується і виростає в душі та духовна велич й краса, у якій - відблиск вічної любові й болю Божої Матері, її життя і світло невмирущої душевної сили смертної жінки. Не прочитати цього у Л.М.Толстого, побачити його героїню по-іншому, за висловом літературознавця А.Лісовського, - значить сприйняти її на побутовому рівні, не піднявшись над фактами і не
Loading...

 
 

Цікаве